Справа №2а-231 -1/10  

Постанова  

ІменемУкраїни  

28.10.2010року. Святошинський районний суд м. Києва у складі:  

головуючого - судді                Наборозняка М.І.  

за  участю  секретаря                        Слепець Є.С.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні  у м.Києвіі  адміністративну   справу за позовом  ОСОБА_1    до  інспектора  дорожньо-патрульної служби    БДПСМ 2 взводу 1 батальону ДПС ДАІ ГУ МВС України у м.Києві старшого сержанта    міліції Давидюка Василя Петровича   про  скасування   постанови  про  притягнення  до  адміністративної  відповідальності  за  порушення  правил  дорожнього  руху  

встановив,  

Позивач 1.02.2010 року   звернувся  до  суду із  зазначеним  адміністративним  позовом, в  якому  просить   скасувати  постанову  працівника ДАІ  Давидюка Василя Петровича ,  мотивуючи, що  він  11.01.2010 року  автомобілем   Шевроле держ.номер НОМЕР_1    здійснював  рух  по  бул.Шевченка   у м.Києві. У зв*язку  із  несправністю  автомобіля він зупинив  його, ввімкнув  аварійну  сигналізацію для  перевірки  технічного  стану  автомобіля.   Як  тільки  сів  у  автомобіль до  нього  підійшов  інспектор ДАІ і оформив протокол  про  порушення  правил дорожнього  руху (про  адмінправопорушення  за ст. 122 ч.1 КУпро АП за  зупинку  у  забороненому  місці та виніс  постанову  про  притягнення  його  до  відповідальності   у  вигляді  штрафу розміром 255  грн.  

Вважає  постанову  незаконною.  

Судом 20.04.2010 року (а.с.13)  було  винесено  ухвалу  про залишення  позовної заяви  без  руху у  зв*язку  із  відсутністю адреси  відповідача  у  ній.  

В  подальшому  6.05.2010 року  позивач   надав  уточнену  позовну  заяву, вказав  адресу  відповідача:  АДРЕСА_1.  

Судом  було  неодноразово надіслано  повістки  позивачу  і  відповідачу  простою  кореспонденцією у  зв*язку  із  відсутністю  належного  фінансування у суду, достатнього  для  надсилання  рекомендованим  листом.  

Позовна  заява та  повістка, надіслана  судом   відповідачу  за  вказаною  позивачем  адресою    повернуту  суду  22.06.2010 року  із  вказівкою: «за закінченням   терміну  зберігання»; адреса на  конверті  перекреслена  (очевидно,  працівником  пошти).  

Позивач  не  прибув  в  судове засідання  жодного  разу.  

Враховуючи, що  ухвала  про  усунення  недоліків  , надіслана  йому  простою  кореспонденцією ним  фактично отримана, оскільки  недоліки  він  усунув, то  суд  приходить до  висновку, що  він також  отримував  судові  виклики, проте  не  з*являвся.  

В  позовній  заяві  він  вказав, що  очевидцем   подій  11.01.2010 року  був  пасажир  його  автомобіля, який  може  дати  показання  в суді, як  свідок.  

Проте, ні  позивач, ні  свідок  в  судове засідання  не  прибули.  

Позивач  також  не   надав  копію  протоколу  про  правопорушення, складеного відповідачем, в якому  можуть бути  його  пояснення  з  приводу  заперечення  порушення  ним  правил дорожнього  руху.  

За  таких  обставини   суд  вважає, що  позивач  не  довів  позовні    вимоги  належними  доказами, а  в  діях (рішеннях)   представника  органу  владних  повноважень – працівника  міліції  ОСОБА_1 порушень  чинного  законодавства,  яке  регулює  порядок  виявлення, оформлення  правопорушень у  сфері  дорожнього  руху і притягнення   осіб,  які  скоїли  правопорушення,  до  адміністративної відповідальності,  в  ході  розгляду  справи  не  виявлено.  

Суд  приходить до  такого  висновку  не  зважаючи  на  те, що  відповідно до  ст.. 71 КАС України  правомірність  оскаржуваного  рішення  повинен доводити  відповідач.  

Із наданих позивачем доказів  зовсім не  вбачається  підстав  джля скасування  оскаржуваного  ним  рішення  відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163 КАС  України, суд,  

        вирішив:  

Позов  залишити  без  задоволення.  

  Поставнова  оскарженню не  підлягає.  

  Суддя