УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 грудня 2010року м. Житомир
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого-судді Трояновської Г.С.
Суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.
при секретарі Григорович А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСББ „Містечко „Морське” / треті особи - ОСОБА_4, виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради/ про зміну договору найму житлового приміщення та зобов”язання укласти з нею окремий договір найму
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 /третя особа - ОСОБА_4/ про зміну договору найму /визначення порядку користування житловим приміщенням/. Ухвалою суду від 27 вересня 2010 року до участі у справі як співвідповідача було залучено ОСББ „Містечко „Морське”, як третю особу-виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради/а.с.36/. В обґрунтування вимог позивачка зазначала, що за рішенням виконкому Новоград-Волинської міської ради від 09.09.2009 року №322 видано ордер на вселення до цієї квартири ОСОБА_3, її та дітей. Оскільки вона з чоловіком розлучилася, перебуває з ним в конфліктних відносинах, що робить неможливим спільне проживання та користування житлом, просила змінити договір найму житлового приміщення – АДРЕСА_1, виділивши їй з сином ОСОБА_5 житлову кімнату розміром 19,2 кв.м., а ОСОБА_3 з сином ОСОБА_6 – кімнату розміром 23,4кв.м. Зобов”язати ОСББ „Містечко „Морське” укласти з нею окремий договір найму користування кімнатою, розміром 19,2кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2010року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що суд не взяв до уваги інформацію виконкому Новоград-Волинської міської ради від 11.11.2010року №9/4208 про те, що для міста Новоград-Волинського встановлено рівень середньої забезпеченості жилою площею 7,3 кв.м. на одну особу, а потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче мінімального розміру 6 кв.м. на кожного члена сім”ї. Вона ж просила змінити договір найму житлового приміщення, за яким розмір житлової площі, що припадав би на неї та сина ОСОБА_5 становив би по 9,6 кв.м. на кожного, а розмір житлової площі, що припадав би на ОСОБА_3 та сина ОСОБА_6 - по 11,7 кв.м. на кожного, що не призводить до штучного погіршення їх житлових умов.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зміна договору найму призведе до штучного погіршення житлових умов позивачки та її сина ОСОБА_5, оскільки у разі укладення самостійного договору найму жилого приміщення на кімнату площею 19,2 кв.м. їх частка житлової площі від загальної житлової площі спірної квартири складатиме по 9,6кв.м на одну особу, в той час як розмір жилої площі, що припадає на кожну особу, що проживає в спірній квартирі, в тому числі на позивачку та її сина ОСОБА_5, складає 10,65кв.м.
Однак повністю погодитись з таким висновком суду не можна.
Згідно з вимогами ч.1 ст.104 ЖК член сім”ї наймача жилого приміщення вправі вимагати, за згодою інших членів сім”ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, коли жилу площу, що припадає на нього, можна виділити у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 09.09.2009 року №322 видано ордер №9269 від 11.09.2009 року на право зайняття житлового приміщення сім”єю з чотирьох осіб житловою площею 42,6 кв.м., загальною площею 83,5 кв.м., яке складається з двох кімнат в ізольованій квартирі за адресою АДРЕСА_1/а.с.7/. В ордері зазначений наступний склад сім”ї: ОСОБА_3 – основний квартиронаймач, ОСОБА_1 – дружина, ОСОБА_4 – син, ОСОБА_2 – син.
Встановлено, що шлюб між сторонами розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу від 10 березня 2010року/а.с.10/.
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають з ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 /а.с.6,8,9/.
Згідно поетажного плану спірна квартира житловою площею 42,6 кв.м складається з двох жилих кімнат площею 23,40кв.м та 19,20кв.м., не зв”язаних між собою спільним входом, передпокою, комори, кухні, ванни, убиральні та двох лоджій /а.с.11/.
Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 просила виділити у її з сином ОСОБА_5 користування кімнату площею 19,2 кв.м., посилаючись на те, що хоч за розміром вона менша належної їм із сином площі, але це зменшення незначне, тому вона згодна на зміну умов договору найму.
Як роз”яснив Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім”ї наймача йому може бути виділено ізольоване приміщення за розміром менше належної йому частки жилої площі, коли це не призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і не потягне необхідності взяття його на облік як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Таким чином за умови виділення позивачці кімнати площею 19,2 кв.м., вона при встановленому рівні у м. Новоград-Волинському середньої забезпеченості жилою площею 7,3 кв.м. на одну особу /потребуючі поліпшення житлових умов – нижче 6 кв.м./а.с.81/, не вважатиметься такою, що потребує поліпшення житлових умов, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.
Разом з тим відповідно до ч.2 ст.50 ЖК України при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев”ять років, крім подружжя.
Підпунктом 7 пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР , затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984р. №470 визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім»ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя( в тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).
Як видно з матеріалів справи син позивачки ОСОБА_2, 1999року народження, досяг 11-річного віку. А тому, із врахуванням зазначених вище положень закону, змінити договір найму в судовому порядку на визначених позивачкою умовах неможливо.
Відповідно до роз”яснень, які містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку” апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, зокрема його правового обґрунтування.
З огляду на наведене рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині його правового обґрунтування. Виключити із мотивувальної та резолютивної частини рішення посилання на ст.63 ЖК України, яка в свою чергу відсилає до ст.48 ЖК України.
В решті рішення залишити без змін.
Керуючись ст.50ЖК України, ст.ст.209,218,303,307,309,313,314,316,317,319,324,325ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2010 року в частині його правового обґрунтування.
Виключити із мотивувальної та резолютивної частини рішення посилання на ст.63 ЖК України.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-9255/10 Головуючий у суді 1 інст. Гичко М.Г.
Категорія 23 Доповідач Трояновська Г.С.