Справа №2а-467 -1/10
Постанова
І ІменемУкраїни
2.11.2010року. Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Наборозняка М.І.
за участю секретаря Слепець Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києвіі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Менського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України у Чернігівській області Мироненка Петра Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху
встановив,
Позивач 24.06.2010 року звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову працівника ДАІ Мироненка П.М., мотивуючи, що він 15.04.2010 року автомобілем Шевроле держ.номер НОМЕР_1 здійснював рух по м.мена Чернігвської області. Минувши місто, почав поступово підвищувати швидкість руху автомобіля. Його зупинив відповідач, склав протокол за порушення правил дорожнього руху (адмінправопорушення за ст. 122 ч.1 КУпро АП) та постанову, якою його притягнено до відповідальності у вигляді штрафу розміром 255 грн.
Вказав, що рухався зі швидкістю в 82 км на годину.
12.06.2019 року він отримав постанову винесену відповідачем, де вказано, що його автомобіль у вказаний день рухався зі швидкістю 86 км/год. За порушення правил дорожнього руху (адмінправопорушення за ст. 122 ч.1 КУпро АП) його притягнено до відповідальності у вигляді штрафу розміром 300 грн.
Вважає постанову незаконною, оскільки він рухався не у м.Мена, а за містом; порушено його право на правову допомогу, не враховано особу та інші обставини, які слід врахувати при розгляді справи.
В судому засіданні позивач вимоги позову підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини. Зазначив, що не вважає місце, де він їхав зі швидкістю 82 км на годину, містом Мена оскільки поблизу нього (обабіч дороги) відсутня міська забудова.
На наданих ним фотографіях безпосередньо у судовому засіданні вказав, що він рухався до знаку з перекресленим червоною лінією на білому фоні «Мена» (а.с.4), тобто пояснив на вказаному фото, що його автомобіль рухався від міської забудови до вказаного знаку і та його було зупинено працівниками ДАІ. Вважає, що вказаний дорожній знак поставлено невірно.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату та час його проведення повідомлений.
Зі змісту оскаржуваної позивачем постанови (а.с.3) вбачається, що позивач оштрафований відповідачем за те, що він керував автомобілем на території населеного пункту з перевищенням дозволеної швидкості – 60км на годину.
За таких обставини суд вважає, що позивач не довів позовні вимоги належними доказами, а в діях (рішеннях) представника органу владних повноважень – працівника міліції Мироненка П.М. порушень чинного законодавства, яке регулює порядок виявлення, оформлення правопорушень у сфері дорожнього руху і притягнення осіб, які скоїли правопорушення, до адміністративної відповідальності, в ході розгляду справи не виявлено.
Суд приходить до такого висновку не зважаючи на те, що відповідно до ст. 71 КАС України правомірність оскаржуваного рішення повинен доводити відповідач.
Із наданих позивачем доказів зовсім не вбачається підстав для скасування оскаржуваного ним рішення відповідача.
При цьому суд враховує абсолютно ніякими доказами не підтверджені пояснення позивача про те, що дорожній знак поставлено невірно.
На думку суду, дорожні знаки закріплюються на місцевості у чітко визначених межах населених пунктів, не зважаючи: чи є обабіч дороги, де вони встановлюються будівлі та споруди (забудова населеного пункту). Така обставина є загальновідомою і в силу ч. 2 ст. 72 КАС України її не потрібно доказувати при розгляді адміністративних справ.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд,
вирішив:
Позов залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя