Справа № 33-461/2010 р. Головуючий у І інстанції – Парфененко О.Я.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 р. м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Оседача М.М.
особи, що притягується до
адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 грн.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не виконує покладених на неї батьківських обов’язків щодо виховання сина, а саме її син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи учнем 8-В класу Менської районної гімназії, без поважних причин з 11 вересня по 19 жовтня 2010 року був відсутнім на заняттях.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та її скасувати, а провадження в справі зарити, у зв’язку з відсутністю в її діях складу даного адмінправопорушення, посилаючись на те, що сину приділяє належну увагу і забезпечує необхідні умови для його виховання, а проблеми з навчанням у гімназії пов’язує з розумовою відсталістю сина, який сам, через неприязні стосунки з учнями школи, не відвідує заняття.. Звертає увагу на те, що неявка в судове засідання у призначений час була викликана незадовільним станом її здоров’я, що вимусило її в день розгляду справи в суді звертатись до лікаря.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та доводи скаржниці, наведені у апеляційній скарзі, вважаю, що її слід задовольнити, з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати обставини вчиненого адміністративного правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В даному випадку судом першої інстанції вищевказані вимоги закону належним чином виконані не були.
Суть правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 184 ч. 1 КУпАП, полягає саме в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З суб’єктивної сторони вказане правопорушення характеризується невиконанням або ухиленням від виконання обов’язків щодо виховання дитини.
В справі відсутні дані які вказують на те, що ОСОБА_1 не приділяє належної уваги вихованню своєї дитини, з огляду на наступне.
Як слідує, із матеріалів справи її син - ОСОБА_2 є розумово відсталою дитиною, що підтверджується долученим до справи витягом із протоколу діагностичного засідання обласної ПМПК № 18/86 від 10 березня 2009 року та потребує корекційного навчання за програмою спеціальної загальноосвітньої школи для розумово відсталих.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що у зв’язку із даною хворобою сина вона прикладає максимальні зусилля для забезпечення процесу його навчання у гімназії, однак в силу того, що учні в грубій формі принижують його честь, останній категорично відмовляється відвідувати навчальний заклад. При цьому доповнила, що за консультаціями лікарів її сину протипоказане взагалі будь яке навчання.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративного провадження відсутні належні докази, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина, зв’язку з чим немає правових підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП.
З урахуванням наведеного, прийняте судом рішення не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, а справа у відношенні ОСОБА_1 закриттю, у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі поставила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає, що пропустила його з поважних причин. Суд вважає такі доводи скаржниці обґрунтованими враховуючи те, що остання за станом здоров’я була позбавлена можливості бути присутньою у судовому засіданні, що підтверджується довідкою з медичної установи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження постанови Менського районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 184 ч. 1 КУпАП – скасувати, а провадження в справі закрити, за відсутністю в її діях складу даного адмінправопорушення.
Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області М.М. Оседач