УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Жигановської О.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства ?крсоцбанк” в особі Київської міської філії ПАТ ?крсоцбанк” на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ?крсоцбанк” (надалі ПАТ ?крсоцбанк”) про визнання недійсними частини кредитного договору та додаткової угоди, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначав, що п.2.6 кредитного договору від 03.09.2007 року, а також додаткова угода до кредитного договору від 03.11.2008 року порушує його права щодо зміни відсоткової ставки, а тому просив визнати недійсним вказані документи. Також, позивач просив зобов’язати відповідача здійснити коригуючу операцію щодо зниження відсотків за користування кредитом до розміру, визначеного кредитним договором, тобто до 15,55 % річних, починаючи з 20.10.2008 року та зарахувати в рахунок чергових платежів зайво сплачені кошти в період з 20.10.2008 року, виходячи з 15,55 %.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов’язано ПАТ ?крсоцбанк” перерахувати в рахунок майбутніх платежів за договором кредиту №284/42-САФОЗ.16-2, укладеним 03.09.2007 року, зайво сплачені ОСОБА_1 кошти, протягом періоду з 20 жовтня по 05 листопада 2008 року, виходячи з 21%.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити нове – про задоволення позову. Зазначає, що суд неправильно встановив обставини справи, що мають суттєве значення для об’єктивного вирішення спору, а також ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-9004 Головуючий в суді 1-ї інстанції Талько О.Б.
Категорія 27 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
В апеляційній скарзі ПАТ ?крсоцбанк” просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що судом порушені норми процесуального права, оскільки суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Також, суд не звернув уваги на те, що позивач добровільно погодився на збільшення відсоткової ставки, оскільки підписав додаткову угоду.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. В той час, як апеляційна скарга ПАТ „Укрсоцбанк” є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 вересня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” ( на даний час ПАТ „Укрсоцбанк” а.с. 52,53) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №284/42-САФ03.16-2 на купівлю автотранспортного засобу. За умовами вказаного договору, позивач отримав кредит в розмірі 60 674 грн. зі сплатою відсотків за користування Кредитом у розмірі 15,55% річних (а.с. 7-12).
В свою чергу, позивач повинен був погашати заборгованість за кредитом відповідно до графіка, визначеного в п.1.1. Договору.
Згідно п.2.6. кредитного договору, банк має право ініціювати зміну процентної ставки за користування Кредитом, внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління чи Комітету з управління активами та пасивами АКБ „Укрсоцбанк”.
У разі не згоди Позичальника на зміну (збільшення або зменшення) розміру процентів він зобов’язується протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати застосування їх нового розміру, вказаної у документі про внесення змін до цього, надісланого Кредитором, повернути Кредитору в повному обсязі свою заборгованість за цим Договором (строкову та прострочену), а також погасити вимоги Кредитора, що випливають з цього Договору (п.2.6.3. Договору).
У зв’язку із підвищенням облікової ставки Національного Банку України (постанова НБУ від 21.04.2008 року №107), зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському кредитному ринку України та на підставі рішення Управляючого комітету роздрібного бізнесу АКБ „Укрсоцбанк” №380 від 24.09.2008 року, було прийнято рішення про збільшення відсоткових ставок за діючими кредитами.
17 жовтня 2008 року ПАТ „Укрсоцбанк” на адресу позивача направив повідомлення про зміну умов кредитного договору щодо встановлення процентної ставки, яка з 20 жовтня 2008 року буде складати 21 % на рік, а також додаткову угоду (а.с.13).
Відповідно до ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється у тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
3
На виконання вимог закону, 03 листопада 2008 року ОСОБА_1 підписав додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору №284/42-САФ03.16-2 від 03 вересня 2007 року. Згідно умов вказаної додаткової угоди, з 20.10.2008 року встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 21% річних (а.с.16).
Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача, які надані ним під час розгляду справи в апеляційній інстанції, він, починаючи з 20 жовтня 2008 року, погашав кредит, враховуючи нову відсоткову ставку.
З огляду на викладене, після отримання ОСОБА_1 листа Банку від 17.10.2008 року про підвищення процентної ставки за договором від 03.09.2007 року, він погодився з цією пропозицією, оскільки 03.11.2008 року підписав додаткову угоду та почав сплачувати кошти по кредитному договору за процентними ставками у новому розмірі, а отже прийняв пропозицію Банку. Свої заперечення з приводу підвищення відсоткової ставки висловив лише через рік, звернувшись до суду з вказаним позовом.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 погодився з вказаними пропозиціями та підписав додаткову угоду про підвищення відсоткової ставки за кредитом, саме з 20.10.2008 року, тому не має правового значення та обставина, що лист про підвищення відсоткової ставки отриманий ним лише 29.10.2008 року (а.с.15).
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання ПАТ ?крсоцбанк” перерахувати в рахунок майбутніх платежів за договором кредиту №284/42-САФОЗ.16-2, укладеним 03.09.2007 року, зайво сплачені ОСОБА_1 кошти, протягом періоду з 20 жовтня по 05 листопада 2008 року, виходячи з 21%, суд першої інстанції вказаної обставини не врахував, та не надав їй належної оцінки.
На підставі викладеного, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що банкам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами є безпідставними.
Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” набув чинності лише 09.01.2009 року, в той час, як відсоткова ставка за кредитним договором підвищена ОСОБА_1 з 20.10.2008 року згідно додаткової угоди, яку він підписав 03.11.2008 року, та виконував з 20.10.2008 року (а.с. 16).
4
Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що додаткова угода підписана ОСОБА_1 під тиском, в результаті введення його в оману, та у зв’язку з нечесною та агресивною підприємницькою діяльністю банку, оскільки такі обставини не доведені позивачем.
Рішення суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним додаткової угоди №1 від 03.11.2008 року, визнання недійсним п.2.6. договору кредиту №284/42-САФО3.16-2 від 03.09.2007 року та зобов’язання здійснити коригуючу операцію щодо зниження відсотків за користування кредитом до розміру, визначеного кредитним договором, тобто до 15,55 % річних, починаючи з 20.10.2008 року, ухвалене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ?крсоцбанк” задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову щодо зобов’язання публічного акціонерного товариства ?крсоцбанк” перерахувати в рахунок майбутніх платежів за договором кредиту №284/42-САФОЗ.16-2, укладеним 03.09.2007 року, зайво сплачені ОСОБА_1 кошти, протягом періоду з 20 жовтня по 05 листопада 2008 року, виходячи з 21%.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді