Справа № 2-6133/10

                                                     РІШЕННЯ  

                                              Іменем    України

06 жовтня 2010 року  Краснолуцький  міський  суд  Луганської  області

в  складі:  головуючого  -  судді  Палюх  Т.Д.

при  секретарі    Лебединець  О.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засідання  в  м.  Красному  Лучі

справу  за  позовом  ОСОБА_1   до теріторіальної  громади

в особі  Краснолуцької  міської  ради,  треті  особи – КП „БТІ  Краснолуцької  міської  ради”,  ДАБК  Краснолуцької  міської  ради,  про   визнання  права  власності  на спадщину,

                                                  ВСТАНОВИВ:    

     Позивач  12.05.2010року  звернулась до  суду   із  позовною  заявою,  в обґрунтування  якої  зазначила,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер  її чоловік  ОСОБА_2,  

з яким  вона перебувала  у шлюбі  з  01.07.1953 року  по день  його смерті.

    Після  смерті  ОСОБА_2 відкрилась спадщина  на  належне  йому майно у вигляді  житлового  будинку  із  господарськими  та  побутовими   спорудами,  розташованого  за    адресою: АДРЕСА_1, загальною  площею 47,90 кв.м., в тому числі житловою  24,30 кв.м.,  що належав ОСОБА_2 на  підставі  договору  купівлі-продажу, посвідченого  Першою  Краснолуцькою  державною

нотаріальною  конторою  03 листопада  1970 року  реєстр  № 5474.  В  1972  році вищезазначений  житловий  будинок  було  добудовано  без  належного  дозволу  виконкому  - зведено  тамбур  із    доведенням  загальної   площі  по житловому  будинку  А-1 до 52,90 кв.м.,  збудовані   два  сараї  та  душ,  а  раніше  збудований  сарай  переобладнано у   літню  кухню.      

    Позивачка  проживала  із  чоловіком у  зазначеному  будинку  постійно однією сім”єю,  зареєстрована  в ньому   з 02.12.1970 року,  є   спадкоємицею  першої  черги  після  померлого  чоловіка, тому   фактично  прийняла    спадщину після  його  смерті.  

    Свої   спадкові  права   в  державній  нотаріальній  конторі  позивач  не  оформила,  так  як   реєстратором – КП „БТІ  Краснолуцької  міської  ради”   31.03.2010року  їй   було  відмовлено  в підготовці  проекту  рішення  про  оформлення  права  власності  на  спадковий  будинок у  зв”язку  з  тим,  що власником  за  життя  були  зведені  самочинні  забудови,  а  право власності припиняється   зі  смертю  громадянина,  та  запропоновано  звернутися   до  суду.    

    Діти  позивачки  на  спадщину  після  померлого  батька  не претендували,  в нотаріальну контору  із заявою про прийняття спадщини  не  звертались.

   Позивач  просить  суд   визнати  за  нею, як  спадкоємицею  першої  черги  за  законом,   право  власності  на  переобладнаний  спадковий  будинок   із  господарськими  та  побутовими  спорудами.

    Позивач  подала  суду письмову  заяву від  05.07.2010року, в якій просила розглянути справу  за  її відсутності.  

    Представники    відповідача  та  третьої  особи – КП „БТІ Краснолуцької  міської  ради  позов  визнали,  також просили  розглянути справу  за  їхньої  відсутності.

   Представник  третьої  особи – ДАБК Краснолуцької  міської  ради в  судове  засідання  двічі  не  з”явився,  про  день, час та місце слухання справи  був повідомлений належним чином, тому суд  вважає за можливе розглянути справу  за  його  відсутності.

    Вивчивши  матеріали  справи,  суд  вважає,  що  позов  підлягає  задоволенню,  виходячи  з  наступного.

    Судом   встановлено,  що  позивачка  перебувала  із  ОСОБА_2 у  шлюбі,  зареєстрованому  01.07.1953 року,  що підтверджується  свідоцтвом  про одруження  

НОМЕР_1.  

     Після  смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_2 відкрилась  спадщина  на  належну  йому  половину  сумісного майна  подружжя – набутого у  період шлюбу: житлового  будинку  АДРЕСА_1,  загальною  площею 52,90 кв.м., в тому числі житловою  24,30 кв.м.,   із  господарсько-побутовими  будівлями  та  спорудами.

     Це  підтверджується свідоцтвом  про смерть  ОСОБА_2,  копіями   договору купівлі - продажу, технічного  паспорту,  будинкової   книги.

