Справа №2-416/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2010 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого – судді Сидоренко З.С.,
за участі секретаря Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв»язку із переїздом на інше постійне місце проживання та примусове зняття її з реєстраційного обліку,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 та просить визнати відповідачку та її дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 та примусово зняти їх з реєстраційного обліку у зв»язку із переїздом на інше постійне місце проживання.
Свої вимоги мотивує тим, що у червні 1986 року він став власником житлового будинку по АДРЕСА_1, де проживає із своєю сім»єю. 17 лютого 1990 року його пасинок ОСОБА_5 уклав шлюб з відповідачкою, після чого вони стали проживати у вказаному будинку. У 1991 році вони переїхали проживати в інше місце, але з реєстраційного обліку не знімались. У 2006 році пасинок повернувся жити до нього, а відповідачка стала проживати із своїми батьками за іншою адресою. Від їхнього шлюбу народилося двоє дітей, які також зареєстровані у його будинку. 03 вересня 2007 року його пасинок помер. З дня його смерті ні відповідачка, ні її діти в його будинку не з»являлися, у веденні господарства не допомагали. Він неодноразово пропонував відповідачці добровільно знятися з реєстраційного обліку з його будинку, однак вона відмовляється.
В судовому засіданні позивач позов підтримав. Пояснив, що оскільки відповідачка не користується житлом, де вона зареєстрована, понад рік, то є такою, що втратила право на користування належним йому на праві власності будинком. Добровільно виписатись відповідачка разом з дітьми відмовилась. Факт її реєстрації з дітьми в будинку обмежує його в правах власника житла, оскільки він має намір оформити спадщину своєму сину – ОСОБА_8. Просить позов задоволити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася. В своїй заяві просить справу розглянути без її участі.
Вислухавши позивачку, свідків, дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Крім того, як встановлено в судовому відповідачка не мала з позивачем жодних домовленостей з цього приводу і не користується житлом, де вона зареєстрована, понад рік.
Як вбачається з договору дарування від 06.06.1989 року (а.с.7-8) ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 житловий дерев»яний будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Згідно довідки №09-69 від 01.02.2010 року виданої Виконавчим комітетом Дубровицької міської ради (а.с.20) номер АДРЕСА_1 (договір дарування №523 від 06.06.1989 року) відповідає номеру АДРЕСА_1 згідно рішення №157 від 30.09.2003 року про внесення доповнення у додаток №1 рішення сесії міської ради від 06.02.2003 року №100 «Про перейменування вулиць».
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому засіданні.
Частиною 2 ст.386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно чинного законодавства, суд не може вирішувати заявлені позовні вимоги відносно осіб, які не є учасниками цивільного процесу.
Як вбачається з позовної заяви відповідачем заявлена ОСОБА_2 Діти відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є сторонами по справі, а тому суд не може вирішити відносно них вимогу щодо визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням у зв»язку із переїздом на інше постійне місце проживання та примусове зняття їх з реєстраційного обліку
Враховуючи вищевикладені обставини, суд рахує, що є всі підстави для задоволення позову в частині, що стосується відповідачки ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст.386, 391, 405 ЦК України, ст.72 ЖК України, ст.ст.10, 60, 88, 212, 215, 232 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1.
Скасувати реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 51 грн. (п'ятдесят одну гривню) судового збору на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача поданою до Дубровицького районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду Сидоренко З.С.