2-а-2094/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Запорожець О.М.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду у Новоархангельському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до Новоархангельського районного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що він має статус дитини війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни ". Згідно ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, ст. ст. 77, 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік " та ст. 71 ч. 12 Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік " зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 11 цього Закону рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі п.п. З і 12 ст. 71. Керуючись ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виходячи з розміру встановленого на 2006 та 2010 роки прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач визначив, що відповідач не виплатив йому у вказаний період підвищення пенсії у розмірі 20 %. Крім того, позивач зазначив, що він звернувся до суду за захистом свого права лише після того, як йому стало відомо про порушення прав дітей війни з преси, крім того просить врахувати те, що він є особою похилого віку, має хронічні захворювання і це суттєво перешкодило йому вчасно звернутись за юридичною допомогою за захистом порушених прав. Позивач просить суд поновити строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії за період з 2006-2010 років, а також зобов'язати відповідача доплатити невиплачену суму за період з 01.01.2006 року по 31.10.2010 року.
Дослідивши письмові докази по справі, суддя встановив слідуючі обставини справи.
Згідно відомостей належного позивачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області 16 грудня 1998 року /а.с.4/, він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, позивач набув статус "дитини війни", що відповідно надає йому права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Новоархангельському районі Кіровоградської області, яким у період з 2006-2007 р.р йому не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 року який набрав чинності з 01.01.2006 року. А у 2008 -2010 році відповідачем нараховувалася та виплачувалася позивачу надбавка до пенсії у меншому розмірі, ніж це визначено Законом.
Наявність у позивача статусу "дитини війни" також підтверджується відбитком відповідного штампу в належному йому посвідченні пенсіонера НОМЕР_2 /а.с.5/.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону він набирає чинності з 01 січня 2006 року. Дія норм цього Закону поширюється на позивача, як особу, котра має підтверджений у встановленому порядку статус дитини війни.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року п. 17 ст. 77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" в зазначеній частині не були реалізовані. Таким чином, у 2006 році відповідач не мав правових підстав для нарахування позивачу підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача провести нарахування підвищення пенсії за 2007 рік з пропущенням шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, тому, враховуючи похилий вік позивача та те, що через проживання в сільській місцевості він був обмежений в доступі до інформації про порушення його прав та встановлені у 2006-2007 p.p. на законодавчому рівні обмеження його прав, а також позицію відповідача щодо предмету спору, тобто впевненість про відсутність у нього обов'язку призначати, нараховувати та виплачувати визначене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії позивача незважаючи на проявлену відповідачем бездіяльність, який не роз'яснював позивачу про його права і не вчиняв будь-яких дій, направлених на надання належної соціальної підтримки у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. Наведені обставини вважаю поважними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду, що є підставою для задоволення вимог позивача про поновлення строку звернення до суду.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Позивач не є інвалідом, а тому з 01 січня 2007 року підвищення до пенсії йому як дитині війни, відповідачем не нараховувалося і не виплачувалося.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) серед інших і положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України та ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний суд України" закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. З часу втрати чинності п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", 09 липня 2007 року, застосування цих норм Закону є протиправним, а тому перестали існувати підстави зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Як вбачається з матеріалів справи відповідач, всупереч рішенню Конституційного Суду України, від 09 липня 2007 року № 6-рп/ 2007 , не нараховував і не виплачував позивачу підвищення до пенсії згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до п. 5 вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Керуючись принципом офіційності та змістовим наповненням позову позивача, спрямованим на захист прав, порушених бездіяльністю відповідача, вважаю за можливе з метою захисту прав позивача вийти за межі позову та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення, не нарахування та не виплати позивачу у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підвищення до пенсії у розмірі, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, позов в частині зобов'язання відповідача нарахування підвищення до пенсії позивача відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважаю за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок не донарахованих сум.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення.
Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" ст. 54 встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем вказане підвищення позивачу з 22.08.2008 року виплачувалось не в повному обсязі і на час розгляду справи продовжує виплачуватись в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року відповідач зобов'язаний був нараховувати та виплачувати позивачу, як дитині війни, підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у 2007 році виходячи із розміру встановленого у липні-вересні 2007 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 406 грн. та у жовтні-грудні 2007 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 411 грн.: у 2008 році — виходячи із розміру встановленого у травні-червні 2008 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 481 грн., липні-вересні 2008 року -482 грн., та у жовтні-грудні 2008 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 492 грн., з відрахуванням виплачених позивачу сум у травні-червні 2008 року 48,10 грн., липні-вересні 2008 року -48,20 грн., з жовтня 2008 року 49,80 грн., з 01 січня 2009 року- 49,80 грн. та з 01 листопада 2009 року - 57,30 грн а тому позов в цій частині є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Також звертаю увагу на те, що у Прикінцевих положеннях Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Кабінету Міністрів України було дано доручено подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Невиконання Кабінетом Міністрів України наведених норм Закону не може слугувати підставою для порушення прав позивача стосовно належної, гарантованої державою соціальної підтримки.
Вважаю, що навіть при відсутності належного фінансування державою даного виду виплат, відповідач був зобов'язаний діяти на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, і використовувати надані йому повноваження з метою, з якою ці повноваження надані.
Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. /а.с.1/
На підставі викладеного та керуючись cm. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", ч. 2 cm. 11, cm. 94, 98, ч. 2 cm. 100, cm. 159, ч. З cm. 160, cm. cm. 161,162,163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суддя -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом прав, порушених бездіяльністю управління Пенсійного фонду України у Новоархангельському районі Кіровоградської області за період з 2007 року по липень 2010 року.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області в частині не призначення, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а також не донарахування і не виплати починаючи з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року та з травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, яке передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні-грудні 2007 року та з травня 2008 року по 31 жовтня 2010 року за вирахуванням проведених виплат у цей період.
В частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов'язання управління Пенсійного фонду в Новоархангельському районі Кіровоградської області донарахувати на його користь недоплачене як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006 рік з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року - відмовити.
Виплатити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 /три/ грн. 40 коп. відшкодування судових витрат.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду через Новоархангельський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Головуючий: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Новоархангельського
районного суду О.М.Запорожець