АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного
суду Тернопільської області в складі :
головуючого Декайла П.В.
суддів Кунця І.М., Коструби Г.І.
за участю прокурора Семенця О.А.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі “22” грудня 2010 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого, -
засуджено за ч.3 ст.358 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки.
Відповідно до п.п. 2-4 ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено відповідні обов’язки.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній – підписку про невиїзд.
Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 377 грн. 93 коп. судових витрат.
____________________________________________________________________
Справа № 11 – 314, 2010 року Головуючий у І інстанції – Очеретяний Є.В. Категорія – ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України Доповідач – Декайло П.В.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженку м. Краснодон Луганської області, мешканку АДРЕСА_2, громадянку України, з середньою освітою, одружену, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючу, раніше не судиму, -
засуджено за ч.3 ст.358 КК України до штрафу в розмірі 510 грн. в доход держави.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній – підписку про невиїзд.
Судом постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_3 377 грн. 93 коп. судових витрат.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця АДРЕСА_3, мешканця АДРЕСА_4, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, раніше судимого 21 січня 2008 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.191 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з забороною обіймати посади, що пов’язані із здійсненням фінансово – господарських операцій на строк 1 рік і на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з забороною обіймати посади, що пов’язані із здійсненням фінансово – господарських операцій на строк 1 рік, -
засуджено за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України на 1 рік обмеження волі.
Відповідно до вимог ст.72 КК України 1 рік обмеження волі переведено в 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано повністю покарання згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду від 21 січня 2008 року у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з забороною обіймати посади, що пов’язані із здійсненням фінансово – господарських операцій на строк 1 рік та остаточно ОСОБА_1 призначено 4 роки позбавлення волі з забороною обіймати посади, що пов’язані із здійсненням фінансово – господарських операцій на строк 1 рік.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній – підписку про невиїзд.
Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 377 грн. 93 коп. судових витрат.
Згідно вироку суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів, що мали місце за таких обставин.
Так, ОСОБА_2 у вересні 2008 року, умисно з метою отримання споживчого кредиту в банку, звернувся до ОСОБА_1 по допомогу у виготовленні довідок про доходи. Переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_1 у вересні 2008 року знаючи, що через невстановленого в ході слідства водія таксі можна виготовити фіктивні довідки, звернувся до останнього з проханням надати йому за певну винагороду дві довідки про доходи, а саме на ОСОБА_2 та його дружину ОСОБА_3 Отримавши від невстановленого водія таксі дві фіктивні довідки про доходи – ОСОБА_2 №11/1 від 29 жовтня 2008 року та ОСОБА_3 №4, ОСОБА_1 передав їх ОСОБА_2
Надалі ОСОБА_2 подав у ВАТ КБ “Надра” Тернопільське РУ завідомо підроблений документ – довідку про доходи №11/1, в якій були внесені неправдиві відомості про те, що він дійсно працює в ТзОВ “Сузір’я” на посаді монтажника та отримав за період роботи з квітня по вересень 2008 року в даному товаристві заробітну плату в розмірі 11400 грн. Фактично ОСОБА_2 у вказаний період не працював у ТзОВ “Сузір’я” і заробітна плата йому взагалі не нараховувалася та не виплачувалася.
Поручителем ОСОБА_2 у банку виступила його дружина ОСОБА_3, яка подала в центральне відділення філії ВАТ КБ “Надра” Тернопільське РУ, що в м. Тернополі по вул. Замкова, 6, завідомо підроблений документ – довідку про доходи, в якій були внесені неправдиві відомості про те, що вона дійсно працює продавцем у приватного підприємця ОСОБА_4 та отримала за період роботи з березня по серпень 2008 року заробітну плату в розмірі 11985 грн., хоча ОСОБА_3 не працювала у вказаного підприємця і заробітна плата їй взагалі не нараховувалася та не виплачувалася.
На підставі поданої завідомо неправдивої довідки та підписаного ОСОБА_3 03 жовтня 2008 року договору поруки, ОСОБА_2, згідно укладеного кредитного договору з ВАТ КБ “Надра” Тернопільське РУ №3644/2008-Ф від 03 жовтня 2008 року, отримав кредит в сумі 30000 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить змінити вирок в частині призначеного йому покарання за новим злочином, а саме – пом’якшити його, призначивши покарання у виді штрафу, оскільки вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання не були повністю враховані обставини, які пом’якшують покарання, а саме, щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю даного злочину, позитивна характеристика за місцем проживання, а також те, що він є батьком неповнолітньої дитини та його молодий вік.
У справі також засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судове рішення щодо яких не оскаржене.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію та просить змінити вирок суду про засудження його за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, врахувавши всі обставини, які пом’якшують покарання та призначити покарання в виді штрафу, а покарання за попереднім вироком виконувати окремо, міркування прокурора, який вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, покарання призначено відповідно до вимог закону, а тому апеляція засудженого до задоволення не підлягає, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, аналіз яким суд дав у вироку, і є обґрунтованим та в апеляції не оспорюється.
Правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, сумнівів не викликають.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, місцевий суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, урахував тяжкість вчиненого злочину та дані про особу засудженого. Суд дійшов висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі.
Проте, як убачається зі справи, суд не достатньо повно урахував обставини, що суттєво впливають на міру покарання, а саме, що злочин вчинений засудженим є злочином невеликої тяжкості, засуджений щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується та має на утриманні неповнолітню дитину.
Ураховуючи конкретні обставини справи та наведені дані про особу винного, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання – у виді штрафу.
У відповідності до ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно, тому колегія суддів вважає, що призначені покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 21 січня 2008 року та покарання за даний злочин слід виконувати самостійно.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 372, 373 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання змінити.
Призначити ОСОБА_1 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України 850 грн. штрафу в доход держави.
Згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків повністю приєднати не відбуте покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі з забороною обіймати посади, що пов’язані із здійсненням фінансово – господарських операцій на строк 1 рік за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 21 січня 2008 року і остаточно вважати його засудженим на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з забороною обіймати посади, що пов’язані із здійсненням фінансово – господарських операцій на строк 1 рік та 850 грн. штрафу в доход держави.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного судом покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 :
- - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- - періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На підставі ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу та не відбуту частину покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 21 січня 2008 року виконувати самостійно.
В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2010 року залишити без змін.
Головуючий підпис
Судді два підписи
З оригіналом вірно:
В.о. заступника
голови апеляційного суду
Тернопільської області
П.В. Декайло