Судове рішення #12879859

Справа № 11 -4/10             Головуючий по І інстанції Ющук О.С.  

Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України       Доповідач Польовий М.І.  

      У Х В А Л А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  м. Луцьк     22 січня 2010 року  

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:  

головуючого:     Польового М.І.,  

суддів:     Лозовського А.О., Пазюка О.С.,  

з участю прокурора:     Старчука В.М.,  

засудженого:           ОСОБА_1,    

захисника:         ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 04 листопада 2009 року, яким   ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Березолуки Рожищенського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, пенсіонер, несудимий, -  

засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу в розмірі 5 000 (п’ять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.  

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишено попередній – підписку про невиїзд.  

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 41 459, 44 грн. матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля та лікування, 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього 51 459 (п’ятдесят одну тисячу чотириста п’ятдесят дев’ять тисяч) грн. 44 коп.  

Вироком вирішено долю речових доказів.  

Розглянувши справу в апеляційному порядку колегія суддів, –  

ВСТАНОВИЛА:  

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винуватим та засуджений за те, що 01 липня 2009 року, біля 09 год. 30 хв., в с. Піддубці Луцького району, керуючи технічно справним автомобілем марки «КАМАЗ 5320», 1992 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з причепом «ГКБ 8350», 1981 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та, рухаючись по правій крайній смузі в напрямку до м. Луцька, на ділянці дороги, що має по дві смуги для руху в кожному напрямку, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, а тому не мав змоги постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням автомобіля, що призвело до виїзду на узбіччя дороги поряд з смугою руху у напрямку до м. Луцька та зіткнення з автомобілем «Фіат-Добло», 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, який там стояв.  

Внаслідок дорожньо транспортної пригоди водій автомобіля «Фіат-Добло» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом VII –го ребра зліва, які згідно висновку експерта № 1570 від 19.08.2009 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров’я.  

В прямому причинному зв’язку з виникненням даного ДТП та наслідками, що настали стало грубе порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 12.1, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України.  

В апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд справу розглянув однобічно та неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд у вироку послався на порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, але не зазначив, які саме його дії суперечать даним Правилам і чи знаходяться вони в прямому причинному зв’язку з ДТП. Судом не проведено по справі автотехнічної експертизи, не дано оцінки діям водіїв, не з’ясовано, чи мав ОСОБА_1 можливість уникнути зіткнення транспортних засобів.  

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які апеляцію підтримали, міркування прокурора про необхідність скасування вироку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до задоволення.  

Відповідно до вимог ст.ст. 323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим з оцінкою доказів на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.  

Ці вимоги закону судом не дотримані.  

Зокрема, суть обвинувачення, визнаного судом доведеним, у вироку сформульована нечітко.  

Визнавши ОСОБА_1 винуватим в порушенні семи пунктів Правил дорожнього руху України, суд фактично переписав вимоги цих норм до водіїв, але конкретно не зазначив, які безпосередньо дії вчинив той в порушення конкретного пункту і які саме дії знаходяться в прямому причинному зв’язку з ДТП та її наслідками.  

Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК України настає за такі самостійні дії, як порушення правил безпеки дорожнього руху або порушення правил експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом.  

Як вбачається із вироку ,кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України суд зазначив, що той порушив правила експлуатації транспорту, але не вказав в чому це порушення полягало і чи мало воно місце.  

Зазначивши в суті обвинувачення ,визнаного судом доведеним, що ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем і, вказавши у мотивувальній частині вироку, що той порушив правила експлуатації транспорту, суд тим самим допустив у вироку істотні протиріччя.  

Викладені у вироку показання засудженого ОСОБА_1 не відповідають його показанням, зазначеним у протоколі судового засідання.  

Зокрема, у вироку суд вказав, що ОСОБА_1 вину не визнав і, як вбачається із мотивувальної частини вироку, цю обставину суд врахував при призначенні покарання.  

В той же час, згідно протоколу судового засідання ОСОБА_1 по завершенню розгляду справи вину визнав в повному об’ємі, розкаявся у вчиненому.  

Суд допустив неповноту судового слідства, оскільки, відновивши судове слідство після дачі в останньому слові ОСОБА_1 визнавальних показань, ретельно його не допитав, не з’ясував причини зміни показань, не вияснив які саме вимоги Правил дорожнього руху визнає ним недотриманими.  

Крім того, відмовляючи в клопотанні захисника про призначення по справі автотехнічної експертизи, суд в постанові не навів мотивів відмови в його задоволенні, а лише зазначив, що воно є передчасним.  

Оскільки суд справу розглянув поверхово, допустив у вироку істотні протиріччя, суперечливі висновки, а тому вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.  

При новому розгляді слід ретельно з’ясувати всі обставини справи, при необхідності провести автотехнічну експертизу, залежно від встановленого дати вірну правову оцінку  діям винного і прийняти правильне рішення.  

Вирок суду щодо ОСОБА_1 скасовується в повному об’ємі з направленням справи на новий судовий розгляд, а тому підлягає скасуванню і винесена 04 листопада 2009 року постанова в адресу прокурора Луцького району для вирішення питання про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1К за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 388 КК України.  

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -  

  УХВАЛИЛА:  

Апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити.  

Вирок та постанову Луцького міськрайонного суду від 04 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.  

  Головуючий /підпис/ Польовий М.І.,  

Судді /підпис/ /підпис/ Лозовський А.О., Пазюк О.С.,  

Згідно оригіналу:  

Суддя апеляційного суду  

Волинської області                 М.І.Польовий  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація