Справа № 1-322/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого - судді Москалюка В.М.
при секретарі Бондар Ю.О.
з участю прокурорів Дяченко О.О., Ляцевича В.В.,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника потерпілої ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, не одруженого, працював МПП «Азія» на посаді водія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживав за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_5 06.08.2004 року, біля 01 год., знаходячись в приміщенні магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_5, вступив з ОСОБА_6 в конфлікт, що виник в результаті ушкодження ОСОБА_12 фасадної поліетиленової плівки магазину. В результаті конфлікту ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 наніс останньому чисельні удари кулаком та ногами в області голови та живота, спричинивши ОСОБА_6 тупу травму підшлункової залози з розвитком поширених крововиливів в стромі та паренхімі підшлункової залози, зумовивши виникнення травматичного шоку, внаслідок чого ОСОБА_8 помер на місці.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину свою не визнав та пояснив, що він працював в ТОВ «Імперіалбудсервіс» виконробом. Він відповідав за проведення будівництва АДРЕСА_5, в м.Києві магазину на першому поверсі.
У ніч з 5 на 6 серпня 2005 року він перебував вдома, приблизно о 12 годині ночі йому подзвонив ОСОБА_10 і сказав, що двоє невідомих осіб розрізали плівку на фасаді і між ними і цими двома невідомими сталася бійка і попросив його до них під'їхати. Через 15-20 хвилин він приїхав до магазину. Коли він підходив до магазину, побачив сидячого хлопця з розбитим обличчям, у нього була опущена голова, видно було, що він п'яний. Біля нього стояло троє його робочих - ОСОБА_10, ОСОБА_1 і ОСОБА_11. Він запитав у ОСОБА_10, що сталося. Той сказав, що невідомі залізли в магазин і показав на розірваний отвір у фасаді. Він зайшов в магазин через розірваний отвір. У магазині не було освітлення, світло потрапляло тільки від вуличних ліхтарів. Всередині магазину він побачив незнайомого йому хлопця і запитав у нього що сталося, видно було, що той нетверезий. Хлопець щось грубо відповів, після чого кинувся на нього. Він-ОСОБА_5 відбився від нього ударом у голову рукою. Хлопець знову намагався його вдарити, після цього він-ОСОБА_5 завдав хлопцю ще 2 удари, і той впав. Удари підсудний наносив у груди і в голову. ОСОБА_5 нахилився й побачив, що він втратив свідомість. Тоді він відразу ж побіг до телефону, який є в магазині викликати швидку допомогу і міліцію. Після дзвінка він вийшов з магазину. Робочі підтягли цього хлопця - ОСОБА_8 до стовпа і намагалися привести його до тями. Вони робили непрямий масаж серця і штучне дихання, хвилин через 15 приїхала швидка допомога. Він разом з лікарями зайшов в магазин. Робочих уже не було. Лікарі оглянули хлопця і сказали, що він мертвий. Тоді ж приїхала міліція. Удари він-ОСОБА_5 наносив руками, 2 удари в голову і 1 удар в груди.
Коли він під'їхав до магазину крім 3 робітників там нікого не було.
ОСОБА_12 сидів на сходинках парапету магазину, і поруч були троє робочих. Він зайшов в магазин, щоб переконатися, що нічого не пропало з інструментів. Конфлікт почав ОСОБА_8, який ударив його в голову.
