Справа № 11-876/2010 р. Головуючий у І інстанції – Кузьмін М.В.
Категорія – ч. 2 ст. 186 КК Доповідач – Миронцов В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Оседача М.М.
суддів Миронцова В.М., Шахової О.Г.
з участю прокурора Хомазюка О.В.
потерпілої ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, українець, із середньою освітою, працює «Укрспецбуд», робітник, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений :
- за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишено підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_2 було засуджено за те, що він 04.07.2010 року, близько 16 год 50 хв., знаходячись біля будинку № 18, що по вул. 50 років ВЛКСМ м. Чернігова, відкрито викрав золотий ланцюжок вартістю 1450 грн., що належить ОСОБА_1
22.07.2010 року, близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, знаходячись біля будинку № 34, шо по вул. Текстильників м. Чернігова, діючи повторно, відкрито викрали золотий ланцюжок з хрестиком, вартістю 1771,9 грн., що належить ОСОБА_3
Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій вважає, що вирок підлягає зміні в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання, тяжкості злочинів та даних, які характеризують його особу внаслідок суворості. Вказує, що він активно сприяв розкриттю злочинів, щиро розкаюється, працевлаштувався та став на шлях виправлення. Вважає, що суд не в повній мірі врахував обставини, що пом’якшують відповідальність. Просить вирок суду змінити, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1 вважає, що вирок підлягає зміні в зв’язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_2. покарання, тяжкості злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186 і ч. 2 ст. 186 КК України та даних, які характеризують його особу і є явно несправедливим та суворим. Зазначає, що ОСОБА_2 визнав свою вину, широ розкаявся, частково відшкодував завдану їй шкоду та надав зобов’язання повністю відшкодувати шкоду. Просить вирок суду змінити та звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням відповідно до норм ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, засудженого, який просив задовольнити його апеляцію з викладених підстав, потерпілу яка підтримала свою апеляцію і апеляцію засудженого, думку прокурора про необґрунтованість апеляцій, дослідивши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів та погодився на розгляд справи в скороченому порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України і судом йому були роз’яснені положення вказаної статті.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих йому злочинів при обставинах, наведених у вироку суду, колегія суддів вважає обґрунтованим.
При обранні ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, вірно врахував суспільну небезпеку, характер та наслідки скоєних ним злочинів, особу засудженого, те, що він розкаявся у вчиненому злочині, частково відшкодував завдану потерпілій ОСОБА_1 шкоду, прийняв до уваги обставини, що пом’якшують йому покарання – щире каяття та сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди потерпілій. Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують відповідальність підсудного судом не встановлено. А тому суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.
Покарання засудженому судом було призначене в межах санкцій статей кримінального кодексу, які передбачають покарання за інкриміновані йому злочини і, на думку колегії суддів, є справедливим, достатнім та необхідним для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
За таких підстав, всі обставини, на які посилаються засуджений та потерпіла в своїх апеляціях були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, а тому їх доводи задоволенню не підлягають.
Порушень законодавства, які би потягли за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Судді:
Оседач М.М. Миронцов В.М. Шахова О.Г.