НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  ОКРЕМА ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  30 грудня 2010 року     справа №1-61/10        м. Нововолинськ  

  Нововолинський міський суд Волинської області в складі:  

  головуючого       судді Свередюка А.В.,  

при секретарі         Гнатюк К.В.,  

за участю прокурора       Сліпчука О.М.,  

підсудного           ОСОБА_1,  

захисника       адвоката ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Стара Вижівка Волинської області, українця, громадянина України, освіта повна вища, одружений, має на утриманні неповнолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, не працює, з 22 лютого 2010 року знаходиться на обліку в центрі зайнятості населення Іваничівського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,  

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України, — суд,  

встановив:  

    ОСОБА_1, працюючи на посаді голови Іваничівської РДА Волинської області, будучи державним службовцем п'ятого рангу, і являючись представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище одержав 18 серпня 2009 року хабар від ОСОБА_3 в сумі 15000 грн. за сприяння у швидкій підготовці документів та позитивному вирішенню питання про виділення третім особам — родичам ОСОБА_4, який є громадянином Сірійської Арабської Республіки земельної ділянки бувшого господарського двору в с. Древеня Мишівської сільської ради під будівництво підприємства по комплектації електрообладнання.  

Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 грудня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить йому на праві власності та позбавленням права займати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади та управління на строк два роки.  

  В ході судового слідства встановлено наступне.  

  З показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 практично не були знайомі, ніяких повноважень на ведення будь-яких справ у встановленому законом порядку ОСОБА_4 ОСОБА_3 не надавав. Після порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ч.2 ст.368 КК України ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3 не здійснювали та не здійснюють будь-яких дій на отримання в оренду (власність) земельної ділянки для будівництва підприємства.  

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що  ОСОБА_4 звертався до нього як до голови селищної ради про виділення земельної ділянки, але поспілкувавшись з ним зрозумів, що його наміром не є мета виділення земельної ділянки, а провокація.  

У судовому  засіданні не досліджувалися докази із-за їх відсутності в матеріалах кримінальної справи, які б підтверджували покази ОСОБА_3 про те, що в цілях безпеки вона відрекомендувалася ОСОБА_1 не як ОСОБА_3, а як ОСОБА_3  

Враховуючи вищевикладене, оцінивши послідовність дій ОСОБА_3 в період червня-серпня 2009 року, яка не має навиків, знань, досвіду, які необхідні при оформленні документів для виділення землі в оренду (власність), суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 при дачі хабара ОСОБА_1 мали провокаційний характер.  

  Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою перевірки на предмет провокації хабара ОСОБА_1 службовими особами МВС України, дану постанову слід направити прокурору Волинської області.  

  Керуючись ст.23-2, 340 КПК України, — суд,  

  постановив:  

    З метою перевірки на предмет провокації хабара ОСОБА_1 службовими особами МВС України дану постанову слід направити прокурору Волинської області.  

  Про результати розгляду окремої постанови повідомити Нововолинський міський суд в місячний строк.  

  Копію окремої постанови надіслати для відома прокурору м. Нововолинська.  

  Головуючий    підпис  

  Згідно з оригіналом  

  Суддя                                                                             А.В. Свередюк