УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
у складі: головуючого Старовойта Г.С .
суддів Заполовського В.Й.
Павицької Т.М.
з участю: секретаря судового
засідання Пеклін Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом і просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 13435,96 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконує умови укладеного між ними 25 квітня 2008 року договору позики на суму 40000 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 08 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить це рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно взяв до уваги його розписку від 25.04.2008 року про отримання у відповідача 5000 грн., оскільки з тексту цієї розписки неможливо встановити, на виконання якого саме зобов’язання боржник сплатив йому зазначені кошти.
Перевіривши законність і обгрунтованість оскарженого рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань .
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 25 квітня 2008 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у власність 40 000 гривень строком до 25 липня 2010 року.
___________________________________________________________________________________
Справа № 22ц-8699/10 Головуючий у 1-й інстанції Чішман Л.М.
Категорія Доповідач Старовойт Г.С.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 25 червня 2010 року відповідач згідно із наданими суду розписками і копією нотаріально завіреної заяви повернув відповідачу 40 000 гривень, тобто суму позики у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки відповідач належними доказами, а саме: розписками і заявою позивача про отримання у відповідача грошових коштів на загальну суму 40000 гривень (а.с.8, 11-22) довів факт виконання ним своїх зобов’язань по договору позики у повному обсязі.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем факту існування між сторонами інших грошових зобов’язань, на виконання яких ним була дана відповідачеві розписка від 25 квітня 2008 року про отримання 5000 гривень, та відсутність підстав для стягнення інфляційних нарахувань.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий судді