АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5795 2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 51, 52 Позарецька С.М.
Доповідач в апеляційній
Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Винник І.М.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ЗАТ «Юність» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Закритого акціонерного товариства «Юність», ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
29.04.2004 р. ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ЗАТ «Юність», ОСОБА_7 про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що з 25.10.1994 р. вона працювала товарознавцем, а з 01.09.1995 р. – старшим товарознавцем в магазині № 12 «Юність».
Після приватизації державного майна магазину і створення на його основі ЗАТ «Юність», вона працювала на посаді старшого товарознавця.
Відповідно до наказу № 52-К від 31.03.2004 р. по ЗАТ «Юність» вона з 31.03.2004 р. була звільнена з роботи за скороченням штату працівників.
Звільнення з роботи вважає незаконним з наступних підстав: адміністрація ЗАТ «Юність» про звільнення її не попереджала, в порушення ст. 43 КЗпП України, трудовий договір з нею було розірвано без попередньої згоди профспілкового комітету ЗАТ «Юність».
Тому просила суд поновити її на роботі на посаді старшого товарознавця ЗАТ «Юність» з 31.03.2004 р. та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.
12.11.2007 р., в попередньому судовому засіданні, ОСОБА_6 надала суду зміни і доповнення до позовної заяви про поновлення на роботі, де вказала, що в зв’язку з тим, що наказом по ЗАТ «Юність» від 15.10.2007 р. вона прийнята на посаду секретаря правління ЗАТ «Юність» з посадовим окладом 800 грн. на місяць з 11.10.2007 р., немає необхідності в поновленні її на роботі на посаді старшого товарознавця ЗАТ «Юність».
Також вказувала, що відповідач повинен виплатити їй заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31.03.2004 р. по 11.10.2007 р., що становить 42 місяці 11 днів, в сумі 29 326,45 грн.
В подальшому ОСОБА_6 доповнила позовні вимоги та просила, також, стягнути з відповідача на її користь 20 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що на момент звільнення їй було майже 52 роки, мала інвалідність третьої групи і тому не мала можливості працевлаштуватися до іншої організації, щоб допрацювати до пенсії, заробити необхідний стаж та гідне пенсійне утримання. Ці обставини завдали їй важких моральних страждань, оскільки вона протягом трьох років не бачила для себе можливості забезпечити для себе належний рівень життя.
27.10.2009 р. ОСОБА_6 уточнила позовні вимоги та просила суд також визнати незаконним і скасувати наказ № 52-К по ЗАТ «Юність» про її звільнення з роботи за скороченням штату працівників.
Остаточно уточнивши позовні вимоги ОСОБА_6 просила суд визнати незаконним і скасувати наказ № 52-К по ЗАТ «Юність» про її звільнення з роботи за скороченням штату працівників, поновити її на роботі на раніше займану посаду старшого товарознавця ЗАТ «Юність», стягнути на її користь із ЗАТ «Юність» заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з вини адміністрації ЗАТ «Юність» та 20 000 грн. завданої моральної шкоди.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ № 52-К від 31.03.2004р. про звільнення ОСОБА_6 з посади старшого товарознавця ЗАТ «Юність», поновлено ОСОБА_6 на посаді старшого товарознавця ЗАТ «Юність» з 31.03.2004 р., стягнуто з ЗАТ «Юність» на користь ОСОБА_6 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2004 р. по 25.05.2010 р. в сумі 52 263,40 грн., з відрахуванням всіх обов’язкових платежів, і 1000 грн. моральної шкоди. Також стягнуто з ЗАТ «Юність» в дохід держави судовий збір в сумі 533 грн.
В апеляційній скарзі ЗАТ «Юність» просить рішення суду, як незаконне і необґрунтоване, скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін та їх представників, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що фактично адміністрацією ЗАТ «Юність» визнано незаконність звільнення у 2004 році ОСОБА_6, про що свідчить наказ адміністрації ЗАТ про її поновлення на посаді від 15.10.2007 р. за № 4к, який ніким оскаржений не був і з урахуванням вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України, що обставини визнані сторонами та іншими особами у справі не підлягають доказуванню, суд дійшов висновку, що наказ № 52к від 31.03.2004 р. про звільнення позивачки з роботи, як незаконний підлягає скасуванню з поновленням її на посаді старшого товарознавця з 31.03.2004 р., стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.04.2004 р. по 25.05.2010 р. в сумі 52263 грн. 40 коп., з відрахуванням всіх обов’язкових платежів, передбачених законом та моральної шкоди в сумі 1000 грн., в решті позовних вимог відмовити.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 25.10.1994 р. Наказом № 52к від 31.03.2004 р. її було звільнено з посади старшого товарознавця ЗАТ «Юність» за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з скороченням чисельності (штату).
Вважаючи дане звільнення не законним ОСОБА_6 29.04.2004 р. звернулася в суд з позовом до ЗАТ «Юність», ОСОБА_7 про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Аналізуючи наявність підстав для скорочення чисельності (штату) працівників та додержання власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, наявність доказів щодо змін в організації виробництва і праці, чи пропонувалось позивачці іншу посаду та їх наявність, чи власник або уповноважений ним орган мав можливість перевести позивачку з її згоди на іншу роботу, чи попереджалась вона за 2 місяці про наступне вивільнення та чи була надана згода профспілкового комітету, суд, також, встановив наступне.
Наказом № 54 – к від 16.12.2003 р. затверджений новий штатний розклад по ЗАТ «Юність» та зазначено про його введення в дію з 16.02.2004 р., скорочено 24 посади, зокрема, скорочено посаду старшого товарознавця, яку обіймала позивачка т. 1 а. с. 43,65.
Копію даного наказу направлено позивачці рекомендованим листом, що стверджується квитанцією № 131 від 16.12.2003 р. та переліком працівників про ознайомлення з приведеним наказом (т.1 а. с. 44, 46).
Відповідно до протоколу № 9 від 06.10.2004 р., рішенням профкому первинної профспілкової організації ЗАТ «Юність» – голова профкому Богдасарова Н.С., надано згоду на звільнення з посади ОСОБА_6 за п. 1 ст. 40 КЗпПУ т. 1 а. с. 33, 34.
Згідно до протоколу № 5 від 15.09.2004 р., рішенням профкому – голова профкому Грищенко Є.Г. відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_6 за скороченням чисельності штату т. 1 а. с. 47, 48.
Наказом голови правління ЗАТ «Юність» Юрченко Г.Г. № 4 – к від 15.10.2007 р. було скасовано наказ № 52 – к від 31.03.2004 р. про звільнення ОСОБА_6, поновлено останню на посаді старшого товарознавця та переведено на посаду секретаря правління ЗАТ «Юність» з посадовим окладом 800 грн. з 11.10.2007 р. При цьому в наказі зазначено, що питання оплати заробітної плати ОСОБА_6 за час вимушеного прогулу вирішити в судовому порядку т. 1 а. с. 178.
Частиною 1 статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно до витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником юридичної особи – ЗАТ «Юність» та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, як на час розгляду справи судом першої інстанції так і апеляційної інстанції являється Юрченко Г.Г.
Як вбачається з приведеного наказу № 4 – к від 15.10.2007 р., заяви Юрченко Г.Г. від 27.10.2009 р. та рішення суду Юрченко Г.Г., як представник ЗАТ «Юність», визнавала позовні вимоги ОСОБА_6, при цьому вказала, що заборгованість по зарплаті повинна бути стягнута з ОСОБА_7 т. 3 а. с. 72.
Викладене свідчить про те, що представником відповідача визнано позов позивачки, крім того, як зазначалось, вона була поновлена на роботі, проте заробітну плату з часу звільнення – 31.03.2004 р. не отримувала, оскільки остаточно судовими інстанціями не вирішені судові спори щодо легітимності керівництва ЗАТ «Юність».
Таким чином, судом першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ЗАТ «Юність»» - ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.І. Василенко