Він не мав наміру вбити ОСОБА_8, лише хотів розібратися чи не вкрали чи що-небудь. ОСОБА_5 тільки хотів відбитися від нього та не цілився в життєво важливі органи. Ніякої спеціальної підготовки для нанесення ударів в нього не було.Він не знає, що відбулося до його приїзду, але вважає, що смерть ОСОБА_6 сталася не від його ударів. ОСОБА_5 вважає себе винуватим у заподіяння легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 визначив, що ОСОБА_8 був у нетверезому стані, так як в нього був невнятний голос і що він йшов хитаючись. Загроза з боку ОСОБА_8 проявилася після питання що трапилося, ОСОБА_8 відповів, що зараз пояснить, після чого він ударив його-ОСОБА_5 в голову. Конфлікт відбувся дуже швидко, приблизно за хвилину. Коли ОСОБА_8 впав, він не наносив йому удари, а відразу побіг до телефону щоб викликати швидку. Коли ОСОБА_5 нахилявся до нього, він був живий.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_5, його вина у вчиненні інкримінованих йому діянь підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, свідок ОСОБА_13 пояснила, що з 5 на 6 серпня 2004 року вона була в своїй квартирі, на 4 поверсі, АДРЕСА_5, де почула сильний шум, а також крик, про те, що хтось викличе міліцію. Один з хлопців на вулиці просив дуже гучно, щоб викликали міліцію. Вона виглянула на вулицю і побачила хлопців, один з них був з голим торсом. Кричав той хлопець, якого били. Вона відійшла і почала дзвонити в міліцію, але їй довелось довго чекати, і в цей час вона не спостерігала за подіями які відбувались, коли їй нарешті відповіли вона попросила викликати співробітників міліції. Потім знову почула шум і крик, потім почула як один з хлопців запропонував випити пиво і все владнати таким чином. Потім знову зав’язався конфлікт і один з хлопців сказав, що заплатить, тільки щоб не били нікого. Також там була дівчина, вона постійно ламала собі руки і кричала не бити нікого. Через деякий час приїхала машина, з якої вийшов чоловік в темному і підійшов до робітників. Після цього вона знову пішла до телефону і зателефонувала черговому, сказавши, що там збираються вбивати людину. Потім почала читати, а згодом почула якийсь шум, після чого приїхала швидка. Вона то викликала міліцію, то відходила і читала, то знову відходила телефонувати, тобто вона не постійно спостерігала за обставинами, які відбувались, тому не бачила цілісної і повної картини обставин, які трапились.
С відок ОСОБА_14 пояснила, що проживає АДРЕСА_5 на 4 поверсі. 06.08.2004 вона почула шум, а також, що сусідка кричала. Вона побачила, що була бійка, в якій приймало участь 3-4 чоловіка. Вона також чула, що молодий чоловік казав, що відшкодує шкоду, тільки щоб його не били. Коли били хлопця, в стороні стояла дівчина і плакала, просила, щоб його не били. Детально вона не пам’ятає, але потім зателефонували і через деякий час приїхав підсудний на автомобілі. Він вийшов і підійшов до магазину. Вона бачила одного підсудного, інших осіб вже не було. Потім вона вже не звертала уваги на ці події, але трохи пізніше її сусідка ОСОБА_13 ще щось кричала. Через деякий час приїхала швидка медична допомога, потім приїхала міліція. Вона бачила, що били саме одну особу. Дівчина, яка стояла поряд, сильно плакала та просила, щоб не били хлопця. Робітники і та особа, яку били, були на вулиці, а дівчина стояла в стороні. Коли приїхав підсудний, то він пішов під козирьок і вона більше нічого не бачила.
Свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона проживає АДРЕСА_5 на 4 поверсі. 06.08.2004 року приблизно о 23:30 вона вже лягала спати, але почула шум на вулиці , Вона виглянула в вікно і побачила двох робітників, які працювали в магазині внизу і якихось двох хлопців. Один з хлопців був в нетверезому стані, а саме ОСОБА_12 (як вона пізніше дізналась). Над вікном в неї ліхтар, тому їй було все дуже добре видно. Вона бачила суперечку між цими двома хлопцями і двома робітниками з магазину, як зрозуміла, також там була ще дівчина, яка стояла осторонь. ОСОБА_12 били, бо він хотів щось з’ясувати. Потерпілий казав ОСОБА_12, щоб він присів і нічого не говорив. Один з робітників був високий, другий був трохи менший. Їй невідомо з приводу чого в них виникла суперечка і що саме вони з’ясовували. Про що саме вони розмовляли вона вже не пам’ятає. Потерпілий заспокоював високого робітника, він казав, що заплатить, просив лише сказати скільки необхідно грошей, і їх привезуть. Потім один з робітників зателефонував старшому по мобільному телефону, після чого через деякий час він приїхав. Вона бачила як ОСОБА_5 приїхав на автомобілі та підійшов до свого робітника. Поряд з ними стояв потерпілий. Робітник щось говорив старшому. Потім вони пішли під козирок і далі вона нічого не бачила, бо козирок перекривав поле зору. На наступний день вона вже дізналась, що хтось загинув. Коли приїхав підсудний, потерпілий був біля магазину на вулиці. Розмову між підсудним і потерпілим вона не чула. Коли вона виглянула ОСОБА_12 ще стояв, але після того як його вдарили, він присів, вона бачила один удар, точно не пам’ятає, так як пройшло вже 6 років, але здається був ще другий удар. Потерпілий намагався захистити ОСОБА_12 і намагався вирішити конфлікт без бійки. Потерпілий не відштовхував робітників.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що 05.08.2004 року приблизно о півночі вона спала, її розбудив крик, вона почула як кричала жінка, кричала щоб когось не били, звертаючись до когось. Вона не бачила ні підсудного, ні потерпілого, а лише чула як кричала жінка і все. Потім також чула як невідомий чоловік просив не бити когось. Вона проживає на другому поверсі. В вікно вона не виглядала. Більше нічого не чула.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що з 5 на 6 серпня 2004 він проводив час з ОСОБА_6, подругою ОСОБА_18, а також ще однією дівчиною, не пам’ятає як її звали. Вони були у ОСОБА_18 вдома, потім пішли проводжати її подругу вчотирьох. Після того, як вони привели подругу, ОСОБА_8 та ОСОБА_18 залишились на першому поверсі біля будинку ОСОБА_18. Він провів ту дівчину і повертався до ОСОБА_18 та ОСОБА_6. Вийшло так, що він зачепив на магазині покриття і розірвав його. Вийшли хлопці, які були в магазині, в них зав»язалась словесна лайка, після чого це перейшло в бійку. Його побили ці хлопці. Під час бійки ОСОБА_8 намагався різними словами зупинити бійку, так як іншого способу зупинити бійку не було, так як сили були нерівні, тих хлопців було більше. Його били по тулубу та голові. Через деякий час бійка зупинилась. Хлопці чекали коли приїде прораб, і вони сказали ОСОБА_8, що він зараз зможе розмовляти з прорабом. Його-ОСОБА_12 били всі троє осіб. Також ці особи погрожували ОСОБА_8 і не давали йому змоги зателефонували до міліції. Згодом приїхав підсудний, який сказав, що він-ОСОБА_12 своє отримав і його вже ніхто не зачіпав, він сидів окремо. Потім він перекинувся кількома словами з робітниками. Далі ОСОБА_5 сказав, що якщо приїде міліція, то вони на нього ще крадіжку «повісять». А потім ОСОБА_5 з ОСОБА_6 пішли в магазин подивитись чи щось викрадено. ОСОБА_6 не заперечував піти з ОСОБА_5 в магазин. Але ОСОБА_12 не бачив, що відбувалось в магазині, лише чув. Коли вони зайшли в магазин, то він чув як ОСОБА_8 просив його не бити, а також звуки ударів, потім ОСОБА_8 ще дуже сильно просив, щоб його не били. ОСОБА_6 не виходив. ОСОБА_12 не пам’ятає чи виходив ОСОБА_5, але туди пішли робітники. Потім почув рахунок «один, два, три», як він пізніше зрозумів, то ОСОБА_8 там робили штучне дихання. Він в магазин не заходив. Зайшов лише з лікарем тоді, коли приїхала швидка медична допомога. Зайшовши з лікарем в магазин, де лікар пощупав пульс ОСОБА_8 на шиї і повідомив, що він вже мертвий. Горілку в той вечір він-ОСОБА_12 не вживав, а випив лише дві пляшки пива. Коли приїхав ОСОБА_5, ОСОБА_6 знаходився ще на вулиці. ОСОБА_18 була в стороні, але де вона була потім він не бачив. До приїзду ОСОБА_5, ОСОБА_6 ніхто ніяких ударів не наносив. ОСОБА_6 в той вечір вживав пиво, горілки не вживав. ОСОБА_6 пропонував відшкодувати заподіяні збитки коли ще били його-ОСОБА_12 та пізніше. Об’єктивної причини бити ОСОБА_8 у ОСОБА_5 не було. В нього-ОСОБА_12 був мобільний телефон, але він не пам’ятає кому його віддав, або ОСОБА_8, або ОСОБА_18. ОСОБА_6 намагався дзвонити по телефону але йому не давали такої змоги. Під приміщенням магазину спиртні напої вони не розпивали. Йому невідомо чия пляшка пива була знайдена на місці події.
Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 05.08.2004 р. біля 23.45 години він знаходився в магазині по бул. І. Лепсе в м. Києві. Прораб ОСОБА_5 підійшов до двох хлопців, які сиділи в їхньому оточенні біля магазину АДРЕСА_5 в м.Києві. Він коротко запитав, як вони будуть розраховуватись, в цей час встав хлопець в темному одязі і відповів ОСОБА_5, що зараз вони все вирішать, щоб він не хвилювався, що їм є чим розрахуватися. Він повернувся і заглянув через дірку в плівці всередину приміщення магазину. Там він побачив, що потерпілий стояв на ногах спиною до нього, і на його думку вже падав. Він побачив як ОСОБА_5 наніс декілька ударів руками. Потім потерпілий впав (т.1, а.с.71-75)
Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18, яка пояснила, що проходячи 05.08.2004 року біля магазину АДРЕСА_5 в м. Києві вони зупинились, при цьому ОСОБА_12 підійшов до магазину і з невідомих їй причин почав зривати плівку, якою були оклеєні рами магазину. Через декілька хвилин до них з магазину вибігло декілька хлопців, один з яких практично відразу почав наносити удари в область обличчя ОСОБА_12. Хлопець наніс біля п»яти ударів ОСОБА_12. Після того як ОСОБА_12 впав, цей же хлопець почав бити його ногами по тілу, ОСОБА_12 при цьому намагався згрупуватися. Вона і ОСОБА_6 підбігли до них і просили не бити ОСОБА_12, і при цьому зібрались викликати міліцію. Почувши це охоронці з магазину сказали, що зараз вони подзвонять своєму прорабу і даний інцидент буде вирішений із ним. Один із хлопців передзвонив зі свого мобільного телефону і через 20 хвилин
до магазину під'їхав автомобіль "Лада" темного кольору, з якого вийшов
чоловік плотної тілобудови, який підійшов до них і почав у охоронців
з»ясовувати про те, що сталося. ОСОБА_6 запропонував врегулювати конфлікт і
відшкодувати шкоду, на що чоловік запросив ОСОБА_6 зайти всередину
магазину. ОСОБА_6 і чоловік через розрив у плівці пройшли в приміщення
магазину. Сам розрив плівки був розміром біля 2-3-х метрів у
висоту і біля 2-х метрів у ширину. Через декілька хвилин чоловік почав
бити ОСОБА_6 кулаками в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_6 впав на
підлогу магазину. Чоловік продовжував бити ОСОБА_6 ногами. Як їй здалося,
ОСОБА_6 вже втратив свідомість, і тільки після цього чоловік вийшов з магазину і підійшов до неї і почав її запитувати про адресу проживання (т.1, а.с.83, 153-157)
Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив, що 05.08.2004 року, приблизно о 23 год. 45 хв. він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_10, в обов'язки яких входила охорона в нічний час торгових залів та підсобних приміщень магазину АДРЕСА_5 в м. Києві, знаходився в приміщенні зазначеного магазину. Приблизно опівночі він почув якийсь шум, а потім побачив, що поліетиленове покриття фасаду магазину порізано. Через отвір вони вийшли з приміщення магазину та помітили там двох невідомих чоловіків та дівчину. Між ними відразу виник конфлікт. Через деякий час ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_5, щоб той приїхав та допоміг розібратися з затриманими ними особами та вияс нити хто буде оплачувати спричинений збиток. ОСОБА_5 приїхав приблизно через двадцять хвилин і вони йому розповіли про ситуацію яка склалася. Розмовляючи з ОСОБА_5 ОСОБА_6 зайшов разом з ним в приміщення магазину. Як тільки вони зайшли в приміщення магазину, ОСОБА_11 почув звідти шум. Підійшовши до отвору він почув якісь хлопки і в темряві зміг побачити лише те, що хтось упав на підлогу магазину. Хто кому наносив удари він не бачив, але відразу після цього з приміщення вийшов ОСОБА_5. В цей час він разом з ОСОБА_1 зайшли в приміщення магазину, де ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_8, який лежав на підлозі без свідомості, та почав приводити його до тями, робити непрямий масаж серця та штучне дихання. Це продовжувалось протягом 7-10 хвилин, після чого він з ОСОБА_1 посадили ОСОБА_8, сперши його до стіни. Вийшовши з приміщення магазину, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_5 що ОСОБА_8 не приходить до свідомості. ОСОБА_5 зайшов в приміщення магазину, після чого підійшов до них та сказав покинути приміщення магазину (т.1, а.с.84-85)
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 88 від 28.02.2005року, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок тупої травми підшлункової залози з розвитком поширених крововиливів в стромі та паренхімі підшлункової залози, зумовивши виникнення травматичного шоку ( т.1, а.с.139-145)
Згідно акту судово-медичного дослідження № 3000 від 06 серпня 2004 року у потерпілого ОСОБА_6 були виявлені синці та крововиливи в м’якій тканині на голові, які утворилися від дій тупих предметів і можуть вказувати як на не менш ніж 4 травмуючі дії (удари) в ділянку голови, крім того у потерпілого ОСОБА_6 мала місце закрита травма органів черевної порожнини з ушкодженням підшлункової залози. Ця травма мала утворитися від не менш як 1 травмуючої дії в ділянку передньої черевної стінки (живота). (т.1, а.с. ).
