АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6840/ 2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 2, 6 Пироженко В.Д.
Доповідач в апеляційній
Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Винник І.М.
з участю прокурора Пащенка С.М.
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Прокурора міста Черкаси на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване майно,
в с т а н о в и л а :
08.12.2008 р. ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване майно.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 05.07.2005 р. згідно договору купівлі-продажу він та ОСОБА_8 придбали в ОСОБА_9 та ОСОБА_10 нежитлову будівлю каналізаційних вузлів, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 133,3 кв. м.
Рішенням другої сесії Черкаської міської ради від 05.07.2007 р. № 2-762 надано приватному підприємцю ОСОБА_8 та йому земельну ділянку площею 2665 кв. м. по АДРЕСА_1 в оренду на 49 років без права передачі в суборенду.
20.06.2007 р. згідно договору купівлі-продажу позивач купив у ОСОБА_8 Ѕ частину залишку нежитлової будівлі ділянки каналізаційних вузлів - 9 % залишку, під літ.А-1, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Згідно плану земельної ділянки від 04.02.2002 р. на вищевказаній земельній ділянці було побудовано фундамент (літ.А-1). На протязі 2008 року на вказаній земельній ділянці він самовільно побудував двоповерхову будівлю. Перший поверх складається з майстерні площею 143,3 кв. м.; майстерні з адмінприміщенням площею 34,0 кв. м.; побутового приміщення площею 23,0 кв. м.; душа площею 2,9 кв. м.; котельні площею 5,8 кв. м. Другий поверх складається з коридору площею 3,5 кв. м.; кабінету площею 16,2 кв. м.; кабінету площею 16,3 кв. м.; санвузла площею 2,4 кв. м.; кабінету площею 25,9 кв. м.
Дозвіл на будівництво вказаної будівлі у відділі архітектури Черкаського міськвиконкому він своєчасно не отримав.
Тому просив суд визнати право власності на самовільно збудовану двоповерхову будівлю, перший поверх якої складається з майстерні площею 143,3 кв. м.; майстерні з адмінприміщенням площею 34,0 кв. м.; побутового приміщення площею 23,0 кв. м.; душа площею 2,9 кв. м.; котельні площею 5,8 кв. м. Другий поверх складається з коридору площею 3,5 кв. м.; кабінету площею 16,2 кв. м.; кабінету площею 16,3 кв. м.; санвузла площею 2,4 кв. м.; кабінету площею 25,9 кв. м.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені. Визнано за ОСОБА_7 право власності на самовільно збудовані майстерню «А-1», та майстерню з адміністративними приміщеннями «А№-2», що розташовані по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі Прокурор міста Черкаси просить рішення суду, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
При цьому вказав, що право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, за вимогою власника земельної ділянки може бути визнане лише за власником земельної ділянки на якій воно збудоване, а не за іншою особою, як це було визначено в оскаржуваному рішенні. Судом не враховано, що позивачеві земельна ділянка на праві власності не належить. З викладених підстав висновок суду про те, що у позивача виникло право власності на самочинно збудоване майно є помилковим.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з’явились, прокурора Пащенка С.М., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, районний суд вважав їх обґрунтованим та при цьому врахував, що Черкаською міською радою, як відповідачем у справі позовні вимоги ОСОБА_7 визнавались та не заперечувалось проти їх задоволення.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
За статтею 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).
При цьому, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 наведеної статті).
При розгляді даної справи суд відповідно до вимог статей 214, 215 ЦПК України повинен був вирішити питання та встановити в рішенні, чи заявлено позивачем позов саме на цих підставах, з'ясувати осіб, прав та інтересів яких торкається цей спір. Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 05.07.2005 р. згідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 придбали в ОСОБА_9 та ОСОБА_10 нежитлову будівлю каналізаційних вузлів, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 133,3 кв. м. а. с. 21.
Комунальним підприємством ЧООБТІ здійснено реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно 11.07.2005 р. а. с. 22.
20.06.2007 р. згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально ОСОБА_7 купив у ОСОБА_8 Ѕ частину залишку нежитлової будівлі ділянки каналізаційних вузлів - 9 % залишку, під літ.А-1, що знаходиться по АДРЕСА_1 а. с. 24.
Рішенням Черкаської міської ради від 05.07.2007 р. № 2-762 надано приватному підприємцю ОСОБА_8 та громадянинові ОСОБА_7 земельну ділянку площею 2665 кв. м. по АДРЕСА_1 в оренду на 49 років (без права передачі в суборенду) під нежитлову будівлю за рахунок землекористування дочірнього підприємства акціонерного товариства «Сантехмонтаж – 1». За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. За функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорії земель комерційного призначення а. с. 23.
Відповідно до висновку № 72/08 експертного будівельно – технічного дослідження самочинно улаштовані конструкції при проведенні робіт по будівництву майстерні «А – 1» та майстерні з адміністративними приміщеннями «А1 – 2» забезпечують стійкість, просторову жорсткість та безпечну експлуатацію даної будівлі. Самочинно збудовані майстерня «А – 1» та майстерні з адміністративними приміщеннями «А1 – 2», розташовані по АДРЕСА_1, відповідають державним будівельним нормам України щодо архітектурно-планувального, конструктивного рішення, пожежної безпеки та санітарних норм.
Частиною 1 статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як вбачається з протоколу судового засідання та рішення суду представник Виконавчого комітету Черкаської міської ради за довіреністю Житнікова Т.А. визнавала позовні вимоги ОСОБА_7 та не заперечувала проти задоволення позову за тих належних доказів, які були надані позивачем в підтвердження поданої позовної заяви. а. с. 36, 37 – 40.
В суді апеляційної інстанції представник Виконавчого комітету Черкаської міської ради за довіреністю Глущенко О.С., заперечуючи проти апеляційної скарги, вказав, що договірні відносини сторонами виконуються, позивач заборгованості по сплаті орендної плати за землю немає. Оскільки ОСОБА_7 є користувачем земельної ділянки, то суд першої інстанції вірно вирішив спір.
Враховуючи викладене та приведені норми закону колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, за вимогою власника земельної ділянки може бути визнане лише за власником земельної ділянки на якій воно збудоване, а не за іншою особою, як це було визначено в оскаржуваному рішенні, є безпідставним виходячи з наступного.
Згідно до вимог визначених ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за рішенням суду, зокрема, за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 наведеної статті).
Як зазначалось, ОСОБА_7 земельна ділянка на якій розташована спірна нежитлова будівля була надана в оренду рішенням Черкаської міської ради. Відповідно до діючого законодавства, яке регулює відносини пов’язані з орендою землі, у орендаря виникає право володіння і користування земельною ділянкою переданою в оренду на певний строк – ст. 793 ЦК України, ст. 93, ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі».
Враховуючи, що відповідач у справі, визнав позовні вимоги, це свідчить про те, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.
Таким чином доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Прокурора міста Черкаси відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.І. Василенко