Справа № 2-4936/10  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

27 грудня 2010 року                                                                                              м. Київ  

 Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

  головуючого                  судді Шевченко Л. В.,

при секретареві            Прохоровій К. Д.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація», третя особа: Приватне підприємство «Елітєврострой» про розірвання договору підряду і стягнення грошових коштів та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

  в с т а н о в и в:  

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «НРВФ «Реставрація» про розірвання договору підряду і стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.02.2009 сторони уклали договір № 19.00 на виконання будівельних робіт (будівельного підряду), за умовами якого відповідач взяв на себе зобов’язання виконати комплекс робіт «під ключ» по проектуванню та будівництву храмового комплексу, що включає будинок священика, трапезну, надворотню дзвіницю та церкву на 400 мирян в с. Нові Безрадичі Обухівського району Київської області.

На виконання п. 4.1 вказаного договору 10.02.2009 позивачем на рахунок відповідача було перераховано аванс у розмірі 500 000 грн.

Згідно з договором відповідач зобов’язався розробити проектну документацію відповідно до діючих норм та правил в обсязі, що відповідає затвердженій стадії «Проект» (п. 8.1) та погодити з позивачем архітектурно-будівельні, технічні і дизайнерські рішення, необхідні для розробки робочої документації, включаючи погодження використовуваних відповідачем матеріалів, обладнання, обсяго-планувальних та колірних рішень (п. 8.2).

Проте відповідач не виконав свої зобов’язання за договором щодо розробки та погодження проектної документації, що обумовило неможливість подальшого виконання будівельних робіт.

Внаслідок цього позивач звернувся до суду і просить розірвати договір підряду на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та стягнути з відповідача авансовий платіж в сумі 500 000 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отримані грошові кошти.  

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача заперечував проти позову та у свою чергу подав зустрічний позов про стягнення грошових коштів, який мотивований тим, що відповідно до п. 4.1.1 договору підряду ОСОБА_1, як замовник, мав здійснити авансування проведення робіт в розмірі 1 000 000 грн., а натомість, як він сам стверджує, ним було перераховано 500 000 грн. ТОВ «НРВФ «Реставрація», як підрядник, розпочала виконання робіт за договором, але обов’язок замовника щодо сплати повної суми авансу залишився невиконаним.

Сторони домовилися, що у разі порушення замовником строку сплати платежів, він сплачує підряднику неустойку в розмірі 0,05 % від не перерахованої суми платежу за кожний банківський день прострочення. Загальна сума неустойки не може перевищувати 10 % від не перерахованої суми.

На теперішній час сума заборгованості складає 500 000 грн. несплаченого авансу, а також неустойка за прострочення платежу у період з 11.02.2009 по 21.11.2010. Загальна сума неустойки складає: 500 000 грн. х 0,05 % х 450 банківських днів = 112 500 грн., але не більше ніж 10 % від суми заборгованості, тобто 50 000 грн. Таким чином, станом на 22.10.2010 сума несплачених ОСОБА_1 грошових коштів та неустойки за договором складає 550 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Протокольною ухвалою від 22.11.2010 судом за згодою представників сторін до участі у справі було залучено ПП «Елітєврострой» як третю особу. У судове засідання представник третьої особи не з’явився, хоча був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Суд за згодою представників сторін ухвалив провести судове засідання за його відсутності.

 Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2009 між ОСОБА_1 та ТОВ «НРВФ «Реставрація» укладено договір № 19.00 на виконання будівельних робіт (будівельного підряду) (а.с. 14-22).

Даний факт встановлений рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 26.02.2010 (а.с. 6-7), ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.05.2010 (а.с. 8-10) та рішенням Верховного Суду України від 06.10.2010 (а.с. 11-13).

Предметом вищезазначеного договору є виконання комплексу робіт «під ключ» по проектуванню та будівництву храмового комплексу, що включає будинок священика, трапезну, надворотню дзвіницю та церкву на 400 мирян в с. Нові Безрадичі Обухівського району Київської області на умовах даного договору та в обсягах відповідно до протоколу погодження договірної ціни.

На виконання умов даного договору позивачем було перераховано відповідачу 500 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6411 від 10.02.2009 (а.с. 23) та не заперечувалося представниками сторін.

Частиною 1 статті 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до п. 8.1 договору підряду проектна документація розробляється підрядчиком відповідно до діючих норм і правил, в обсязі, що відповідає затвердженій стадії «Проект».

Згідно з п. 8.2 цього договору підрядчик погоджує із замовником архітектурно-будівельні, технічні та дизайнерські рішення, необхідні для розробки робочої документації, включаючи погодження матеріалів, що застосовуються підрядчиком, обладнання, обсяго-планувальних та колірних рішень.

Як на підставу для розірвання договору підряду представник позивача посилався на те, що відповідач не виконав свої зобов’язання щодо розробки та погодження проектної документації, що обумовило неможливість подальшого виконання будівельних робіт.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначав, що на виконання своїх обов’язків по договору підряду ТОВ «НРВФ «Реставрація» замовила здійснення проектних робіт приватному архітектору ОСОБА_2, що підтверджується укладеним між ними договором підряду № 20/02-09 на розробку проекту комплексу соціально-духовного призначення в с. Н. Безрадичі Обухівського району Київської області від 20.02.2009 (а.с. 39-43).

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.03.2009 ОСОБА_2 виконав роботи по проекту будівництва об’єктів соціально-духовного призначення та передав представнику замовника примірники проектів для погодження. Даний акт від імені представника замовника підписаний ОСОБА_3 (а.с. 44).

Допитаний у судовому засіданні як свідок приватний архітектор ОСОБА_2 підтвердив факт укладання договору від 20.09.2009 та передачі проекту будівництва ОСОБА_3 Свідок вказав, що при зустрічі ОСОБА_1 усно представив йому ОСОБА_3 як свого представника, тому він і підписував з ним акт приймання-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що відповідач, прийнявши від позивача авансовий платіж в сумі 500 000 грн., уклав договір підряду із субпідрядною організацією ПП «Елітєврострой», якою фактично були виконані підрядні роботи по будівництву храмового комплексу, що підтверджується проектно-кошторисною документацією та актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та фотофіксацією храмового комплексу.  

Даний факт підтверджується рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 26.02.2010, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.05.2010 та рішенням Верховного Суду України від 06.10.2010.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для розірвання договору підряду, оскільки позивачем не доведено факт порушення відповідачем договору, внаслідок якого позивачеві завдана істотна шкода або він позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.

За таких обставин, і відсутні підстави для стягнення з відповідача 500 000 грн. попередньої оплати, оскільки вони були перераховані на виконання умов чинного договору.  

При вирішенні зустрічного позову суд виходить з наступного.

Як вбачається із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.1.1 договору підряду ОСОБА_1 мав здійснити авансування проведення робіт в розмірі 1 000 000 грн. Однак ним згідно з платіжним дорученням  № 6411 від 10.02.2009 було перераховано лише 500 000 грн.

Представник ОСОБА_1, заперечуючи проти зустрічного позову, просив суд закрити провадження за зустрічним позовом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки даний спір вирішувався  рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 26.02.2010, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.05.2010 та рішенням Верховного Суду України від 06.10.2010.

Проте з даних судових рішень вбачається, що предметом позову було стягнення грошових коштів в розмірі 789 000 грн. у рахунок оплати виконаних робіт. Предметом даного зустрічного позову є стягнення авансового платежу, передбаченого п. 4.1.1 договору підряду. Оплата виконаних робіт врегульована п. 4.1.2 даного договору.

Пунктом 9.2 договору підряду передбачено, що у разі порушення замовником строку сплати платежів, він сплачує підряднику неустойку в розмірі 0,05 % від не перерахованої суми платежу за кожний банківський день прострочення. Загальна сума неустойки не може перевищувати 10 % від не перерахованої суми.

Представник відповідача за зустрічним позовом у даній частині зустрічних позовних вимог просив застосувати наслідки пропущення спеціального строку позовної давності, встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України, та відмовити у позові в цій частині.

Проте, суд виходить з того, що стягнення неустойки за порушення зобов’язання є триваючими правовідносинами. Частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік. Розраховуючи розмір неустойки, позивач за зустрічним позовом вказав, що період прострочення складає 450 банківських днів. Беручи до уваги річний строк позовної давності, розмір неустойки складає: 500 000 грн. х 0,05 % х 365 дн. = 91250 грн. Однак враховуючи те, що загальний розмір неустойки не може перевищувати 10 % від не перерахованої суми, то її розмір складає 50 000 грн. Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за зустрічним позовом за договором підряду складає 550 000 грн.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.  

Керуючись ст. ст. 258, 525, 526, 527, 549, 651, 875, 877 ЦК України, ст. ст.  3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

  в и р і ш и в:  

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація», третя особа: Приватне підприємство «Елітєврострой» про розірвання договору підряду та стягнення грошових коштів - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація» 550 000 гривень заборгованості за договором № 19.00 на виконання будівельних робіт (будівельного підряду) від 10 лютого 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація» 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

 Головуючий