справа №2-1058/10/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіна Н.М.,
при секретарі Довбиш О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом приватної юридичної фірми «Реал-Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічний позов ОСОБА_1 до приватної юридичної фірми «Реал-Україна» про визнання правочину недійсним, -
встановив:
07.10.2009р. позивач, ПЮФ „Реал-Україна" , звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_1, та після уточнень прийнятих судом, просить стягнути з ОСОБА_1 суму винагороди за договором про надання послуг №14/05 від 14.05.2009 року , укладеного між сторонами, в сумі 20020 грн. та неустойку в розмірі 20000 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 14 травня 2009 року між ними та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з придбання об'єкту нерухомого майна . За вказаним договором позивач зобов'язувався надавати послуги, направлені на придбання нерухомості, а відповідач-сплатити винагороду за надані послуги у розмірі 5% від ціни, зазначеної у таблиці огляду придбаває мого об'єкта. Позивач зазначає що виконав умови договору, здійснив підбір та показав квартиру відповідачу, квартира була придбана матір’ю відповідачки, однак кошти за надані послуги відповідач позивачу не сплатив.
Відповідач проти позову заперечувала, подавши зустрічний позов, в якому зазначила, що умови договору про надання послуг з придбання об'єкта нерухомого майна від 14.05.2009 року, укладений між нею та ПЮФ «Реал-Україна», містить несправедливі умови, а тому на підставі ч.5, ч.6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» договір підлягає визнанню недійним. Крім того, зазначила, що договір від 14.05.2009р. вчинений під впливом обману, а тому на підставі ст.. 230 ЦК України також підлягає визнанню недійсним..
Суд заслухавши пояснення сторін, представників, свідка, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
14.05.2009 року між ПЮФ «Реал-Україна» та ОСОБА_2, яка в подальшому розірвала шлюб та змінила прізвище на Косих, був укладений договір про надання послуг з придбання об'єкта нерухомого майна.
За вказаним договором ( п.2.1.1-2.1.6) ПЮФ, тобто виконавець, зобов'язувався проаналізувати ринок пропозицій на об'єкти нерухомості, їх вартість та технічні характеристики, надати інформацію по варіантам придбання, які зацікавили замовника, консультувати замовника з будь-яких правових питань, пов'язаних з придбанням об'єкта нерухомості, у тому числі погашення заборгованості, прописки та виписки, організувати огляд вибраних варіантів.
Замовник зобов'язується ( п.2.2.1 .-2.2.5 договору) оплатити надані послуги незалежно від того, хто з третіх осіб в його інтересах чи він сам придбають об'єкт нерухомості, повідомити про час укладення договору купівлі-продажу, вести перемови з продавцем об'єкту лише у присутності виконавця та після виконання доручення підписати акт виконаних робіт.
За п.3.1 винагорода виконавця складає 5% від ціни, зазначеної у таблиці огляду придбаваємого об'єкту. Зазначені кошти замовник повинен сплатити, якщо укладається договір завдатку, то 50% у день укладення договору завдатку, а 50% до укладення договору купівлі-продажу. Якщо ж договору завдатку не укладається, то - 100% до укладання договору купівлі-продажу.
Договір підписано сторонами. Крім того договір містить таблицю огляду нерухомості, у якій зазначено, що 14 травня 2009 року відповідачка оглянула квартиру АДРЕСА_1 вартістю 400400 грн., про що також свідчить її підпис(а.с.7).
05 червня 2009 року марю відповідачки – ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом, була придбана квартира АДРЕСА_1 . Той факт, що саме позивачка здійснювала пошуки квартири, про що свідчать укладені нею договори про надання послуг (а.с.7, 45), а також в подальшому її прописка у вказаній квартирі та проживання там, свідчать , що квартира АДРЕСА_1, придбана ОСОБА_3 в інтересах відповідачки.
Заперечення відповідачки, що позивач нічого не зробив за укладеним договором, окрім показу квартири, більш того не підписаний акт виконаних робіт, як то передбачено п.2.2.5 договору, тобто позивачем не виконі умови договору, тому відповідачка не повинна сплачувати йому винагороду, суд не приймає, оскільки у відповідності до п.5.2 договору виконавець вважається таким, що виконав послуги та роботи за вказаним договором належним чином і у повному обсязі, якщо замовник розписався у таблиці огляду нерухомості за огляд конкретного об'єкта нерухомості і останній був придбаний замовником, його родичами чи третіми особами в інтересах замовника.
Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тобто, сторони за договором, ПЮФ „Реал-Україна" з одного боку та ОСОБА_1 з другого боку, підписавши договір про надання послуг на придбання об'єкта нерухомого майна від 14 травня 2009 року, дійшли до згоди стосовно всіх суттєвих умов договору, як то права та обов'язки кожної із сторін, порядок надання послуг, розмір оплати за надані послуги і строк та порядок її сплати, особливості підтвердження виконання договірних зобов'язань виконавцем.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 зазначала, що договір про надання послуг з придбання нерухомого майна нею укладався із іншою юридичною особою, яка і підготувала всі необхідні документи, щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .Однак вказані заперечення не можуть бути прийняті у якості підстав, що тягнуть за собою звільнення від виконання зобов'язання, оскільки чинним цивільним законодавством передбачена у ст.627 ЦК свобода договору і ніхто не мав права перешкоджати ОСОБА_1 укласти договір про надання послуг з будь-якою кількістю виконавців. Крім того, сама відповідачка не заперечувала, що разом з особою яка представляла ПЮФ „Реал-Україна", вона оглядала вказану у договорі квартиру і власноручно ставила свій підпис у договорі про це.
Відповідно до ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, що тягне за собою і негативні наслідки, передбачені ст.611 ЦК.
Таким чином, виходячи з умов договору, у якому зазначено порядок його виконання сторонами, про виконання договору виконавцем свідчить підпис замовника у таблиці огляду нерухомості. Мати ОСОБА_1 – ОСОБА_3, в її інтересах придбала квартиру АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 05 червня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трощій І.В., вказано, що вартість послуг визначається від ціни, вказаної у таблиці огляду придбаваємого об'єкту, а у таблиці огляду нерухомості ціна квартири вказана 400400 грн., то 5% від зазначеної ціни складає 20020 грн.. які ОСОБА_1 належало сплатити ПЮФ «Реал-Україна»
Відповідно до п.4.2 договору передбачено сплату неустойки у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання буд-якою із сторін. При цьому винна сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі 3% від суми боргу за кожен день невиконання чи неналежного виконання взятого на себе зобов’язання.
Виходячи із порядку оплати послуг, передбаченого п.3.3. договору , оплата послуг замовником провадиться в день укладання ним договору купівлі-продажу оглянутого об’єкта нерухомості.
Договір купівлі-продажу квартири датований 05.06.2009р., тобто із вказаної дати слід відраховувати розмір неустойки.
Однак відповідачка проти задоволення вимог по сплаті винагороди позивача та неустойки за невиконання зобов’язання за договором послуги, укладеного між сторонами заперечувала, подавши зустрічний позов, в якому просить визнати договір про надання послуг недійсним.
В обґрунтування своїх зустрічних вимог позивачка посилається на те, що умови договору про надання послуг, укладеного між сторонами , містять не справедливі умови, а тому на підставі ч.5 , ч.6 ст. 18 Закону України «Про захист прав спожива» він підлягає визнанню недійсним.
Дійсно, в ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів ” від 12.05.1991 N 1023-XII, із наступними змінами і доповненнями (далі за текстом – Закон від 12.05.1991 N 1023-XII), передбачено положення щодо визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, зокрема, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Це умови, які всупереч принципу добросовісності призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов наведено в п. ч. 3 ст. 18 Закону від 12.05.1991 N 1023-XII, який, відповідно до ст. 4 цього ж Закону, не є вичерпним.
Позивачка за зустрічним позовом до таких несправедливих умов відносить умови, передбачені п.2.1.3, п.3.1, п.4.1., п.4.2., п.5.2. договору, зокрема зазначає, що несправедливим є - ціна вартості квартири АДРЕСА_1 , відсоток винагороди виконавцю, зазначення у договорі, що він є виконаним з моменту підписання таблиці огляду, що інформація надана замовнику є власністю виконавця та його комерційною тайною, наявність умови в договорі про нарахування недоїмки, а також підписання договором в умовах, яких вона не змогла ретельно ознайомитися з договором , зазначаючи, що вказані умови договору суперечать п.2, п.5, п.10, п.16 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Однак будь-яких доказів на підтвердження наявності істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача при укладенні договору про надання послуг позивачем за зустрічним позовом суду не надано.
Суд зазначає, що у відповідно до ст.627 ЦК сторони є вільними у визначені умов договору, підписавши договір про надання послуг позивачка за зустрічним позовом надала свою згоду на визначені умови договору.
Більш того, договір про надання послуг містить права і обов’язки обох сторін, а також відповідальність обох сторін, а ціна в договорі, у відповідності до ст.. 632 ЦК України, встановлюється за домовленістю сторін, тому посилання позивачки за зустрічним позов на несправедливі умови договору є безпідставними.
Щодо підписання договору, в умовах яких позивачка за зустрічним позовом не змогла ознайомитися з ним, суд зазначає, що зазначеної умови договір про надання послуг, укладений між сторонами не містить, а тому посилання позивачки на п.10 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним.
Також суд зазначає, що Закон України «Про захист прав споживачів» установлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів, однак відносини, що виникають із договорів, в тому числі надання послуг, відносяться до договірних відносин, які регулюються насамперед нормами цивільного законодавства.
Позивачка за зустрічним позовом, також просить визнати недійним договір на підставі ст.. 230 ЦК України, як вчинений під впливом обману.
Посилання позивачки за зустрічним позовом на введення їх в оману при підписанні договору про надання послуг, судом не приймається, оскільки що вказаний договір підписала власноруч, жодних зауважень до договору при його підписані ОСОБА_1 не зазначила. Більш того, відповідно до ст.. 230 ЦК України та роз’ясненнях які містяться в ПП ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, однак позивачка вказаних обставин не довела, а свідчення свідка ОСОБА_5 на які посилається ОСОБА_1, лише підтвердили огляд квартири АДРЕСА_1.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне позовні вимоги за основним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та стягує з ОСОБА_1 на користь ПЮФ «Реал-Україна» заборгованість за договором по наданню послуг з придбання об’єкту нерухомого майна від 14 травня 2009 року в сумі 20020грн., а також враховуючи положення ст..11 ЦПК України, 20000 грн. неустойки за невиконання умов договору, в задоволенні зустрічного позову, суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -
вирішив :
Позовні вимоги приватної юридичної фірми «Реал-Україна» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватної юридичної фірми «Реал-Україна» заборгованості за договором по наданню послуг з придбання об’єкту нерухомого майна №14/05 від 14 травня 2009 року в сумі 20020грн., 20000 грн. неустойки за невиконання умов договору, 400 грн. 20 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи .
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору по наданню послуг з придбання об’єкту нерухомого майна №14/05 від 14 травня 2009 року - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги
Суддя Бородіна Н.М.