Справа № 22ц- 7573/2010 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 27 Скорик С.А.
Доповідач: Фурман Т.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 07 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Стародубця М.П.
суддів: Фурман Т.Г., Воронцової Л.П.
при секретарі: Третьяковій В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 серпня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ Мегабанк” до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення кредитної заборгованості,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 року Публічне акціонерне товариство „ Мегабанк” звернулося до суду зі вказаним вище позовом, зазначаючи, що 20.07.2007 року між відкритим акціонерним товариством „ Мегабанк” ( правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „ Мегабанк” ) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 49500 доларів США терміном до 19.07.2017 року, а позичальник зобов’язувався повернути грошові кошти та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановленими договором.
Виконання обов’язків боржника за кредитним договором забезпечено договором іпотеки нерухомого майна від 20.07.2007 року , за умовами якого відповідачка надала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору щодо своєчасного внесення щомісячних платежів і станом на 12.11.2009 року у неї виникла заборгованість в розмірі 45654,17 доларів США, що еквівалентно 364859 грн., позивач просив розірвати достроково кредитний договір та стягнути заборгованість за кредитним договором в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання банку права продажу квартири будь-якій особі покупцю від імені банку для погашення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 серпня 2010 року позов задоволений.
Розірваний кредитний договір № 300в/2007 від 20.07.2007 року укладений між ПАТ „ Мегабанк” та ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ „ Мегабанк” заборгованість кредитним договором № 300в/2007 від 20.07.2007 року в загальній сумі 45654,17 доларів США, що еквівалентно 364859 грн., та штрафи та пеня в розмірі 6233,9 грн., в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання ПАТ „ Мегабанк” права продажу квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, будь-якій особі покупцю від імені ПАТ „ Мегабанк” для погашення заборгованості за кредитним договором № 300в/2007 від 20.07.2007 року, за початковою вартістю 362683,27 грн. з наданням ПАТ „ Мегабанк” права отримати в Херсонському ДБТІ витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження та інших повноважень продавця.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ „ Мегабанк” судові витрати в сумі 1820 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, пославшись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство „ Мегабанк” доводи апелянта не визнало, рішення суду в оскарженій частині вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 20.07.2007 року між відкритим акціонерним товариством „ Мегабанк” ( правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „ Мегабанк” ) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 49500 доларів США терміном до 19.07.2017 року з оплатою 14,5 % річних.
20.07.2007 року між відкритим акціонерним товариством „ Мегабанк” та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3
Вказаний договір іпотеки забезпечував вимоги іпотекодержателя на забезпечення виконання кредитного договору № 300в/2007 від 20.07.2007 року на суму 49500 доларів США року, укладеного між відкритим акціонерним товариством „ Мегабанк” та ОСОБА_2
Предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_1, належна іпотекодавцю на праві особистої приватної власності. Вартість предмета іпотеки становить 362683,27 грн.
Пунктом 1.3 укладеного між сторонами іпотечного договору передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги.
У разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки ( п. 3.3.4 , п. 5 договору іпотеки від 20.07.2007 року).
Крім того, іпотекодавець гарантував, що на підставах, передбачених законодавством України, на предмет іпотеки може бути звернене стягнення ( п. 2.1 договору іпотеки).
Згідно з наданим розрахунком заборгованість позичальника за кредитним договором станом на 12.11.2009 року становить 45654,17 доларів США, що еквівалентно 364859 грн., штрафи та пеня в сумі 6233,9 грн.
Вимога банку про дострокове виконання основного зобов’язання за кредитним договором боржником не виконана.
Оскільки відповідачка у строки встановлені кредитним договором не виконала зобов’язання по поверненню чергової частини кредиту і допустила заборгованість по кредиту і процентам, що нею визнається та не оспорюється, та зважаючи на те, що на вимогу банку вона не здійснила дострокове виконання основного зобов’язання, колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість заявлених вимог позивача про стягнення заборгованості за основним зобов’язанням в тому числі за рахунок звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру, що не суперечить Закону України „ Про іпотеку” та умовам укладеного між сторонами іпотечного договору, який у встановленому законом порядку недійсним не визнаний.
Крім того, рішенням суду передбачено стягнення кредитної заборгованості, в тому числі, але не виключно, і за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Тобто, банк, на виконання рішення суду, має можливість звернути стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, а звернути стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки, банк можу лише за умови дотримання певних вимог передбачених чинним законодавством.
Законність та обґрунтованість рішення суду в іншій частині в апеляційному порядку не переглядалося, як таке, що сторонами не оскаржувалося.
Висновки суду, в оскарженій частині, підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Посилання апелянта на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки порушить права її неповнолітньої дитини, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за умовами укладеного договору іпотеки іпотекодавець гарантував, що іпотечний договір не суперечить інтересам та не порушує прав неповнолітніх або малолітніх користувачів житлом, що будь-яких прав на предмет іпотеки у третіх осіб, у тому числі за договорами найму, оренди, тощо немає ( п. 2.1 договору іпотеки).
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскарженій частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування і ухвалення нового відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів ,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: