УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
28 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді: Захарчука С.В.
суддів: Ткаченка В.Л., Широкопояса Ю.В.
з участю:
прокурора Філь С.В.
засудженого : ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора , що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, адвоката ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_1 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 19 січня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Коростишева Житомирської області , з середньою освітою, не одруженого , непрацюючого, раніше
не судимого, жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за ст.121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі.
Справа № 11-878/2010р. Головуючий у суді 1-ї інстанції: Іонніков В.М.
Категорія ст. 121 ч.2 КК України Суддя-доповідач: Захарчук С.В.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишено утримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 19.01.2010 року. Зараховано в строк відбування покарання перебування під вартою з 18.03.2009 року по 19.01.2010 року. Стягнуто на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3 10 000 грн.
В задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в сумі 3719 грн.39 коп. відмовлено.
Згідно вироку суду , 17 грудня 2007 року, близько 3 год., ОСОБА_1 та засуджений за вчинення даного злочину вироком Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2009 року ОСОБА_6, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, на пропозицію останнього прибули до квартири АДРЕСА_2, де тимчасово проживав ОСОБА_7, щоб помститися йому за раніше висловлену образу. .З метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, ОСОБА_6, діючи спільно з ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків підійшов до ОСОБА_7, що лежав на розкладачці в одній з кімнат квартири і взявши ОСОБА_7 лівою рукою за волосся кулаком правої руки завдав одного удару в обличчя останньому. ОСОБА_1, підтримуючи злочинні дії ОСОБА_6, також умисно завдав невстановлену кількість ударів кулаком руки по потилиці потерпілого, після чого вийшов до коридору квартири. ОСОБА_6 в цей час, діючи відповідно до попередньої домовленості , продовжуючи злочинні дії, завдав ОСОБА_7 біля п’яти ударів колінами своїх ніг по грудній клітині та обличчю, від яких той впав на підлогу. Після цього ОСОБА_6 біля п’яти разів стрибнув колінами своїх ніг на голову потерпілого, а коли той намагався підвестися – ще близько 20 ударів ногами і колінами по грудній клітині та голові ОСОБА_7. Потім ОСОБА_6 наказав ОСОБА_7 вдягнутися і йти з ним та ОСОБА_1 на вулицю, де ОСОБА_6 ногою умисно завдав удару по ногах потерпілого, в той час як ОСОБА_1 знаходився на сторожі. Від удару ОСОБА_7 впав і ОСОБА_6, діючи за домовленістю з ОСОБА_1, завдав потерпілому ще біля 20 ударів. В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть останнього.
В апеляціях:
Прокурор порушив питання про скасування вироку в частині вирішення цивільного позову. Не оспорюючи доведеності вини засудженого, кваліфікації його дій, вказував , що згідно ст.324 ч.1 п.7 КПК України, якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження , суд покладає обов’язок по відшкодуванню шкоди в повному розмірі на засудженого. В подальшому при винесенні обвинувального вироку щодо особи, справу якої було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов’язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим. Суд цих вимог закону не дотримався. Тому прокурор просив вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 3719 грн.39 коп. матеріальної шкоди скасувати і постановити новий , яким позов задовольнити і стягнути суму позову з ОСОБА_1 в солідарному порядку з ОСОБА_6
Потерпіла ОСОБА_3 просила звільнити ОСОБА_1 від покарання та стягнути моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Адвокат просив вирок суду скасувати і провадження в справі закрити, оскільки на його думку, суд неправильно застосував кримінальний закон і його висновки не відповідають фактичним обставинам справи. На обґрунтування апеляції вказував, що судом достеменно не встановлено, що ОСОБА_1 завдавав ударів потерпілому ОСОБА_7, покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з цього приводу є сумнівними, ОСОБА_6 дав покази , що завдавав ударів потерпілому лише він, наявність попередньої домовленості між засудженими також не встановлена. Також не встановлено судом чи могли від ударів ОСОБА_1 виникнути тяжкі тілесні ушкодження у потерпілого .
Засуджений ОСОБА_10 посилається на те, що досудове слідство було сфальсифіковане, тому що з показів свідків вбачається його непричетність до скоєння злочину. Злочин, за який його засуджено, вчинив ОСОБА_6, який уже відбуває покарання. При судовому розгляді справи головуючий ігнорував подані ним клопотання та скарги, справу розглянуто судом однобоко і необ’єктивно. В зв’язку з наведеним просив кримінальну справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях події і складу злочину, а слідчого притягнути до кримінальної відповідальності за ст.372 КК України.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляцію та апеляцію адвоката, думку прокурора, який заперечував проти апеляцій засудженого і його адвоката та підтримав частково апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій та обговоривши наведені в них доводи, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого і адвоката не підлягають до задоволення, а апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7, вчиненого групою осіб, підтверджується розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку першої інстанції доказами і є правильними .
Цей факт підтверджується протоколом огляду місця події, протоколом відтворення обстановки і обставин події від 13 лютого 2008 року з участю підозрюваного ОСОБА_6, згідно якого він розповів і показав про обставини спричинення ОСОБА_7 17 грудня 2007 року тілесних ушкоджень ним і ОСОБА_1
Протоколами відтворення обстановки і обставин події з участю свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, які розповили про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ОСОБА_6 і ОСОБА_1.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що 17.12.2007 року прибув на виклик як працівник „швидкої допомоги” і в розмові ОСОБА_7 йому розповів, що вночі його дуже побили двоє невідомих.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 показали суду, що вранці 17.12.2007 року бачили побитого і закривавленого ОСОБА_7 на східцях в під’їзді будинку.
Свідок ОСОБА_9, показання якого були оголошені в судовому засіданні, підтвердив. , що саме ОСОБА_6 і ОСОБА_1 побили ОСОБА_7.
Покази цих та інших свідків об’єктивно підтверджені оголошеними в судових засіданнях матеріалами кримінальної справи – протоколом огляду трупа ОСОБА_7, огляду місця події, висновком судово – медичної експертизи.
Як видно з вироку Богунського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2009 року про засудження за вчинення даного злочину ОСОБА_6, встановлено, що останній заподіяв тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7, групою з ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_16 кулаком руки завдав по голові потерпілого ОСОБА_7 невстановлену кількість ударів . ( а.с.26-35)
Доводи засудженого і його адвоката про те, що перший не вчиняв інкримінованого ньому злочину, безпідставні і спростовуються вищезгаданими доказами.
Аналіз приведених доказів взятих в їх сукупності, дав підстави суду першої інстанції зробити правильний висновок щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.
Призначене судом першої інстанції покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України як таке, що враховує як ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, так і дані про особу ОСОБА_1, який завдану потерпілій шкоду не відшкодував.
Судом першої інстанції наведенні відповідні мотиви при обранні засудженому покарання .
Призначене покарання є достатнім і необхідним для виправлення та перевиховання засудженого.
Разом з тим, вирок в частині вирішення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_17 в сумі 3719 грн. 39 коп. підлягає зміні.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_17 про стягнення з ОСОБА_1 3719 грн. 39 коп. суд виходив із того, що по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_18 даний позов судом був задоволений.
Однак, погодитися з цим не можна, оскільки заподіяна злочином шкода підлягає відшкодуванню в солідарному порядку.
Розмір матеріальної шкоди в сумі 3719 грн. 39 коп. підтверджується матеріалами кримінальної справи.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції потерпілої ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_1. адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 19 січня 2010 року щодо ОСОБА_10 в частині вирішення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3, змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_17 3719 грн.39 коп. на відшкодування матеріальної шкоди в солідарному порядку з ОСОБА_19
В решті частини вирок залишити без зміни.
Судді