Судове рішення #12880772

    Головуючий у 1 інстанції  - Варневич Л.Б.                                                              категорія – ч.2 ст.125 КК  

Доповідач – Подковський О.А.                                                                                  справа № 11 - 303    

 

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

22 грудня 2010 року  

 

Колегія  суддів  судової  палати у кримінальних  справах  апеляційного  суду Тернопільської  області у складі:  

  головуючого –  Декайла П.В.;  

суддів –  Подковського О.А., Крукевича М.Н.;        

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу   за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кременецького районного суду  від 29 вересня 2010 року, яким  

  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, непрацюючий, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, освіта середня спеціальна, судимий вироком Кременецького районного суду від 8 вересня 2009 року за ч. 2 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,  

  засуджений за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.  

Постановлено вирок Кременецького районного суду від 8 вересня 2009 року виконувати окремо.  

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволений частково.  

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 881 грн. 70 коп. завданих матеріальних збитків та 2500 грн. моральних збитків.  

  Згідно вироку суду, ОСОБА_1 відданий до суду по обвинуваченню за ч. 2 ст. 125 КК України - за умисне нанесення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я гр. ОСОБА_2  

Як вбачається зі скарги, поданої ОСОБА_2 в порядку ст. 27 КПК України, та пояснень скаржниці в судовому засіданні, конфлікт між скаржницею та засудженим стався за наступних обставин.  

28 липня 2009року о 15 годині в с. Розтоки Кременецького району ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаками в область голови, від яких остання впала. Потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.  

    В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину. Стверджує, що жодних тілесних ушкоджень під час суперечки з ОСОБА_2 їй не наносив, а лише, намагаючись обійти останню, ненароком її зачепив.   А тому вважає висновки суду, викладені у вироку, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.  

  Заслухавши доповідача ,дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія вважає , що вирок слід скасувати з наступних мотивів.  

  Так, у відповідності до вимог статті 370 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований вирок , який   в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист. До порушень права на захист відносяться і засудження за неконкретним обвинуваченням .  

  У відповідності до вимог ч.1 ст.334 КПК України та роз’яснень, викладених в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року „Про виконання судами України законодавства і Постанови Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку”,  мотивувальна частина обвинувального   вироку   повинна   містити формулювання    обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.  

  Як вбачається із вироку судом даних вимог закону не дотримано. Так, у вироку відсутнє формулювання обвинувачення встановлене судом при розгляді справи, а маються лише посилання на те, що ОСОБА_1 відданий до суду по обвинуваченню за ч.2 ст.125 КК України , а також на скаргу ОСОБА_2 та її пояснення і їх зміст.  

 

Крім того , істотно порушені норми процесуального законодавства, які стосуються встановлення тяжкості і характеру наявних у гр-ки ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Так, у вироку, погоджуючись із доводами потерпілої про те, що їй нанесені легкі з короткочасним розладом здоров’я тілесні ушкодження, суд послався на акт судово-медичного дослідження. Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 76 КПК України для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень обов’язково призначається експертиза. Однак експертиза щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_2 судом призначена не була.  

 

Наявність викладених  порушень кримінально-процесуального законодавства:   відсутність сформульованого судом у вироку обвинувачення, що в свою чергу є порушенням права на захист, непризначення судово-медичної експертизи, є істотними - такими, що позбавляють можливості постановити законний вирок ,  колегія суддів, у відповідності до п. 3 ч.1 ст. 367 КПК України, вважає підставою для скасування вироку. Кримінальна справа, відповідно до положень  ч. 2 ст. 374 КПК України,  підлягає поверненню на новий судовий розгляд.  

  При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення кримінально-процесуального законодавства  і прийняти законне рішення.  

  Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-  

  У Х В А Л И Л А:  

  Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Вирок Кременецького районного суду від 29 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.  

 

Головуючий –  

  Судді –  

 Копія вірна: суддя                                     О.А.Подковський

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація