У Х В А Л А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  01 грудня 2010 року   Колегія  суддів  судової  палати у кримінальних  справах  апеляційного  суду Тернопільської  області у складі:  

головуючого –  Максимовича Ю.А.  

суддів – Вавріва І.З., Кунця І.М.  

з участю прокурора – Гузіка Й.М.  

засудженого  – ОСОБА_1  

захисника - ОСОБА_2  

цивільного відповідача – ОСОБА_3  

потерпілого – ОСОБА_4  

представника потерпілого – ОСОБА_5  

розглянула у відкритому  судовому  засіданні  у м.Тернополі  кримінальну  справу за апеляційними скаргами помічника прокурора м.Тернополя, цивільного відповідача ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року, яким  

  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Миколаєва, освіта середня спеціальна, громадянин України, неодружений, проживаючий у АДРЕСА_1, не судимий,  

засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.  

Міру запобіжного заходу засудженому залишено попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.  

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 30 000 грн. моральної шкоди.  

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 63 405 грн. матеріальної шкоди.  

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь Тернопільського міського бюджету 27774 грн. 55 коп. витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_4  

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області 2 346 грн. судових витрат.  

Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_1 06 лютого 2009 року близько 17 год.00 хв., керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», р.н НОМЕР_2 по вул. Крушельницької м.Тернополя, наближаючись до нерегульованого перехрестя з вулицею Опільського, вів керований автомобіль правою смугою транспортного потоку  в напрямку вул. Білецької зі швидкістю 50 км/шод. На той час на вказаному перехресті у лівій смузі транспортного потоку зупинився невстановлений автомобіль, надаючи можливість автомобілю «VOLKSWAGEN GOLF», р.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, який наближався з лівої сторони через розрив підвищеного вертикального острівця безпеки до головної дороги, проїхати перехрестя. Сприйнявши рух водія автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF», який в подальшому зупинився для надання безпечного проїзду автомобілю «VOLKSWAGEN PASSAT» і до його траєкторії руху, як небезпеку, ОСОБА_1 в порушення вимог п.п.1.5, 1.10, 12.3 ПДР України, застосував неправильний прийом керування автомобілем – відворот праворуч. При цьому, водій ОСОБА_1 мав технічну можливість залишаючись в межах своєї смуги з дотримання бокового інтервалу до автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF» безпечно проїхати перехрестя, не вживаючи заходів до маневру. Внаслідок порушення вказаних вимог ПДР України, ОСОБА_1 виїхав тротуар, та скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_7  

Внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_4 спричинені тяжкі тілесні ушкодження.  

У зміненій апеляції помічник прокурора м.Тернополя, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1, просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову скасувати, посилаючись на те, що суд належним чином не дослідив характер і розмір шкоди, завданої злочином та факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ОСОБА_8  

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить, пом’якшити  призначене судом першої інстанції покарання, застосувавши ст. 75 КК України, а також не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, посилаючись на те, що суд не в повній мірі врахував пом’якшуючі покарання обставини – визнання вини, розкаяння у вчиненому, часткове відшкодування матеріальних збитків потерпілому, позитивні характеристики. Окрім того, вважає вирок в частині вирішення цивільного позову таким, що не відповідає вимогам закону, і просить вирок в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.  

В апеляційній скарзі цивільного відповідача ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову та направлення справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Апелянт посилається  на те, що про розгляд кримінальної справи він не був повідомлений, а також безпідставно стягнуто з нього матеріальну шкоду.  

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав змінену апеляцію та просить скасувати рішення суду в частині вирішення цивільного позову, засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2,  які просять пом»якшити покарання, застосувавши ст.75 КК України та скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову, цивільного відповідача ОСОБА_3 який вважає неправильним вирішення цивільного позову в частині стягнення з нього матеріальної шкоди, потерпілого ОСОБА_4 та його представника, які просять вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга помічника прокурора м.Тернополя підлягає до часткового задоволення, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та цивільного відповідача ОСОБА_3 слід задовольнити з таких підстав.  

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом доказів і ніким не оспорюється.  

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України є правильною і також не оспорюється.  

Покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі призначено з дотримання вимог ст.ст.50,65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.  

Разом з тим, суд першої інстанції не в повній мірі врахував пом'якшуючі покарання обставини, хоча й навів у вироку частину з них.  

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи засуджений повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, позитивно характеризується,  є несудимий, частково відшкодував потерпілому заподіяну шкоду.  

Вказані обставини, з урахуванням відсутності обтяжуючих обставин та конкретної обстановки  даної дорожньо-транспортної пригоди, дають підстави для пом»якшення призначеного засудженому за ч.2 ст.286 КК України покарання, та можливість звільнення його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням на підставі ст.75 КК України.    

Крім того, рішення суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 не відповідає вимогам закону.    

Так, відповідно до ст.28 КПК України, цивільний позов особи, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину повинен розглядатись разом із кримінальною справою.  

Згідно ч.5 ст.334 КПК України у мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення цивільного позову, а також підстави для відшкодування матеріальних збитків.  

При розгляді кримінальної справи суд зобов’язаний на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи з’ясувати розмір матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.  

Всупереч цим вимогам, суд першої інстанції в судовому засіданні цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 (т.2 а. с. 133, 263) не оголошував, докази про понесені ним витрати не досліджував, не з’ясовував підстав і розміру заявленого цивільного позову.  

Крім того, суд задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди з приватного підприємця ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_4 , належним чином не дослідив факту перебування засудженого у трудових відносинах із вказаною особою. Відсутні у матеріалах справи і дані про його належне повідомлення про час та місце судового розгляду. Для повного, об’єктивного і правильного вирішення справи в частині цивільного позову необхідно було надати можливість цивільному відповідачу обґрунтувати свої заперечення щодо відшкодування матеріальної шкоди та залучити до справи страхову компанію.  

За таких обставин, наведені в апеляційних скаргах доводи про порушення, допущені судом першої інстанції при вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 є обґрунтованими, а тому вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.    

Таким чином, при перевірці вироку в апеляційному порядку, встановлені підстави для його зміни в частині призначеного покарання  та скасування в частині вирішення цивільного позову потерпілого, передбачені ст.367 КПК України.  

Керуючись ст.ст. 362, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А:  

  Апеляційні скарги цивільного відповідача ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити.  

Апеляційну скаргу помічника прокурора м.Тернополя задовольнити частково.  

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року відносно ОСОБА_1 – змінити.  

Вважати   ОСОБА_1   засудженим за ч.2 ст.286 КК України до   3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.  

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого   ОСОБА_1   від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.  

Згідно ст. 76 КК України покласти на   ОСОБА_1     такі   обов’язки:  

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;  

-  повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.  

Цей же вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі суду.  

В решті вирок суду залишити без зміни.  

Головуючий - підпис  

Судді – два підписи  

З оригіналом згідно:  

Суддя апеляційного суду  

Тернопільської області                                                          Максимович Ю.А.