13 вересня 2006 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за  позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради та виконавчого комітету Львівської міської ради про стягнення невиплаченої надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення, суми індексації та компенсації втрати частини заробітку у зв”язку з порушенням строків виплати,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У січні 2001 року ОСОБА_1. звернулась із  позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради та виконавчого комітету Львівської міської ради про стягнення надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення, суми індексації та компенсації втрати частини заробітку у зв”язку з порушенням строків  виплати.

 Позивачка зазначала, що вона працює педагогічним працівником  у ІНФОРМАЦІЯ_1м. Львова з 1 вересня 1980 року. Відповідно до гарантій, установлених ст. 57 Закону України “Про освіту”, відповідачі повинні виплачувати їй, крім щомісячної заробітної плати, з 1 січня 1997 року щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу, а з січня 1998 року - допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, але останні відмовляли їй у цьому. Вважала, що відповідачі порушили вимоги чинного законодавства, а тому просила стягнути з них на свою користь заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років в сумі 2118 грн. 55 коп.,  128 грн. 66 коп. індексації,  878 грн. 18 коп. компенсації за затримку виплати надбавки за вислугу років  та 728 грн. 58 коп. допомоги на оздоровлення, а всього 3853 грн. 97 коп.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від  17 листопада  2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2004 року,  позов задоволено. Стягнуто з відділу освіти Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1. 2118 грн. 55 коп. заборгованості по надбавках за вислугу років, 128 грн. 66 коп. індексації, 878 грн. 18 коп. компенсації за затримку виплати надбавок за вислугу років та 728 грн. 58 коп. допомоги на оздоровлення.  У разі недостатності у відділу освіти Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради коштів відповідальність за його зобов”язаннями покладено на Львівську міську раду в особі її виконавчого комітету, зобов”язавши виділити кошти на вищезазначені виплати.

У касаційній скарзі відділ освіти Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради  просить скасувати ухвалені рішення  суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та   процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Судами першої та апеляційної інстанції правильно встановлено, що на позивачку як на педагогічного працівника поширюються вимоги ст. 57 Закону України “Про освіту” і всупереч зазначеним положенням закону надбавки за вислугу років та допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки ОСОБА_1. не виплачувались.

Проте, покладаючи обов”язок по виплаті належних позивачці сум на відділ освіти Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, суд у порушення вимог ст. 40 ЦПК України (в редакції від 18.07.1963 року) належним чином не перевірив доводи відповідача про те, що ОСОБА_1. перебуває у трудових відносинах із відділом освіти Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради,  не притягнув його до участі у справі як відповідача та належним чином не встановив особу належного відповідача, зобов”язаного здійснювати позивачці виплати, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту” надбавок та допомоги на оздоровлення, чим порушив вимоги ст. 105 ЦПК України ( в редакції від 18.07.2003 року).

Крім того, судами не враховані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року  № 1427 “Про затвердження положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням термінів її виплати”,  відповідно до яких компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців  виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс  цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

За таких обставин ухвалені по справі рішення суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.  336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу відділу освіти Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.

          Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2004 року скасувати.

          Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.