Справа № 2-2844-1/10

                         РІШЕННЯ

                    ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

     24 листопада 2010 Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді- Лозинської М.І.

при секретарі-             Продан М.В.

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності; виселення з житлового будинку та вселення,

ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів та просить прийняти рішення, яким виселити ОСОБА_2 разом з ії неповнолітніми дітьми та ОСОБА_3 з 1\2 частини жилого будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення з метою усунення перешкод у здійсненні  позивачем права власності на майно та вселити його до 1\2 частини жилого приміщення. В ході судового розгляду уточнив свої позовні вимоги, просив виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1, що становить 1\2 частину вказаного будинку, що складає 70,90 кв.м.

     В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він володіє 1\2 частиною будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстраційним посвідченням № 030442 від 06.09.2007 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна згідно з яким за ним зареєстровано право власності на 1\2 частину вказаного жилого будинку на підставі мирової угоди затвердженої ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.08.2007р. Крім того, послався на те, що він є власником 1\2 частини будинку на підставі Ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2010 згідно якої затверджено мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та процентів за договором позики та кредиту відповідно до якої позивач набув права власності на 1\2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та 1\2 частину земельної ділянки  за даною адресою.

     Представник відповідачів проти задоволення позову заперечувала, зазначила , що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з вимогами щодо виселення відповідачів, оскільки він не є власником даного житлового будинку . В обґрунтування свої заперечень зазначила, що реєстраційне посвідчення на яке посилається позивач не є правовстановлюючим документом, так як Ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 03.08.2007 року , на підставі якої за ОСОБА_1 зареєстровано право власності скасована згідно з Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2008 року, а право власності за позивачем на підставі Ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2010 не зареєстровано в установленому порядку в Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, на зазначену ухвалу відповідачами подано апеляційну скаргу.

     Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача , дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

     Як вбачається з матеріалів справи , за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі мирової угоди ,затвердженої ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.08.2007р. зареєстровано право власності на 1\2 частину жилого будинку по АДРЕСА_1 відповідно до реєстраційного посвідчення № 030442 від 06.09.2007 (а.с.10).

     Згідно з Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2008 року Ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 03.08.2007 року скасована ( а.с.29).

     Відповідно до Ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2010 затверджено мирову угоду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та процентів за договором позики та кредиту , згідно якої ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_5 1\2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . (а.с.30).

     Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

     Згідно з ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації , право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

     Відповідно до Ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2010 право власності ОСОБА_1 - позивача по справі ,на отримане майно виникає після мирової угоди, яка підлягає державній реєстрації у відповідності до вимог діючого законодавства України як правовстановлюючий документ підтверджуючий право власності на нерухоме майно.

     Згідно Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне  визнання, підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

     Згідно з ст.3 цього Закону права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації виникають з моменту такої реєстрації.  

     Відповідно до ст.19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

     Згідно з ст.60 ЦПК України кожна особа зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

     Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач не набув права власності на 1\2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до Ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2010 , оскільки державну реєстрацію права власності не здійснено, а ухвала від 03.08.2007 скасована , позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не є власником майна і не може вимагати захисту прав, якими не володіє.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16, 210, 334 ЦК України, ст.ст. 15,60,209, 212-213, 294 ЦПК України, суд,-

                          ВИРІШИВ:

     В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності; виселення з житлового будинку та вселення- відмовити.

     Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

     Суддя: