УКРАЇНА  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України  

  27 грудня 2010 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

               головуючого - судді    Котік Т.С.  

суддів    Жигановської О.С., Косигіної Л.М.

з участю секретаря    Порохні М.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа – ВГІРФО Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від  10 листопада 2010 року  

 по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства ?ержавний ощадний банк України” в особі ТВБВ №10005/043 філії Житомирського обласного управління ВАТ ?ержавний ощадний банк України” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод в реалізації житлового будинку, виселення без надання іншого жилого приміщення та зняття з обліку, -

  в с т а н о в и л а :  

  В липні 2010 року ВАТ ?ержавний ощадний банк України” в особі ТВБВ №10005/043 філії Житомирського обласного управління ВАТ ?ержавний ощадний банк України” звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначав, що рішенням суду від 30.06.2009 року з відповідачів  стягнуто в солідарному порядку 152 830 грн.13 коп.заборгованості, розірвано кредитну угоду, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – будинок АДРЕСА_1.

У зв’язку з тим, що заборгованість за кредитом не сплачена, та  на вимогу Банку про добровільне виселення із вказаного жилого будинку відповідачі не реагують, позивач просив задовольнити позовні вимоги, виселивши відповідачів та усіх мешканців, які зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку.

 Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від  10 листопада 2010 року позов задоволено в повному обсязі. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_1 та всіх інших  мешканців, які зареєстровані   та проживають в АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення із зняттям з реєстраційного обліку в Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області.  

_____________________________________________________________________________________________  

Справа №22ц-9262                                            Головуючий в суді 1-ї інстанції Шимко В.П.  

Категорія 42                                                       Суддя – доповідач  Котік Т.С.  

    2  

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, у якому зазначити, що виселення ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 провести з наданням іншого жилого приміщення, а виселення малолітнього ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, та його матері - ОСОБА_6, провести із наданням їм іншого жилого приміщення після досягнення ОСОБА_5 повноліття – тобто після 30.04.2026 року.  

 Зазначає, що суд постановив рішення неправильно застосувавши норми матеріального права, оскільки відповідачі не придбали  спірне жиле приміщення  за рахунок кредиту, повернення якого забезпечено іпотекою. Окрім того,  суд вирішив питання про виселення неповнолітнього ОСОБА_5, який зареєстрований та проживає в будинку разом зі своєю матір’ю.

 Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню, виходячи з наступного .  

 Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ВАТ ?ержавний ощадний банк України” 27.08.2007 року укладено кредитний договір. За змістом вказаного договору,  ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 165 000 грн. для споживчих цілей  строком до 26.02.2014 року зі сплатою 15,5 відсотків річних (а.с. 63-66).

Для забезпечення зобов’язання, 27.08.2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено  договір іпотеки нерухомого майна, за змістом  якого ОСОБА_2 передав в іпотеку будинок АДРЕСА_1 (а.с.67).

У зв’язку з невиконанням боржником зобов’язання за кредитним договором, рішенням суду від 30.06.2009 року розірвано кредитний договір від 27.08.2007 року та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ ?ержавний Ощадний банк України” 152 830 грн.13 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – будинок АДРЕСА_1 (а.с.10,11).

 Відповідно до вимог ч.2 ст. 40 Закону України ?ро іпотеку ”    після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий  будинок  чи  житлове  приміщення  всі  мешканці зобов'язані   на   письмову  вимогу  іпотекодержателя  або  нового власника добровільно  звільнити  житловий  будинок   чи   житлове приміщення  протягом  одного  місяця  з дня отримання цієї вимоги. Якщо  мешканці  не  звільняють  житловий   будинок   або   житлове приміщення  у  встановлений  або  інший погоджений сторонами строк добровільно,  їх  примусове  виселення  

здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічні вимоги викладені і в частині 3 ст.109 ЖК України.

          На виконання вищезазначених вимог, 25.05.2010 року Банком на ім’я відповідачів направлена вимога про добровільне виселення зі спірного  

будинку (а.с.24-26). Оскільки, така вимога не була виконана, Банк звернувся до суду з вимогою про виселення відповідачів.

3  

Задовольняючи позовні вимоги, суд правильно виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають виселенню з АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку відповідно до вимог ч.3 ст.109 ЖК України.

 Однак, ухвалюючи рішення про виселення всіх інших мешканців, які зареєстровані та проживають в спірному будинку, судом першої інстанції порушені норми процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду.

Так, відповідно до довідки приватного підприємства „Житлосервіс-5” від 06.12.2010 року та копії будинкової книги, в АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_6 – повнолітні діти відповідачів, а також малолітній онук ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.58,59,61).  

Вказані обставини суд не з’ясував, не залишив позовну заяву Банку без руху, оскільки саме позивач просив виселити осіб, які зазначені в довідці ПП „Житловервіс-5” за 2007 рік (а.с. 29), та усіх інших мешканців, які зареєстровані та проживали в спірному будинку на час звернення до суду (14.07.2010 року). Також, в послідуючому, суд не вирішив питання про притягнення зазначених осіб до участі в справі.

Чинним цивільно-процесуальним законодавством не передбачено залучення до участі в справі осіб на стадії апеляційного розгляду.

Так само, відсутня і норма, яка надає право апеляційному суду для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд з вказаних підстав.

 З урахуванням викладеного, коли судом вирішені питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові.  

 Керуючись ст.ст. 209, 218, 303,  307, 309, 313, 316, 317,319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

 Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від  10 листопада 2010 року скасувати частково та ухвалити нове рішення.

 Відмовити Відкритому акціонерному товариству ?ержавний ощадний банк України”  в особі ТВБВ №10005/043 філії Житомирського обласного управління ВАТ ?ержавний ощадний банк України” у виселенні всіх інших мешканців, які зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку в Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області.

В решті рішення залишити без змін.

 Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

  Головуючий                               Судді