АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

    Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Декайло П.В., з участю скаржника ОСОБА_1, в м. Тернополі 17 грудня 2010 року розглянув адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року, -  

  Цією постановою  

  ОСОБА_1   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, непрацюючого, -  

  визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.  

    Як визнав доведеним суд в постанові, ОСОБА_1 27 жовтня 2010 року близько 02 год. 55 хв. в м. Тернополі по вул. Київській, керував транспортним засобом марки “Ніссан” д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння повторно, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.  

    В апеляції ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року скасувати, як незаконну і таку, що суперечить вимогам ст.ст. 280, 283 КУпАП та закрити провадження в справі. Посилається на те, що при розгляді даної справи не встановлено де він працює, який в нього заробіток та чи має на утриманні осіб. Крім цього, вказує, що в порушення ст.268 КУпАП його не повідомлено про час розгляду справи, чим також порушено право на захист.  

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши скаржника ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію та з мотивів викладених у ній просить дану постанову суду скасувати і закрити провадження в справі, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції, приходжу до висновку, що  ________________________________________________________________________________Справа № 33 – 298, 2010 р.      Головуючий у І інстанції – Берегуляк Ф.Г.

Категорія – ч.2 ст.130 КУпАП      Доповідач – Декайло П.В.

вона не підлягає до задоволення з таких міркувань.  

  Аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді, суд першої інстанції з’ясував всі обставини справи, дослідив наявні докази по справі, яким дав належну юридичну оцінку та обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.  

    Твердження скаржника ОСОБА_1 в апеляції про те, що в порушення вимог ст.268 КУпАП він не був повідомлений про час розгляду справи, чим також було порушено його право на захист, є безпідставними.  

  Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 27 жовтня 2010 року Серія ВО1 №043455 вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що розгляд справи за даним фактом буде проводитися 10 листопада 2010 року у Тернопільському міськрайонному суді, про що свідчить його власноручний підпис про це у протоколі.  

  Крім цього, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року, ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні під час розгляду даної справи, визнав свою вину та підтвердив факт перебування у стані алкогольного сп’яніння за кермом.  

    Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті КУпАП, за якою він притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстав для скасування постанови Тернопільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року, про що ставить питання апелянт не вбачаю.  

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -  

  П О С Т А Н О В И В :  

  Апеляційну скаргу   ОСОБА_1   залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року відносно нього – без змін.  

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.  

    Суддя судової палати у кримінальних справах  

апеляційного суду Тернопільської області       

    П.В. Декайло