Справа № 22-ц-26521/2010 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - Марченко О.М.
Категорія: соціальні виплати. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кукліної Н.О.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова - про покладання обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,
в с т а н о в и л а :
У березні 2010 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він має статус «дитини війни» та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Проте управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, де він перебуває на обліку, підвищення до пенсії йому у повному обсязі не виплачує.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд поновити строк для звернення в суд за захистом порушеного права, визнати противоправною бездіяльність відповідача та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року.
Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано противоправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було нарахувати та виплачувати позивачу відповідні підвищення до пенсії, однак в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нарахування та виплату підвищення до пенсії проводило не в повному обсязі.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер та відноситься до категорії громадян, які мають статус «дитина війни», що стверджується залученою до справи копією пенсійного посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсій, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції : «Дітям війни ( крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у підвищеному розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії «дітям війни», є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року спірні відносини регулювалися ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки відповідач у зазначений період часу здійснював перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_6 у меншому розмірі ніж 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», суд правомірно зобов’язав управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії позивачу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Судова колегія погоджується з висновком суду в частині відмови позивачу у задоволенні вимог про перерахунок та виплату пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року.
При цьому судова колегія виходить з того, що Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19 січня 2006 року до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що обчислення розрахунку підвищення до пенсії необхідно проводити з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
При вирішенні справи суд правомірно не взяв до уваги заперечення відповідача щодо неурегульованості механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не впливають на висновки суду доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність бюджетного фінансування, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 304-1, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова - відхилити.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: