Справа № 2-3936/10

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

 28 грудня року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді       Букіній О.М.

при секретарі      Дімаковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторське Агентство „Фактор” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ

 02.08.2010 року позивач звернувся в суд до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат.

Посилався на те, що 21 лютого 2006 року між ВАТ Банк „Фінанси та Кредит” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07-133/06-Р. Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 12060  гривень строком на 24 місяці з 21.02.2006 року по 20.02.2008 року зі сплатою 22 % річних.

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 25.12.2008 року, укладеного між ВАТ Банк „Фінанси та Кредит” та ТОВ „Колекторське Агентство „Фактор”, ВАТ Банк „Фінанси та Кредит”  передає право вимоги від боржника виконання обов’язків по кредитному договору ТОВ  „Колекторське Агентство „Фактор”

Відповідачем порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконуються взяті на себе зобов’язання.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору у випадках прострочення повернення коштів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню із розрахунку 1 % від простроченої суми  за кожний день прострочення, а у разі використання кредиту з порушеннями позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25 % від суми використаного з порушенням кредиту.  

Станом на 22.09.2009 року відповідачем прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом та пені складає 31 135,74 грн., із яких 12 060,00 грн.- тіло кредити; 7 399,84 грн. - відсотки та комісійні доходи;11 675,90 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.

В судове засідання відповідач не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи.  

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, дослідивши письмову заяву позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що  позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

Судом встановлено, що 21 лютого 2006 року між ВАТ Банк „Фінанси та Кредит” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07-133/06-Р. Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 12060  гривень строком на 24 місяці з 21.02.2006 року по 20.02.2008 року зі сплатою 22 % річних. ( а.с.10-11)

В якості забезпечення виконання зобов’язань, взятих позичальником перед між ВАТ Банк „Фінанси та Кредит”  за Кредитним договором, 21.02.2006 року між ВАТ Банк „Фінанси та Кредит”  та відповідачем був укладений Договір застави ( а.с. 17)

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 25.12.2008 року, укладеного між ВАТ Банк „Фінанси та Кредит” та ТОВ „Колекторське Агентство „Фактор”, ВАТ Банк „Фінанси та Кредит”  передає право вимоги від боржника виконання обов’язків по кредитному договору ТОВ  „Колекторське Агентство „Фактор” ( а.с.6-7)  

Відповідач свої зобов’язання за умовами укладеного договору не виконує.  

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору у випадках прострочення повернення коштів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню із розрахунку 1 % від простроченої суми  за кожний день прострочення, а у разі використання кредиту з порушеннями позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25 % від суми використаного з порушенням кредиту.  

Станом на 22.09.2009року відповідачем прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом та пені складає 31 135,74 грн., із яких 12 060,00 грн. - тіло кредити; 7 399,84 грн. - відсотки та комісійні доходи;11 675,90 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).  

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі, а відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов’язання.    

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Сплата заборгованості по відсотках, пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту та відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідач ОСОБА_1, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).      

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача також підлягають судові витрати в розмірі 311 гривень 35 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Керуючись статтями 509, 512, 525, 526, 530, 554, 625, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 212-215, 218, 223-226,228,232 ЦПК України, суд, –  

 ВИРІШИВ

 Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторське Агентство „Фактор” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторське Агентство „Фактор” прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі  31 135,74 грн.,  судовий збір в розмірі 311 гривень 35 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 31 567 гривень 09 копійок.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.  

 Суддя: