УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Жигановської О.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначав, що з вини відповідача, 24.06.2010 року сталася дорожньо-транспорна пригода. Внаслідок пригоди, автомобіль, який належить йому на праві власності, отримав механічні пошкодження. Розмір завданих збитків становить 105 173 грн. 22 коп., які позивач просив стягнути з відповідача та страхової компанії „Глобус”.
У зв’язку з тим, що страхова компанія відшкодувала матеріальну шкоду в розмірі 25 000 грн., позивач відмовився від позовних вимог в цій частині, та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 70 123 грн.22 коп. матеріальної шкоди та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Моральну шкоду обґрунтовував тим, що він переніс сильний емоційний стрес, погіршився стан його здоров’я та був порушений нормальний уклад життя.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 70 123грн. 22коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 701грн. 23коп. на відшкодування судового збору та 120 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Всього стягнуто 70 944 грн. 45коп.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії „Глобус” закрито.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове - про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції не враховані положення ст.22 ЦК України щодо реальних збитків, оскільки позивач не підтвердив фактичні витрати, які були понесені для відновлення пошкодженого автомобіля. Суд проігнорував норми ст.12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, а також не обговорив питання про повернення запчастин, які не можуть використовуватися за призначенням, однак мають певну цінність.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-9185 Головуючий в суді 1-ї інстанції Мокрецький В.І.
Категорія 34 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24 червня 2010 року по вул. Жуйко,12 в м. Житомирі, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля „Мерседес Бенц” д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та автомобіля „Форд Транзит” д/н НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_1, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України відносно ОСОБА_1 (а.с.17).
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 30 липня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, яке виразилося в порушенні ним п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.55). На час розгляду справи постанова суду не скасована у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль „Мерседес Бенц”, який належить ОСОБА_3, отримав механічні пошкодження (а.с. 17,27,28).
Матеріальна шкода, завдана позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, визначена відповідно до звіту про оцінку №261 від 05 липня 2010 року, та складає 95 173 грн. 22 коп. (а.с.21-26).
Оцінка автомобіля „Мерседес Бенц” проведена ДП Український експертний центр „Експерт-Сервіс Авто” аварійним комісаром Журавель О.М. на замовлення страхової компанії „Глобус”, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована Полісом №ВС/9688217 від 10.09.2009 року (а.с.18).
19 серпня 2010 року страховою компанією „Глобус” позивачу виплачено 24 990 грн. відповідно до лімітів відповідальності за страховим Полісом (а.с.33).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку та обґрунтовано стягнув з ОСОБА_1 залишок розміру матеріальної шкоди, який на час ухвалення рішення становив - 70 123 грн. 22 коп.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом проігноровані вимоги ст. 12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” є безпідставними.
Норма названої статті визначає вимоги до документа, який має бути складений при проведенні оцінки майна, порядок його оформлення та зміст. Зокрема, зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Доказів на підтвердження того, що вказаний звіт не відповідає формі, змісту та порядку його складання, відповідачем та його представниками, не надано. Також, не надано доказів на підтвердження того, що розмір матеріальної шкоди, визначений у звіті, не відповідає дійсності.
3
Є безпідставними доводи апелянта і з приводу того, що суд при ухваленні рішення не врахував вимоги частини 1 п.2 ст. 22 ЦК України, оскільки не витребував у позивача докази на підтвердження фактично понесених витрат.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Висновком спеціаліста від 05.07.2010 року визначені витрати, які ОСОБА_3 мусить зробити для відновлення автомобіля, а тому наявність чи відсутність на час розгляду справи актів виконаних робіт чи платіжних документів, не мають правового значення для вирішення спору.
При розгляді справи в апеляційній інстанції представник позивача пояснив, що автомобіль позивача на даний час не відремонтований у зв’язку з відсутністю коштів.
Не впливає на правильність рішення суду і та обставина, що суд відповідно до вимог п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” не обговорив питання про передачу відповідачу майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійсно звертався до суду першої інстанції з проханням обговорити питання про повернення вказаного майна, однак не зазначав, яке саме майно не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, та не надав відповідних доказів.
При розгляді справи в апеляційній інстанції представник позивача пояснив, що визначитися із запчастинами, які не будуть використані за призначенням під час ремонту автомобіля, але мають певну цінність, неможливо, оскільки роботи по ремонту автомобіля не проводилися.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді