АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного
суду Тернопільської області в складі :
головуючого Декайла П.В.
суддів Подковського О.А., Демченко О.В.
за участю прокурора Сеник Н.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі “01” грудня 2010 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 29 липня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
1) 15 грудня 1995 року Миколаївським районним судом Львівської області за ч.2 ст.142 КК України (в редакції 1960 року) на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
2) 23 березня 2005 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.309, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
3) 29 червня 2006 року Дзержинським районним судом міста Харкова за ст.391, ч.3 ст.71 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого за відбуттям покарання 23 січня 2010 року;
4) постановою Перевальського районного суду Луганської області від 11 січня 2010 року встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, -
засуджено за:
- ст.395 КК України до 6 місяців арешту;
____________________________________________________________________ Справа № 11 – 289, 2010 року Головуюча у І інстанції – Юрдига О.С.
Категорія – ст.395, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України Доповідач – Декайло П.В.
- ч.2 ст.190 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
- ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній – тримання під вартою і строк відбування покарання засудженому рахується з 26 квітня 2010 року.
Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 901 грн. 44 коп. судових витрат.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, що мали місце за таких обставин.
Так, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючи в АДРЕСА_1, будучи звільненим з місць позбавлення волі, якому постановою Перевальського районного суду Луганської області від 11 січня 2010 року встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із забороною виходу з будинку за місцем проживання з 21 год. вечора до 05 год. ранку, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно 19 березня 2010 року залишив місце свого проживання, де був відсутній до 16 квітня 2010 року.
Також, 07 квітня 2010 року близько 03 год. у ОСОБА_1, який перебував на зупинці громадського транспорту “Залізничний вокзал”, по вул. Б.Хмельницького в м. Тернополі, виник злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном.
Реалізовуючи свій злочинний намір, він шляхом обману ОСОБА_2, під приводом здійснити телефонний дзвінок, незаконно заволодів його мобільним телефоном торгової марки “Nokia 6233”, вартістю 450 грн., в якому знаходилась додаткова карта пам’яті об’ємом 1 Gb, вартістю 50 грн. та стартовий пакет “Djuise”, вартістю 25 грн., на рахунку якого були кошти в сумі 5 грн. Із викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, заподіявши своїми діями потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 530 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 24 квітня 2010 року близько 10 год. ОСОБА_1, перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 22, під час проїзду по вул. Живова в м. Тернополі, неподалік Центрального автовокзалу, переслідуючи корисливий мотив та маючи намір таємно викрасти чуже майно, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав із сумочки ОСОБА_3 гаманець, вартістю 15 грн., в якому знаходились кошти в сумі 760 грн. Із викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, заподіявши своїми діями потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 775 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчинених ним злочинів, а також призначене йому покарання, просить початок відбуття покарання рахувати з 24 квітня 2010 року, так як саме цього дня він був затриманий працівниками міліції, а не з 26 квітня 2010 року, тобто часу поміщення його у Тернопільський ІТТ, як про це вказав у вироку суд першої інстанції.
Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію та просить початок відбуття покарання рахувати йому з 24 квітня 2010 року, оскільки саме в цей день він був затриманий працівниками міліції, міркування прокурора, яка вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, покарання призначено відповідно до вимог чинного КК України, початок відбуття покарання визначено вірно та не вбачає підстав для його зміни, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, правильність кваліфікації його дій та призначене судом першої інстанції покарання в апеляції не оспорюються.
Твердження засудженого ОСОБА_1 в апеляції про те, що судом першої інстанції у вироку невірно зазначено строк відбуття покарання з 26 квітня 2010 року, не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до положень ч.2 ст.338 КПК України в строк відбуття покарання зараховується строк перебування під вартою в цій справі підсудного, коли він до винесення вироку тримався під вартою.
Згідно з матеріалами кримінальної справи, за даними протоколу затримання ОСОБА_1, як підозрюваного в порядку ст.115 КПК України, він був затриманий 26 квітня 2010 року (а.с. 45-50). Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року йому було продовжено термін затримання до 10 діб (а.с.54). Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 06 травня 2010 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту (а.с.88).
Доводи апеляції ОСОБА_1 про затримання його працівниками міліції у цій справі 24 квітня 2010 року та перебування ним з цього часу в Тернопільському МВ УМВС України в Тернопільській області, а також в відділеннях МВМ-1 та МВМ-2 Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, є безпідставними та не обґрунтованими.
Як убачається з відповіді від 22 листопада 2010 року даної на запит від 16 листопада 2010 року, ОСОБА_1 у відділеннях МВМ-1 та МВМ-2 Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області в якості затриманого чи запрошеного не перебував, а згідно журналу забезпечення охорони та пропускного режиму Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, останній був запрошеним 24 квітня 2010 року в період з 11:35 год. по 12:25 год. та 26 квітня 2010 року в період з 14:45 год. по 16:20 год.
З огляду на наведене, початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 з 26 квітня 2010 року судом першої інстанції обчислений правильно.
Разом з цим, переглядаючи справу у відповідності до вимог ст.365 КПК України, колегія суддів встановила, що суд стягнув з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області кошти за проведення товарознавчого дослідження № 6-319/10 від 29 квітня 2010 року вартістю 300 грн. 48 коп., яке проводилось в процесі дослідчої перевірки за повідомленням про злочин відповідно до ст.97 КПК України. Кримінальна справа ж щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України була порушена лише 03 травня 2010 року.
Виходячи із змісту ст.ст. 91-93 КПК України, до судових витрат, які можуть бути стягнуті з засудженого, якого визнано винним у вчиненні злочину, відносяться витрати, понесені органами дізнання, досудового слідства і судом при провадженні у кримінальній справі.
Отже, витрати понесені до порушення кримінальної справи не відносяться до судових і вони не повинні стягуватися з засудженого, а тому колегія суддів вважає, що в порядку ст.365 КПК України з резолютивної частини вироку слід виключити судові витрати за проведення товарознавчого дослідження № 6-319/10 від 29 квітня 2010 року в сумі 300 грн. 48 коп.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 29 липня 2010 року щодо нього – без змін.
В порядку ст.365 КПК України з резолютивної частини вироку слід виключити судові витрати за проведення товарознавчого дослідження № 6-319/10 від 29 квітня 2010 року в сумі 300 грн. 48 коп.
В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду від 29 липня 2010 року залишити без змін.
Головуючий підпис
Судді два підписи
З оригіналом вірно:
В.о. заступника
голови апеляційного суду
Тернопільської області
П.В. Декайло