Справа № 22ц-3890/2010 Головуючий у 1-й інстанції Деркач О.Г.
Категорія – цивільна Доповідач: ПОЗІГУН М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., ШЕМЕЦЬ Н.В.,
при секретарі: КРАВЧЕНКО В.В.
з участю: ПРЕДСТАВНИКІВ ОСОБА_5 І ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Чернігівської міської ради про встановлення сервітуту, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 оскаржила його в апеляційному порядку.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2010 року рішення Новозаводського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2010 року скасовано, встановлено сервітут на право експлуатації дворового газопроводу, газового редуктора та проходу до них через земельну ділянку АДРЕСА_1 вздовж лінії підземного газопроводу від хвіртки до місця розташування газового редуктора (на фасаді будинку) довжиною 5.6 м, завширшки 1 м, загальною площею земельного сервітуту 5.6 кв.м., стягнуто судові витрати в сумі 86 грн. 75 коп., а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
26 листопада 2010 року ОСОБА_5 звернулась до апеляційного суду з заявою про винесення додаткового рішення, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат, а саме витрат за проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 1320 грн., посилаючись на положення ст.ст. 79, 88, 220 ЦПК України.
Заслухавши суддю – доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи заяви ОСОБА_5 про винесення додаткового рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_5 необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 220 Цивільного процесуального закону передбачені випадки, за яких суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалити додаткове рішення, зокрема, у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а згідно ч. 5 зазначеної статті, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат при постановленні нового рішення чи його зміні.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка понесла витрати під час розгляду справи, а саме витрати на оплату за проведення експертизи, які входять до складу судових витрат.
Проте, як роз’яснив пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови „Про судове рішення у цивільній справі” № 14 від 18 грудня 2009 року додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2010 року було вирішено питання про судові витрати на підставі стягнуто на користь ОСОБА_5 86 грн. 75 коп.
ОСОБА_5 на підтвердження витрат на оплату проведення судової будівельно-технічної експертизи надано копію квитанції на суму 1320 грн. за послуги експертизи С-46 (а.с. 205), яка була додана лише до заяви про винесення додаткового рішення, а вимоги про стягнення витрати на оплату експертизи ні в суді першої інстанції, ні про розгляді справи в апеляційному порядку не заявлялись, документи на підтвердження понесених витрат за проведення експертизи суду не надавались.
Враховуючи наведене, доводи заяви про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення суду, не заслуговують на увагу, а тому апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 304, 313, 314 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_5 в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Чернігівської міської ради про встановлення сервітуту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: