УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
іменем України
27 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Жигановської О.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 14 травня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
в с т а н о в и л а :
14 травня 2010 року суддею Житомирського районного суду Житомирської області постановлена ухвала про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення 47 640 грн. боргу за невиконання зобов’язання.
Відповідно до вказаної ухвали, суд наклав арешт на житловий будинок АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову. Зазначає, що суд вжив заходи забезпечення позову на підставі немотивованої та необґрунтованої заяви позивача. В свою чергу, суд не перевірив належність будинку саме відповідачу, не звернув уваги на те, що заявлені позовні вимоги не є співвмірними із видом забезпечення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам / п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006 року/.
_____________________________________________________________________________________________
Справа №22ц-8431 Головуючий в суді 1-ї інстанції Єзерська І.В.
Категорія 27 Суддя-доповідач Котік Т.С.
2
Проте, вказані вимоги залишилися поза увагою суду.
Також, залишилися поза увагою суду і ті обставини, що суд (суддя) вирішуючи питання про забезпечення позову, має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з матеріалів справи, ні позивач, ні суд, при забезпеченні позову, не встановили, що будинок, на який накладено арешт, належить відповідачу на праві власності.
Окрім вищезазначеного, судом першої інстанції не враховані положення частини 3 статті 152 ЦПК України щодо співмірності виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, оскільки позивач просив стягнути з відповідача 47 640 гривень.
На підставі викладеного, ухвала судді підлягає скасуванню з ухваленням нової – про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 314,315,317,319, 324 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 14 травня 2010 року скасувати та ухвалити нову.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді