Справа № 11-891/2010 р.                                    Головуючий у І інстанції – Балаба О.А.

Категорія – ч. 2 ст. 125 КК України.                Доповідач              – Миронцов В.М.

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  23 грудня 2010 року       Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області  в складі:  

  головуючого судді     Оседача М.М.  

суддів         Миронцова В.М., Шахової О.Г.  

з участю засудженого     ОСОБА_1  

захисника                                   ОСОБА_2  

потерпілого                                ОСОБА_3  

законного представника  

потерпілого                                ОСОБА_4      

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 10 листопада  2010 року.  

  Цим вироком     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кудрівка, Сосницького району, Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, розлучений, мешканець АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, раніше не судимий,  

  засуджений за ч. 2 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.  

Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, визначено підписку про невиїзд.  

  Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5084 грн. 85 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 200 грн. моральної шкоди.  

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 300 грн.  

Судом ОСОБА_1 було засуджено за те, що він 16.07.2010 року, близько 22.00 год.  в с. Верба Коропського району Чернігівської області на вул. Шевченка заподіяв ОСОБА_3 умисні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забою м’яких тканин обличчя зліва, травматичної екстракції 21 зуба, які відповідно до акту судово-медичного дослідження № 306 від 21.07.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.       

    Не погодившись з вироком суду, потерпілий  ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій зазначає, що вирок в частині часткового задоволення  цивільного позову є незаконним, оскільки судове слідство є однобічним та неповним.  Суд не врахував, що у зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями він переніс сильний фізичний біль і страх, моральні страждання та хвилювання, порушився звичайний спосіб життя та нормальний сон. Судом не враховано його матеріальний стан, оскільки він навчається в школі, проживає з непрацюючими батьками, які мають на утриманні ще одного малолітнього сина. Просить змінити вирок суду та стягнути на його користь з ОСОБА_1 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.  

  Заслухавши доповідача, потерпілого та його представника, які просили задовольнити апеляцію з викладених в ній підстав, засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які заперечували проти апеляції, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого підлягає частковому задоволенню.  

  Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів, є обґрунтованим і ніким не оспорюється.  

  Отже, дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 2  ст. 125  КК України.        

  При призначенні покарання засудженому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України, призначив його з урахуванням характеру та ступеню тяжкості   скоєного засудженим злочину, який є невеликої тяжкості, врахував, що він раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, сімейний стан в тій частині, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина,  стан його здоров’я, що потребує лікування. Врахував обставини, які пом’якшують покарання його щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання засудженому, та обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою його було засуджено.  

На думку колегії суддів, призначене засудженому покарання є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.  

  Разом з тим, судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо  вирішення цивільного позову про відшкодування  моральної шкоди, оскільки доводи потерпілого ОСОБА_3 про невідповідність стягнення заподіяної моральної шкоди в сумі 200 грн., являються обґрунтованими.  

  Задовольняючи частково позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди суд не в достатній мірі врахував характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий від протиправних дій ОСОБА_1, переніс сильний фізичний біль і страх, моральні страждання та хвилювання,  його переживань з цього приводу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього психологічного стану, тому судова колегія вважає можливим збільшити до 800 грн. суму стягнень в рахунок  задоволення   моральної шкоди, в зв’язку з чим    вирок  суду підлягає зміні.  

  Керуючись ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,  

  ухвалила:  

    Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.  

  Вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 800 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.  

    В іншій частині вирок  суду  залишити без змін.  

Судді:  

Оседач М.М.                       Миронцов В.М.                   Шахова О.Г.