     Відповідно  до положень СК України  майно,  набуте  подружжям  за  час  шлюбу,  належить  дружині  та  чоловікові  на  праві  спільної  сумісної власності,  тому  половина  зазначеного  житлового  будинку  із  відповідними  господарсько-побутовими  будівлями  та  спорудами  належить позивачці,  як дружині.

     За  повідомленням  Краснолуцької  державної  нотаріальної  контори  № 02-2788/0121  від 14.07.2010 року  після  смерті  ОСОБА_2, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_1,   спадкова справа  не  заводилась.

     Відповідно  до  п.4,  п.5  Заключних  та  Перехідних  положень Цивільного  кодексу  України( 2003  року),  оскільки  правовідносини  виникли  до  вступу  в  дію  цього  кодексу  та  позивач,  як спадкоємець  прийняла  спадщину,  зазначені  правовідносини  регулюються  нормами  Цивільного  кодексу  України  в  редакції  1963  року.

     У  відповідності   до   ст. ст.  548, 549 ЦК   України(1963)    для  придбання  спадщини  необхідно,  щоб  спадкоємець  її  прийняв. Прийнята  спадщина  визнається  належною спадкоємцеві  з  моменту  відкриття  спадщини.   Визнається, що  спадкоємець  прийняв  спадщину,  якщо  він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння   спадковим  майном.

      Судом  встановлено,  що  позивачка  проживала  на  день  смерті  свого  чоловіка  ОСОБА_2  разом  з  ним,   продовжує  проживати  в  цьому  будинку  після  його  смерті,  управляючи  спадковим  майном,  тобто  фактично  прийняла  спадщину.

     У висновку  КП „БТІ  Краснолуцької  міської  ради” про  технічний стан  будинку, господарських  будівель  та споруд  № 89  від  20.11. 2009року,  виданому  відповідно  до постанови КМУ  № 1035  від  09.09.2009 року позивачу  з  метою  оформлення права  власності на нерухоме  майно, зазначено, що  житловий  будинок  А-1 переобладнано:  добудовано   тамбур  з доведенням  загальної  площі  до 52,90 кв.м.  наведені  технічні  характеристики  будівель  та  споруд,  при  цьому  будь –яких  порушень  будівельних норм та правил не  встановлено.        

       Відповідно  до  п.11  ст.  346 ЦК  України ( 2003року) право  власності  припиняється  у  разі  смерті  власника.

       Відповідно до ст. 376  ЦК  України( 2003року) за  рішенням  суду  за  особою може бути  визнано право  власності  на  самочинне  збудоване  нерухоме   майно.

       Оскільки  із  зв'язку  зі  смертю  ОСОБА_2 та  припиненням  його  цивільної  правоздатності  КП "БТІ"  відмовило  позивачці   в  оформленні  права  власності  на  переобладнаний  житловий  будинок  на   ім'я  померлого,  що  необхідно для  одержання   в нотаріальній  конторі  свідоцтва  про право  на  спадщину,  суд  вважає  на  необхідне  визнати  за нею   право  власності   на  спадкове  майно.

       Керуючись  ст.ст. 10,11,209,212-215,218 ЦПК України, України, п. п. 4, 5  Заключних  та  перехідних  положень  ЦК України (2003р.), ст. ст. 524, 541,548,549  ЦК України

(в редакції  1963р.),  суд

                                                            ВИРІШИВ:

       Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

        Визнати,  що  ОСОБА_1 прийняла спадщину  після  померлого  чоловіка  ОСОБА_2  у  вигляді  житлового  будинку  по  АДРЕСА_1.

        Визнати  право  власності  на житловий  будинок А-1, житловою  площею 24,30 кв.м., загальною  площею 52,90 кв. м.  із  господарськими  та побутовими  спорудами: сіни а,  тамбур а 1,  льох  ПГ, літня  кухня  Б, тамбур б,  сараї  В, Г, Д, душ Е, убиральня У,  

паркан № 1-3, водопровід  № 4, ганок а-1, розташований  по  АДРЕСА_1,  за  ОСОБА_1.  

        Договір  купівлі-продажу  житлового  будинку,  житловою площею  24,30 кв.м. із службовими   та  надвірними   будівлями,  розташованого  в АДРЕСА_1, між  ОСОБА_3  та  ОСОБА_2, посвідчений Першою  Краснолуцькою  державною  нотаріальною  конторою  03 листопада  1970 року  реєстр  № 5474,  як  правовстановлюючий  документ,  погасити.            

        Рішення  може  бути  оскаржене  до  апеляційного  суду  Луганської  області

шляхом  подачи  через суд першої  інстанції   у  10-денний  строк  з  дня  його  проголошення   апеляційної  скарги.

                                                            Суддя: