ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" вересня 2006 р. | Справа № 14-23/186-04-6816А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача Петков В.Г.,
від відповідача Неплій І.А., Стариш І.В.
розглянула апеляційну скаргу
ДПІ у Біляївському районі Одеської області
на постанову господарського суду Одеської області
від 05.07.2006р.
у справі № 14-23/186-04-6816А
за позовом ВАТ „Біляївська сільгоспхімія”
до ДПІ у Біляївському районі Одеської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ДПІ у Біляївському районі Одеської області.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 05.09.2006р.
Вказані ухвали надіслана сторонам 09.08.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 05.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ВАТ „Біляївська сільгоспхімія” звернулось до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 06.05.2004р. № 0000722301/0, № 0000712301/0, № 0000752301/0, від 16.03.2004р. № 0000121700/0.
Постановою місцевого господарського суду від 05.07.2006р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково, скасовано частково податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 06.05.2004р. № 0000712301/0 у сумі 8400 грн. основного платежу та 5282,01 грн. штрафних санкцій, в решті позову відмовлено.
Судове рішення вмотивоване тим, що органом ДПС неправомірно донараховано податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2004р. № 0000712301/0 податкове зобов’язання з ПДВ внаслідок надання послуг по оренді автомобілів, оскільки рішенням господарського суду Одеської області від 05.04.2006р. по справі № 9-17\125-04-3713, яке набрало законної сили, визнано недійсними договори оренди автомобілів від 28.10.1997р. № 58 та № 59, операції за якими, на думку відповідача, є об’єктом оподаткування ПДВ. В обґрунтування відмови в задоволенні позову в іншій частині господарський суд першої інстанції послався на неоскарження їх товариством по суті.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ДПІ у Біляївському районі Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Так, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно не прийнято до уваги встановлення рішенням суду по господарській справі № 9-17\125-04-3713, яке покладено в основу постанови по даній адміністративній справі, факту проведення розрахунків між контрагентами за договорами оренди в натуральній формі. Крім того, на момент проведення перевірки договори від 28.10.1997р. № 58, № 59 були дійсними та жодних підстав вважати їх недійсними працівники ДПІ не мали.
В запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ „Біляївська сільгоспхімія” просить апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану, у зв’язку з чим постанову господарського суду Одеської області від 05.07.2006р. залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія судів встановила наступне:
ДПІ у Біляївському районі Одеської області проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Біляївська сільгоспхімія” за період з 2002р. та 9 місяців 2003р., за результатами якої складено акт від 16.03.2004р. № 104/23-1008.
Зазначеним актом встановлено, зокрема, порушення товариством п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, внаслідок чого занижено чисту суму податкових зобов’язань з ПДВ на 10 076 грн., у т.ч не включено до складу податкових зобов’язань з ПДВ в перевіряємому періоді за правилом першої події суми податку (400 грн. щомісячно), отримані за надання послуг по оренді машин за угодами від 28.10.1997р. № 58, № 59 з ДВГ „Покровське”, виконання яких додатково підтверджується актами прийому-передачі автомобілів від тієї ж дати, що й угода.
На підставі акту перевірки за вищеназване порушення, згідно із п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ ДПІ у Біляївському районі Одеської області оформлено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 06.05.2004р. № 0000712301/0, яким визначено податкове зобов’язання з ПДВ у загальній сумі 16 412 грн., у т.ч. 10 076 грн. основного платежу та 6336 грн. штрафних (фінансових) санкцій (зокрема, 8400 грн. основного платежу та відповідні фінансові санкції за невключення до складу податкового зобов’язання з ПДВ суми податку за операціями з надання послуг за договорами оренди).
Переглянувши судове рішення в межах, встановлених положеннями ч.1 ст.195 КАС України, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об’єктивність дослідження наданих доказів, судова колегія погоджується із висновком, викладеним в оскаржуваному судовому рішенні, та зазначає таке:
Згідно із приписами п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про ПДВ” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР в редакції, чинній на момент здійснення перевірки, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Відповідно до вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 зазначеного Закону України датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти –дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої –дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Проаналізувавши приписи спеціального закону з питань оподаткування ПДВ в аспекті спірних по справі правовідносин, апеляційний господарський суд відзначає, що до операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ відносяться операції платників податків з оплати вартості послуг за договорами оренди. При цьому, датою виникнення податкових зобов’язань є дата, що сталася раніше, протягом податкового періоду, на яку припадає одна з подій, перелічених в п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про ПДВ”.
Між тим, рішенням господарського суду Одеської області по справі № 9-17/125-04-3713, яке набрало законної сили та ніким не оскаржено у встановленому порядку, визнано недійсними з моменту укладення договори оренди автомобілів від 28.10.1997р. № 58, № 59, укладені між ВАТ „Біляївська сільгоспхімія” та ДВГ „Покровське”, операції за якими, на думку органу ДПС, є об’єктом оподаткування. При цьому, зазначеним рішенням суду встановлено факт, що орендар автомобілів ДВГ „Покровське” орендну плату за користування автомобілями не вносило протягом 76 місяців, тобто з моменту укладання договорів по день заявлення позову.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав у ДПІ у Біляївському районі для визначення оскарженим податковим повідомленням-рішенням податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 8400 грн. основного платежу та 5282,01 грн. штрафних санкцій.
Одеський апеляційний господарський суд вказує на те, що до моменту визнання угоди недійсною позивач також не повинен був самостійно узгоджувати податкове зобов’язання з ПДВ, оскільки жодна з перелічених в п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про ПДВ” обставин не настала, адже розрахунків між орендодавцем та орендарем не проводилось, як і не оформлювався документ, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (названі обставини також встановлені в рамках провадження по господарській справі № 9-17/125-04-3713).
Посилання в акті перевірки на складання актів прийому-передачі автомобілів не приймаються колегією суддів до уваги у зв’язку з тим, що вони не є підтвердженням виконання двосторонніх правочинів хоча б в одному податковому періоді.
Доводи скаржника про ігнорування під час постановляння місцевим господарським судом судового рішення встановлення в рамках провадження по господарській справі № 9-17\125-04-3713 факту проведення розрахунків між контрагентами за договорами оренди в натуральній формі не відповідають дійсності, т.я. суперечать висновкам, зробленим в цьому рішенні.
З огляду на викладене, мотиви, з яких подана скарга, не можуть бути підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, у зв’язку з чим його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст.ст.160,162,195,196,198,200,205, 206 КАС України, колегія суддів
Ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 05.07.2006р. зі справи № 14-23/186-04-6816А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |