УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючої судді Котік Т.С.
суддів: Жигановської О.С., Косигіної Л.М.
при секретарі Порохня М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що до червня 2010 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 Від вказаного шлюбі народився син- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на її утриманні. У зв’язку з тим, що вона перебуває у відпустці по догляду за сином до досягнення ним трирічного віку, просила стягувати з відповідача по 1200 грн. щомісячно на її утримання.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове – про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що рішення є незаконним, оскільки висновки суду щодо неспроможності відповідача надавати матеріальну допомогу, не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджені відповідачем.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі до 01.07.2010 року (а.с.15).
ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2).
Малолітній син проживає разом з позивачкою (а.с. 26), а тому позивачка відповідно до вимог ст 84 СК України має право на утримання, незважаючи на те, що є приватним підприємцем, отримує аліменти на неповнолітнього сина та допомогу у зв’язку з народженням дитини.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала належних доказів спроможності відповідача надавати їй допомогу, оскільки відповідач має на утриманні неповнолітнього сина.
Проте, повністю погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох ________________________________________________________________________________
Справа №22ц-9308 Головуючий в суді 1-ї інстанції Шелепа А.А.
Категорія 34 Суддя – доповідач Котік Т.С.
років. При цьому, право на таке утримання дружина має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Отже, при вирішенні питання про можливість стягнення утримання з чоловіка на користь його дружини, необхідно врахувати його майновий стан, наявність працездатності, інших утриманців тощо.
Заперечуючи вимоги ОСОБА_1, відповідач посилався на те, що він не працює, виховує сина ІНФОРМАЦІЯ_4, який за рішенням суду залишений на його вихованні, а тому не може надавати допомогу на утримання позивачки.
Однак, всупереч вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, відповідач не надав суду достовірних доказів, які б підтвердили його доводи.
Між тим, з матеріалів справи та пояснень самого відповідача вбачається, що він зареєстрований як приватний підприємець, є працездатним, на обліку як безробітній не перебуває, тому зобов’язаний відповідно до вимог ч.2 ст.84 СК України утримувати дружину, з якою проживає дитина, до досягнення нею трьох років, незалежно від матеріального становища матері дитини.
У зв’язку з викладеним рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Суд апеляційної інстанції стягує з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти в твердій грошовій сумі - по 200 грн. щомісячно, починаючи з 11.08.2010 року до 19.08.2012 року, оскільки відповідач як приватний підприємець має мінливий нерегулярний заробіток.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що сторони по справі зареєстровані як приватні підприємці та є платниками єдиного податку, що робить неможливим визначити реальне матеріальне становище як позивачки, так і відповідача.
Також, при визначенні розміру аліментів суд враховує те, що на вихованні ОСОБА_2 знаходиться неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11), та згідно рішення суду від 23.12.2010 року з нього стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 по 450 грн. щомісяця.
Відповідно до вимог ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313,316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 30 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бердичева, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 200 грн. щомісяця, починаючи з 11.08.2010 року по 19.08.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді