ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" вересня 2006 р. | Справа № 6-14/128-06-3888 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Бойко Л.І.,
суддів Величко Т.А., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін
від позивача: не з’явився
від відповідача: Білоус Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі
на рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006р.
у справі №6-14/128-06-3888
за позовом Чорноморської квартирно –експлуатаційної частини
до ДПІ у Комінтернівському районі
про списання помилково нарахованого та безнадійного боргу у сумі 28 722,77 грн.
встановила:
Чорноморська квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) району звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про зобов’язання ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області списати помилково нарахований податковий борг (збір за забруднення навколишнього природного середовища) за 2000-2002рр. в сумі 17343,29 грн. та пеню в сумі 11379,48 грн., стосовно якого минув строк позовної давності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2006р. (суддя О.А. Демешин) позов задоволено, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області зобов’язано списати помилково нарахований податковий борг (збір за забруднення навколишнього природного середовища) за 2000-2002рр. в сумі 17343,29 грн. та пеню в сумі 11379,48 грн., стягнуто з ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області на користь позивача витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та 118 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем податкове зобов’язання сплачено, вина з його боку відсутня, так як відповідач не прийняв до уваги ту обставину, що у позивача зменшилась кількість котелень у зв’язку з передачею останніх разом з військовими містечками до інших КЕЧ. Крім того, суд послався на те, що позивач є державною установою та фінансується з Держбюджету України, і в оспорюваний період кошторис на оплату збору за забруднення навколишнього природного середовища не був затверджений, у зв’язку з чим на рахунок установи не надходили кошти, згідно бюджетних призначень.
Не погодившись із рішенням суду, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому воно підлягає скасуванню.
На підставі приписів Закону України “Про охорону атмосферного повітря” відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02-78 “Охорона природи, Атмосфера” для позивача було розроблено проект дозволених обсягів викидів військовою частиною 12268, який затверджено начальником Державного управління екологічної безпеки у Одеській області 17.07.1996р. На підставі цього проекту позивачу було видано дозвіл № 51227032 на викиди забруднюючих речовин у атмосферу стаціонарними джерелами, термін дії якого продовжений 05.06.2001р. до 31.12.2005р. При оформленні цього дозволу враховувались сім котелень та склад вугілля, що знаходились на території військових містечок.
Згідно акту перевірки виконання природоохоронного законодавства від 09.07.2001р., на балансі позивача залишилось три котельні, що експлуатуються та котельна № 6 містечка № 3, яка не експлуатувалась з 1999р.
Пунктом 4.1.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000р. закріплено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації (розрахунку). На підставі саме цієї правової норми, податковим органом не було встановлено при проведенні камеральних перевірок помилковості нарахування заявленої до списання суми боргу, оскільки позивач самостійно обчислював суму податкового зобов’язання.
Відповідно до акту звірки розрахунків з бюджетом, станом на 23.03.2006р. заборгованість позивача за період 2001-2003р. склала 17343,29 грн. та 11379,48 грн. пені. Такий висновок ґрунтується на розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища, що складались позивачем і надавались ним до податкового органу, виходячи помилково з наявності 7 котелін.
10.03.06р. Чорноморська КЕЧ звернулася до ДПА у Одеській області з клопотанням списати помилково нарахований збір за забруднення навколишнього середовища (атмосферного повітря). На вказане звернення була списана лише заборгованість за 2003 рік в сумі 1992 грн. 06 коп. з урахуванням вимог п. 5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який передбачає, що платник податків, який самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, має право подати уточнюючий розрахунок з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону, відповідно до якої заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Щодо вимог про списання безнадійного боргу, то відповідно до ст.18 Закону України №2181-ІІІ списання та розстрочення податкового боргу, пов'язані з відміною картотеки. Списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею. Списанню з платників податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 п.18.1 ст.18, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані у зв'язку з порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти: податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю активів банкрута.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції задовольнив позов Чорноморської квартирно –експлуатаційної частини безпідставно, тому рішення суду підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205,207, 212, 254 КАС України,
колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006р. у справі №6-14/128-06-3888 скасувати, в позові відмовити.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді : Т.А.Величко
А.М. Жукова