22ц-
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
іменем України
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Жигановської О.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 жовтня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Коростенський МВ ВГІРФО УМВС України в Житомирській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
в с т а н о в и л а :
В липні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначав, що він є наймачем однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Разом з ним, в квартирі зареєстровані відповідачка та їх повнолітня дочка ОСОБА_3
У зв’язку з тим, що відповідачка з 2002 року не проживає в спірній квартирі, вибула на інше постійне місце проживання, просив визнати її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку з безпідставністю вимог. Зазначає, що судом надана неповна та необ’єктивна оцінка фактичним обставинам справи.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного .
Відповідно до вимог ч.2 ст.107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.
_____________________________________________________________________________________________
Справа №22ц-8685 Головуючий в суді 1-ї інстанції Куліченко М.В.
Категорія 44 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
Судом встановлено, що наймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 Окрім нього, в квартирі зареєстровані відповідачка та їх повнолітня дочка ОСОБА_3 (а.с.24).
Як встановлено судом, сторони в 2002 році розірвали шлюб та перестали проживати разом (а.с. 27).
22.09.2006 року відповідачка разом з дочкою була вселена в спірне жиле приміщення на підставі рішення суду від 15.02.2006 року (а.с.7). Однак, незважаючи на вказані обставини, в квартиру АДРЕСА_1 фактично не вселилася, не перевозила особисті речі та не сплачувала кошти за користування квартирою.
При розгляді справи в суді першої та в апеляційній інстанції представник відповідачки пояснив, що відповідачка проживає в квартирі, яку подарувала їй мати, за адресою - АДРЕСА_2. В квартирі проживає разом із чоловіком, з яким перебуває в цивільному шлюбі, та неповнолітньою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Та обставина, що ОСОБА_1 не сплачувала кошти за користування квартирою з вересня 2006 року, підтверджується рішенням апеляційного суду Житомирської області від 09.02.2010 року (а.с.7,8).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що відповідачка протягом тривалого часу не проживає в спірній квартирі та її речей в квартирі вони не бачили. Пояснили, що бачили, як відповідачка вивозила свої речі з квартири.
Свідок ОСОБА_7 також підтвердила ту обставину, що відповідача створила нову сім’ю та тривалий час проживає в іншому місці, однак без перешкод може потрапити в квартиру, оскільки зберігає там певні речі. На запитання суду, вказаний свідок не зміг пояснити, які саме речі зберігає відповідачка, та кому належить консервація, яка знаходиться в спірній квартирі.
За змістом ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
З огляду на викладене, з дня виконання рішення про вселення, ОСОБА_1, без поважних причин не проживає в квартирі, оскільки вибула на постійне місце проживання до іншого жилого приміщення – квартири, АДРЕСА_2, яка належить їй на підставі договору дарування, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та визнав ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка користується вказаною квартирою, оскільки має ключі та зберігає там певні речі, є безпідставними.
Наявність ключів від спірної квартири, є доказом того, що позивач не чинить відповідачці перешкоди в користуванні квартирою. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 повернулася в квартиру для проживання в ній суду не надано.
3
Також, не є підставою для відмови в задоволенні позову і та обставина, що відповідачка іноді приходить до квартири та зберігає в ній певні речі.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції та при розгляді справи в апеляційному суді представник відповідачки не зміг пояснити, які саме особисті речі відповідачки зберігаються в квартирі. Про походження речей, їх кількість та належність, не пояснив і свідок ОСОБА_7
Є безпідставним, та не має правового значення для вирішення вказаного спору, довід апелянта про те, що позивач також не проживає в спірному жилому приміщенні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313- 315, 317,319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді