Справа № 2-1171/10 рік  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

(вступна та резолютивна частина)  

07 грудня 2010 року     Подільський районний суд м. Києва в складі  

головуючого  судді                   САЧЕНКО О.О.  

при  секретарях                         БОЖОК Ю.Р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   , треті особи   ПОДІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В М. КИЄВІ, ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА У МІСТІ КИЄВІ РАДА   про визнання особи  такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зустрічною позовною заявою   ОСОБА_2   до   ОСОБА_1, яка діє від себе та як законний представник в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5   треті особи   ПОДІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В М. КИЄВІ, ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА У МІСТІ КИЄВІ РАДА, ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ М. КИЄВА   про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -  

В С Т А Н О В И В :  

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частину.  

Керуючись ст. ст. 10,11,88,209,212,214-215, 218,233 ЦПК України, -  

В И Р І Ш И В:  

В задоволенні позовної заяви   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   , треті особи   ПОДІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В М. КИЄВІ, ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА У МІСТІ КИЄВІ РАДА   про визнання особи  такою, що втратила право користування житловим приміщенням   –відмовити  

Зустрічну позовну заяву   ОСОБА_2   до   ОСОБА_1, яка діє від себе та як законний представник в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5   треті особи   ПОДІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В М. КИЄВІ, ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА У МІСТІ КИЄВІ РАДА, ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ М. КИЄВА   про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням -   задовольнити.  

Визнати   ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1 та її малолітнього сина   ОСОБА_5   , ІНФОРМАЦІЯ_5, такими, що втратили право користування житловим приміщенням кімнатою, житловою площею 13,5 кв.м, в комунальній квартирі АДРЕСА_1.  

  З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 13.12.2010 року.  

  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  СУДДЯ                     САЧЕНКО О.О.  

Ў   Справа № 2-1171/10 рік  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

07 грудня 2010 року     Подільський районний суд м. Києва в складі  

головуючого  судді                   САЧЕНКО О.О.  

при  секретарях                         БОЖОК Ю.Р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   , треті особи   ПОДІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В М. КИЄВІ, ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА У МІСТІ КИЄВІ РАДА   про визнання особи  такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зустрічною позовною заявою   ОСОБА_2   до   ОСОБА_1, яка діє від себе та як законний представник в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5   треті особи   ПОДІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В М. КИЄВІ, ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА У МІСТІ КИЄВІ РАДА, ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ М. КИЄВА   про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -  

В С Т А Н О В И В :  

ОСОБА_8 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, який в свою чергу звернувся до ОСОБА_8, яка діє від себе та як законний представник в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9, де є треті особи Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві, Подільська районна в м. Києві рада та Орган опіки та піклування Подільської районної ради в м. Києві.  

У судове засідання з’явився представник ОСОБА_8 - ОСОБА_10, який первісний позов підтримав з підстав наведених в заяві, проти зустрічного позову заперечив, та пояснив, що 20.07.1991 року мати позивачки ОСОБА_11 взяла шлюб із ОСОБА_2, а коли ОСОБА_8 виповнилося 12 років, ОСОБА_2 її удочерив, після чого вона вважається офіційно його донькою. 21.05.1991 року ОСОБА_2  вселився в квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться в комунальній власності району. 14.01.1992 року, як члени сім’ї наймача, до спірної квартири вселились позивачка та її мати, її рідний брат ОСОБА_8 і по сьогодні проживають за зазначеною адресою. З 27.06.2006 року з ними проживає малолітній син позивачки ОСОБА_9 05.12.1996 року ОСОБА_2 отримав у приватну власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_3. У зв’язку з чим, він не проживає в спірній квартирі з 1998 року.  Просив первісний позов задовольнити та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.  

У судове засідання з’явились ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_12, які зустрічну позовну заяву підтримали, а в задоволенні первісної позовної заяви просили відмовити, та пояснили, що квартира АДРЕСА_1 є трикімнатною комунальною квартирою в якій проживають троє квартиронаймачів, кожен з яких займають окрему житлову кімнату, зареєстрований на своїй житловій площі, та має окремий особовий рахунок. В 1999 році ОСОБА_8, як член сім’ї, вибула з житла ОСОБА_2 в іншу житлову кімнату, в цій же квартирі, де постійно проживає з малолітнім сином ОСОБА_13, є квартиронаймачем цього житла і особисто несе всі обов’язки, що випливають з його найму, тобто є його сусідкою по комунальній квартирі. Змінивши місце постійного проживання ОСОБА_8 зніматись з реєстрації з житлової площі ОСОБА_2 не бажає, а у 2006 році на власний розсуд зареєструвала до нього і свого сина ОСОБА_13. Неприватизовану житлову кімнату, в квартирі АДРЕСА_1, площею 13.5 кв.м. ОСОБА_2 отримав на себе у безстрокове користування на підставі ордера, виданого виконавчим комітетом Київської міськради. 21.05.1991 року він в установленому законом порядку вселився, зареєструвався. ОСОБА_8 разом зі своїм малолітній сином проживають в житловій кімнаті, площею 20.8 кв.м., в зазначеній квартирі, яка належить їй на праві приватної власності. Зніматись з реєстрації в кімнаті, в якій власником особового рахунку є ОСОБА_2 не бажає, та зареєструвала на його житловому приміщенні свого сина. ОСОБА_2 піклується та здійснює догляд за мамою в квартирі АДРЕСА_2. Йому створюються перешкоди в користування спірною квартирою, не пускають до помешкання, замінили ключі від замків вхідних дверей, провокують конфлікти.  

У судове засідання треті особи Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві, Орган опіки та піклування Подільської районної ради в м. Києві та Подільська районна в м. Києві рада не з’явились, надіслали до суду листи (а.с.12,96,173), про розгляд справи без участі представників та прийняти рішення згідно чинного законодавства, з відмовою у задоволенні первісної та зустрічної позовних заявах.  

Заслухавши пояснення сторін по справі, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що зустрічний позов доведений та підлягає задоволенню, а в задоволенні первісного позову необхідно відмовити з наступних підстав.  

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Відповідно до ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.  

Згідно ч. 1 ст. 9 ЖК України, встановлює, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.  

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно Ордеру на житлове приміщення № 582 від 30.03.1991 року отримав на себе житлове приміщення площею 13,5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.62).  

Згідно технічного паспорта на комунальну квартиру   АДРЕСА_1 вона складається з трьох окремих житлових кімнат – 1-а   площею 20,8 кв.м., 2-а площею 17,5 кв.м., 3-я     площею 13,5 кв.м.   та місць загального користування ( кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору)   (а.с.31).  

Згідно Свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 ОСОБА_2 уклав шлюбу з ОСОБА_18 20.07.1991 року у відділі РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Караганда (а.с.32).  

Згідно Довідки КП «Куренівське» Подільської районної у м. Києві ради, в обслуговуванні якого знаходиться будинок АДРЕСА_1 окремими власниками особистих рахунків на житлові кімнати є площею13,5 кв.м. - ОСОБА_2; площею 17,5 кв.м. -  ОСОБА_19; площею 20,8 кв.м. ОСОБА_20, котрі окремо сплачують квартплату та комунальні послуги за користування своїм житлом та місцями   загального користування (кухнею, ванною кімнатою, вбиральнею, коридором) (а.с.61).  

Згідно Довідки Ф-3 № 1195 від 02.10.2009 року (а.с.60), в АДРЕСА_1 в неприватизованій кімнаті площею 13.5 кв.м. зареєстровані п’ять осіб, з 1991 року власник особового рахунку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1992 року донька ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1992 року дружина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 1992 року син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та з 2006 року онук ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5.  

ОСОБА_8 стверджує   , що ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 в неприватизованій кімнаті площею 13.5 кв.м. не проживає більше шести місяців без поважних причин і на підтвердження цього надала копії, Актів від 23.08.2009 року (а.с.7), 25.05.2009 року (а.с.8), від 01.12.2009 року (а.с.17), 01.11.2009 року (а.с.18), від 05.01.2009 року (а.с.20), від 09.03.2009 року (а.с.21), в яких зазначено, що ОСОБА_2 з 1998 року і по теперішній час за зазначеною адресою не проживає, його речей в квартирі не виявлено, а проживає в трикімнатній квартирі АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності на квартиру від 05.12.1996 року(а.с.5),   однак дане твердження спростовується   наданими доказами у справі, а саме Заявою ОСОБА_2 від 14.04.2006 року до начальника ЖЕК-703 (а.с.33), в якій він зазначав, що не проживає в кімнаті житловою площею 13.5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, у зв’язку з тим, що йому було створено неможливі умови для сумісного проживання в зазначеній квартирі, провокуючи конфлікті ситуації, замінюючи в дверях замки, та не впускаючи його до спірного приміщення, Висновком № 1468 від 20.03.2006 року (а.с.38) лікарсько-консультативної комісії ЦРП Дарницького району м. Києва та Довідкою № 51 від 22.12.2009 року (а.с.40), згідно яких ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_2, де він доглядає свою хвору матір ОСОБА_22, 1925 року народження(а.с.35,36), яка потребує постійного догляду та поясненнями свідків .  

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 показали, що ОСОБА_8 посилаючись на те, що ОСОБА_2 має наміри заволодіти її житловою кімнатою площею 20,8 кв.м. в АДРЕСА_1 попросила їх підписати, завчасно виготовлені нею акти обстеження житлового приміщення на предмет його не проживання. Акти вони підписували в приміщенні КП «Куренівське» по вул. Фрунзе,126-а в м. Києві. Житлове приміщення ОСОБА_2 ніхто не обстежував.  

ОСОБА_2 та його представник довели у судовому засіданні, що ОСОБА_2   не втратив інтересу до житлового приміщення по місцю реєстрації, що йому чинять перешкоди в користуванні житлом та підтвердили ці факти доказами, а саме заявою начальнику ЖЕК-703 КП «Куренівське» про конфліктну ситуацію в помешканні, створення неможливих умов користування житлом, проханням не знімати з реєстрації (а.с.65); запрошенням на виборчу дільницю Подільського району м. Києва для виборів Президента України 2010 року (а.с.74); довідкою з поліклініки Подільського району м. Києва, про те що ОСОБА_2 перебуває на обліку лікувального закладу по місцю реєстрації (а.с.75); довідкою КП «Куренівське» про відсутність заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги (а.с.76); Постановою ДІМ Подільського РУ ГУМВС України про відмову в порушенні кримінальної справи з приводу  перешкод в користуванні житлом ( а.с.77).  

Відповідно до ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його  сім'ї  за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: ….  поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. ….Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання".  

Відповідно до положень ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.  

Але згідно ст. 71 ЖК Української РСР, Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадках:  

Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що причина відсутності ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 є поважною, а тому у суду немає підстав для визнання втративши ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням кімнатою, житловою площею 13,5 кв.м, в комунальній квартирі АДРЕСА_1.  

ОСОБА_2 та його представник, в свою чергу, стверджували   , що 14 січня 1992 року ОСОБА_8 вселилися до помешкання ОСОБА_2 та була зареєстрована як член сім’ї наймача (а.с.60),   однак втратила право користуватися   помешканням ОСОБА_2 оскільки, на підставі договору купівлі продажу частини квартири АВЕ № 109282 від 28 жовтня 1999 року, посвідченого четвертою Київською державною нотаріальною конторою – реєстровий номер 1-2610 (зареєстровано в БТІ м. Києва 25 листопада 1999 року за № 161-225 )   стала власником житлової кімнати площею 20,8 кв.м. у цій же квартирі ( а.с-64 ) де постійно проживає і веде окреме від ОСОБА_2 господарство   . На що представник ОСОБА_8 заперечив та зазначив, що разом з малолітнім сином – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8 постійно проживає в своєму власному помешканні та помешканні ОСОБА_2   , що було підтверджено представником третьої особи органу опіки та піклування Подільської райради м. Києва в результаті обстеження житлово-побутових умов дитини та допитаними свідками по справі   ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16  

Згідно   ч.2,3 ст.   64  ЖК України до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо ці особи перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач та члени його сім’ї.  

ОСОБА_2 та його представник стверджують   , що з 28 жовтня 1999 року ОСОБА_8 перестала бути членом сім’ї ОСОБА_2 В його помешканні не проживає та не несе майнової відповідальності, що випливає з договору найму цього житла. Не веде з ОСОБА_2 спільного господарства.   Наявність реєстрації ОСОБА_8 до помешкання квартиронаймача ОСОБА_2 ( а.с. 60 ) сама по собі не може свідчити, що вона залишилася членом його сім’ї бо це суперечить правилам ч.2, ч. 3 ст.   64 ЖК України, а тому ОСОБА_8 та її син ОСОБА_9 є сусідами ОСОБА_2 і втратили право користування житловим приміщенням 13,5 кв.м. ОСОБА_2  

Постанова Пленуму Верховного Суду України в п.15 Постанови від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», надає роз’яснення, що наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача приміщення, а відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п.11 Постанови №2 від 12 квітня 1985 р. « Про деякі питання,що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» відповідно до ст. 107 ЖК України наймач або член його сім’ї, який вибув на інше постійне місце проживання,втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття,незалежно від пред’явленого позову про це.  

Таким чином,  відповідно до ст.107 ЖК України, член сім’ї наймача, в даному випадку відповідачка і її малолітній син, права якого є похідними від прав його матері, які вибули на інше постійне місце проживання, втрачають право користування його житловим приміщенням з дня вибуття.  

Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_8 не доведений в суді і задоволенню не підлягає, а зустрічний позов доведений в судовому засіданні та підлягає задоволенню про визнання ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_9, такими, що втратили право користування житловим приміщенням кімнатою, житловою площею 13,5 кв.м, в комунальній квартирі АДРЕСА_1.  

Крім того   ,   суд звертає увагу ОСОБА_8 на те, що   згідно ч.2 ст.177  Сімейного Кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: - укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири ; - видавати письмові зобов’язання від імені дитини;   - відмовлятися від майнових прав дитини.  

Відповідно до ч. 2 ст. 190 ЦК України майнові права визначаються речовими правами. Речові права це сукупність прав, а саме: право власності, право володіння, право користування та інші права передбачені законодавством України.  

Реєстрація за місцем проживання це є одночасно право володіння та користування малолітньою особою квартирою, яка належить його матері.  

Зареєструвавши свого сина ОСОБА_9 до неприватизованого помешкання квартиронаймача ОСОБА_2 площею 13,5 кв.м., ОСОБА_8 позбавила його майнових прав, що явно не відповідає інтересам дитини.  

Належна реєстрація дитини забезпечує захисту широкого кола її прав у майбутньому, зокрема цивільних, цивільно-процесуальних, трудових, житлових, виборчих та ін.  

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 11, 15, 57, 60, 195, 196, 208, 209, 212-215, 218, 222 ч. 3, 224-233, 294 ЦПК України, ст. ст. 9, 47, 64, 71, 72, 107 Житлового кодексу України, , Постанова Пленуму Верховного Суду України в п.15 Постанови від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Постанова Пленуму Верховного Суду України п.11 Постанови № 2 від 12 квітня 1985 р. « Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», суд  

В И Р І Ш И В:  

В задоволенні позовної заяви   ОСОБА_8   до   ОСОБА_2   , треті особи   ПОДІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В М. КИЄВІ, ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА У МІСТІ КИЄВІ РАДА   про визнання особи  такою, що втратила право користування житловим приміщенням   –відмовити.  

Зустрічну позовну заяву   ОСОБА_2   до   ОСОБА_8, яка діє від себе та як законний представник в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9   треті особи   ПОДІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В М. КИЄВІ, ПОДІЛЬСЬКА РАЙОННА У МІСТІ КИЄВІ РАДА, ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ М. КИЄВА   про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням -   задовольнити.  

Визнати   ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1 та її малолітнього сина   ОСОБА_5   , ІНФОРМАЦІЯ_5, такими, що втратили право користування житловим приміщенням кімнатою, житловою площею 13,5 кв.м, в комунальній квартирі АДРЕСА_1.  

  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  СУДДЯ                     САЧЕНКО О.О.