АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–7421/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 44 - Бурлака В.І.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Демченко В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 17 ” грудня 2010 року . м. Черкаси
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого : Бородійчука В.Г.
Суддів : Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі : Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Уманського професійного ліцею про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом та за зустрічним позовом Уманського професійного ліцею до ОСОБА_6 про втрату права на користування житлом , -
в с т а н о в и л а :
13 липня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про вселення в кімнату АДРЕСА_1, посилаючись на те, що в грудні 2001 року, по клопотанню фірми « Іванна », де він працював, він був поселений в гуртожиток ліцею, а в січні 2002 року був зареєстрований.
В січні 2007 року адміністрація ліцею самочинно виселила його з кімнати і на неодноразові звернення поселити його в гуртожиток, адміністрація відмовилась.
Адміністрація Уманського професійного ліцею подала заяву про втрату його права на житло в даному гуртожитку, посилаючись на те, що угода, яка була укладена з ОСОБА_6 на проживання в гуртожитку діяла до грудня 2005 року, в подальшому ОСОБА_6 в гуртожитку не проживав, мав борг по несплаті за користування житлом. В січні 2007 року було прийнято рішення про виселення ОСОБА_6 з гуртожитку, дане рішення було опротестоване прокурором, але і після скасування наказу про його виселення, ОСОБА_6 угоду з ліцеєм на проживання не укладав і в даний час відсутня можливість надати житло так як це студентський гуртожиток і кімнати заселені студентами, а тому просив суд вселити його в вищевказаний гуртожиток та зобов’язати відповідача не чинити йому перешкоди в користуванні житлом .
23 вересня 2010 року Уманський професійний ліцей звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про втрату права на користування житлом.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що гуртожиток по вул. Енергетичній - 9 у м. Умань являється студентським гуртожитком. Адміністрація ліцею, при наявності вільних місць в гуртожитку ліцею, надає тимчасово житло для працівників ліцею або працівників інших підприємств за клопотанням адміністрації. ОСОБА_6 було надано місце в гуртожитку за клопотанням адміністрації «Іванна», де він працював і договір з ним був продовжений на проживання в гуртожитку до грудня 2005 року. ОСОБА_6 плату за користування кімнатою в гуртожитку не вносив, у зв’язку з чим адміністрація зверталася про стягнення коштів в примусовому порядку. В січні 2007 року кімната, в якій проживав ОСОБА_6, в зв’язку з його відсутністю, несплатою комунальних послуг та не продовженням угоди на користування кімнатою, ОСОБА_6 було виселено з гуртожитку, а в кімнату були поселені інші особи. В 2007 році за протестом прокурора, наказ про виселення ОСОБА_6 було скасовано, але із заявою про вселення в гуртожиток він звернувся тільки у 2009 році, можливості поселити ОСОБА_6 в гуртожиток немає, оскільки відсутні вільні місця, а тому, просив визнати ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування житловим приміщення – кімнатою АДРЕСА_1.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, а позов Уманського професійного ліцею задоволено та визнано ОСОБА_6 втратившим право на користування житловим приміщенням – кімнатою АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального права та при неповному з’ясуванні обставин справи, ухваливши нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а позов Уманського професійного ліцею залишити без задоволення .
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта по справі, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про вселення та усунення перешкод у користуванні кімнатою в гуртожитку не підлягають до задоволення і є не обгрунтованими, оскільки строк угоди на користування кімнатою закінчився в грудні 2005 року, ордер ОСОБА_6 на вселення не видавався, плату за користування гуртожитком він не вносив, в трудових відносинах з ліцеєм не перебуває і вільних місць у гуртожитку для його вселення немає.
За таких же обставин , суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову Уманського професійного ліцею та визнав ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у гуртожитку ліцею.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, і як наслідок ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ОСОБА_6 у апеляційній скарзі посилається на те, що відмовляючи в задоволенні позову йому та задовольняючи позов Уманського професійного ліцею про визнання його таким, що втратив право на користування житлом у гуртожитку, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, оскільки положення статей 71, 72 ЖК, на підставі яких заявлено позов, на спірні правовідносини не поширюються, а тому правових підстав для задоволення позову Уманського професійного ліцею немає.
Проте з такими доводами апеляційної скарги погодитись не можна виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 6 та ч. 1 ст. 127 ЖК жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208 затверджене Примірне положення про гуртожитки, яким відповідно до ст. 131 ЖК визначається порядок користування останніми, передбачено, зокрема, можливість збереження права користування жилою площею у гуртожитку при тимчасовій відсутності деяких категорій громадян (п. 13 Примірного положення).
Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами статей 71, 72 Житлового кодексу УРСР щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутньою особою права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа (за відсутності підстав для виселення) (див. ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 листопада 2007 року).
Зважаючи на дані положення законодавства, обставини справи, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для вселення ОСОБА_6 є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги даних висновків не спростовують.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і на законність рішення суду не впливають.
Посилання апелянта у апеляційній скарзі на те, що рішення суду незаконне , нічим не підтверджено та не наведено підстави, визначені у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 303 , 307 , 308 , 313 , 314, 315 , 319 ЦПК України, судова колегія , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Уманського професійного ліцею про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом та за зустрічним позовом Уманського професійного ліцею до ОСОБА_6 про втрату права на користування житлом , - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий : підпис
Судді : підписи
Згідно з оригіналом
Суддя В.А.Демченко