Згідно висновку експерта № 316/3000 смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої травми органів черевної порожнини з пошкодженням підшлункової залози і розвитком шоку. Пошкодження підшлункової залози знаходиться в прямому причиному зв»язку з настанням смерті. (Т.1, а.с. 108-110)
Допитаний в судовомі засіданні експерт ОСОБА_21 підтримав зазначений висновок судово-медичної експертизи і додатково пояснив, що згідно акту судово-медичного дослідження № 3000 від 06 серпня 2004 року у потерпілого ОСОБА_6 були виявлені синці та крововиливи в м’якій тканині на голові, які утворилися від дій тупих предметів і можуть вказувати як на не менш ніж 4 травмуючі дії (удари) в ділянку голови, крім того у потерпілого ОСОБА_6 мала місце закрита травма органів черевної порожнини з ушкодженням підшлункової залози. Ця травма мала утворитися від не менш як 1 травмуючої дії в ділянку передньої черевної стінки (живота). Враховуючи ступінь вираженості клітинної реакції в підшлунковій залозі за даними судово-гістологічного дослідження, після нанесення ушкодження і настанням смерті міг пройти проміжок часу в межах 20-40 хв. і до одного часу. Наявне ушкодження не позбавляло потерпілого можливості здійснювати активні дії (стояти, ходити). Але можливості здійснювати активні дії з часом поступово втрачаються аж до втрати свідомості. Пояснив, що потерпілий ОСОБА_6 не міг отримати травму підшлункової залози, що призвела до його смерті, від контакту з тупим предметом внаслідок падіння з висоти власного зросту. Згідно акта № 3000, під час проведення розтину додаткових розрізів на передній черевній стінці крововиливу виявлено не було. Ушкодження зазначені в судово-медичній експертизі № 316/3000 віднесені до ділянки життєво важливих органів людини. Ушкодження в ділянці голови мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров’я і зв’язку з настанням смерті не мають. Ці ушкодження супроводжувалися больовими відчуттями.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_22 пояснив, що висновок № 88 в т. 1 на а.с. 139-145 підтримує в повному обсязі. Він також пояснив, що виходячи з результатів судово-медичного дослідження трупа потерпілого ОСОБА_6 травмуюча сила в ділянку голови припадають: тім’яно-скронева ділянка справа, тім»яна ділянка зліва, лобна ділянка справа, нижня повіка справа, тобто мало місце чотирикратне травмування голови тупим предметом з обмеженою поверхнею контакту. Виходячи з морфології вищезазначених ушкоджень, мала місце дія тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту по механізму удару. В ділянці анатомічного розташування підшлункової залози виявлені ознаки її травми у вигляді крововиливів та розриву її судин. Зважаючи на той факт, що підшлункова залоза розташована біля хребта в заочревенному просторі, то травмуюча сила перед тим, як безпосередньо травмувати даний орган на своєму шляху зустрічає перепони у вигляді структур, які формують передню черевну стінку (шкіра, підшкірна жирова клітковина, м’язи і т.п.) шлунку, жирову клітковину згідно до акту розтину ознак травмування зазначених структур не відмічено, що само по собі не виключає можливість травмування залози. Це може бути пояснено тим, що передня черевна стінка, шлунок легко зміщуються по ходу дії травмуючої сили і практично, за рахунок цього, не відчувають на собі значної травматизації. За рахунок зміщення зазначених структур виникає можливість досягнення травмуючого предмету до залози з її притисненнями до хребта, що і викликає її травму. Дані судово-медичного дослідження свідчать про те, що від моменту травми підшлункової залози до настання смерті пройшов термін понад 40 хв. до 1 год. Виходячи з того, що травма підшлункової залози супроводжується значними больовим подразненням, яке має динаміку до збільшення паралельно з обсягом патологічних змін в залозі, слід вважати, що після її травмування на протязі незначного періоду часу, який може бути визначено в проміжку одного, двох десятків хвилин, з урахуванням, що на момент травми потерпілий був в стані алкогольного сп’яніння, яке само по собі дещо знижує больові відчуття, не можна виключити можливість здійснення потерпілим активних дій (пересування на незначні відстані, мовна активність), не виключається. Стосовно можливості чинити активний опір у даному стані, слід зауважити, що в такому стані це малоймовірно. За умов падіння потерпілого з положення стоячи на площину (підлога, поверхня землі) виникнення у потерпілого ОСОБА_6 травми підшлункової залози неможливо. Не можна виключити можливість формування зазначеної травми за умов падіння потерпілого стоячи з подальшим контактом ділянкою передньої черевної стінки з предметом, контактуюча поверхня якого була обмежена – на підлозі знаходиться цеглина у вертикальному положенні чи інший подібний предмет, тобто за умов падіння на подібний предмет це може бути, тобто можливо мало місце нанесення удару. За даними літератури підшлункова залоза серед органів порожнини очеревин травмується у 4 %. Настання смерті від даної травми зумовлюється характером та обсягом її травмування. Виділяється: забої підшлункової залози, її розрив, розміщення. В даному випадку слід вести мову про забій підшлункової залози, який призводить до настання смерті у 62 % випадків. Дані судово-медичного дослідження практично висвітлюють дану ситуацію, свідчать про те, що смерть не настала одразу після травми, потерпілий прожив біля 1 год. За умов, якщо травма була б більшого обсягу, то не виключено, що смерть могла настати в короткий проміжок часу, який вимірюється хвилинами. Сила, з якою було нанесено ушкодження в ділянку підшлункової залози була достатньою для її травмування. Визначити чіткі фізичні параметри можливо при проведенні фізико-математичної експертизи з розкладанням модулів пружності тканин та величини сил при яких ці тканини руйнуються. В даному випадку це дуже важко.
Відповідно до протоколу огляду від 06.08.2004 р. в магазині АДРЕСА_5 виявлений труп чоловіка віком до 30 років, який лежить на спині (т.1, а.с.18-33).
Іншими матеріалами справи.
При кваліфікації злочину внаслідок якого наступила смерть потерпілого суд виходить з наступного. За об»єктивною стороною склад злочину передбачений ч.2 ст. 121 КК і ч.1 ст. 115 КК є тотожними, оскільки обидва склади злочину передбачають настання смерті потерпілої особи. Водночас дані склади злочину відрізняються за суб»активною стороною, тобто спрямованістю умислу винного. Ч.1 ст. 115 КК передбачає відношення суб»єкту злочину до діяння внаслідок якого була заподіяна смерть так само як і до наслідку у формі умислу. Суб»єкт розуміє суспільно-небезпечний характер своїх дій і передбачає чи свідомо допускає їх настання (смерті) Натомість суб»єктивна сторона ч.2 ст. 121 КК передбачає що суб»єкт усвідомлює суспільно-небезпечний характер своїх дій, однак його умисел охоплює лише наслідок у формі тяжких тілесних ушкоджень. Відношення до смерті особи є необережним, тобто наслідок виходить за межі умислу особи. Тому при кваліфікації злочину пов»язаного з заподіянням смерті насамперед необхідно встановити спрямованість умислу на заподіяння смерті.
Аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку, що не знайшло свого підтвердження в суді вчинення ОСОБА_5 дій, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті потерпілому.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що настання смерті потерпілого охоплювалося умислом підсудного, в даному випадку ставлення ОСОБА_5 до настання смерті потерпілого ОСОБА_6 характеризується необережністю.
Кількість тілесних ушкоджень, їх локалізація та різний ступінь тяжкості не свідчать про те, що умисел підсудного ОСОБА_5 був направлений на заподіяння смерті потерпілому, оскільки спосіб та обставини при яких вони були спричинені не вказують на усвідомлення підсудним безповоротного настання смерті ОСОБА_6 Наносячи удари ногами в живіт засуджений свідомо допускав, що може заподіяти тяжкі тілесні ушкодження.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що ні досудовим слідством ні в суді не встановлено, що ОСОБА_5 при вчиненні зазначених протиправних дій вчиняв їх з метою умисного вбивства, що передбачено диспозицією ст.115 ч.1 КК України. Тому суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_5 за ст.115 ч.1 КК України свого підтвердження в суді не знайшло.
В даному випадку встановити спрямованість умислу підсудного є неможливим. Виходячи з презумпції невинуватості, яка передбачає, що у випадку сумнівів дії винної особи необхідно оцінювати на її користь, дії підсудного слід кваліфікувати за ч.2 ст. 121 КК України.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 вчинив дії, які виразилися в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого. Суд кваліфікує дії підсудного за ч.2 ст. 121 КК України.
Суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_5 про те, що він наніс тілесні ушкодження потерпілому, так як останній його ображав та перший вступив у бійку, а підсудний лише захищався від його дій, оскільки ОСОБА_5 обрав таку форму захисту. Його пояснення про те, що він наніс потерпілому 2 удари також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони спростовуються висновком експертизи та поясненнями експерта, згідно яких потерпілому було заподіяно не менше 4 ударів в голову та не менш як 1 травмуючу дію в ділянку передньої черевної стінки (живота). Зазначені показання підсудного протирічать зібраним по справі зазначеним доказам.
Зокрема, зазначеним показанням свідка ОСОБА_18, яка бачила нанесення ударів потерпілому в голову, а коли останній впав, ОСОБА_5 став бити його ногами; аналогічним показанням свідка ОСОБА_12, який не бачив, що відбувалося в приміщенні магазину, але чув звуки ударів та слова потерпілого, та інших, які дали переконливі показання про причетність до вчинення злочину підсудного. Їх показання послідовні, переконливі, логічні, не мають суттєвих протиріч, і узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема з висновками експертиз про наявність, кількість та локалізацію тілесних ушкоджень на тілі потерпілого. Підстав вважати, що свідки обмовляють підсудного, немає.
Крім того, в судовому згідно досліджених доказів знайшов підтвердження факт, що потерпілому до приїзду ОСОБА_5 не наносилися тілесні ушкодження, він не падав, в приміщення магазину зайшов вдвох з ОСОБА_5.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу підсудного: раніше не судимий, позитивні характеризуючі дані підсудного, фактичні обставини справи, а також його некритичне відношення до вчиненного.
Часткове відшкодування шкоди потерпілій судом визнається як пом”якшуюча покарання обставина, обтяжуючих – не вбачається.
Враховуючи викладене, а також, що вчинений підсудним злочини віднесений до тяжких згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Потерпілою ОСОБА_23 –матір»ю потерпілого заявлений позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10000 грн., яка в ході судового слідства відшкодована потерпілій, та моральної, після уточнення - в сумі 500000 грн., яку потерпіла та її представник обґрунтовують важкими моральними стражданнями потерпілої, пов»язаними з втратою сина.
Визначаючи суму морального відшкодування потерпілій, суд виходить з непоправимої втрати матір»ю сина, рівень її моральних страждань, який не має вираження в матеріальному еквіваленті. Однак враховуючи судову практику з цих питань, виходячи з реальності, принципу справедливості, а також враховуючи матеріальний статок кожної сторони, суд вважає, що відшкодування підлягає в сумі 200000 грн.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому рахувати з 27.08.2009 року, зарахувавши строк перебування його під вартою по цій справі з 20.04.2005року по 19.02.2008року та з 20.08.2004 р.по 13.08.2004 р.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженому залишити попередній -утримування під вартою в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_23 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_23 200000 (двісті тисяч) грн.. на відшкодування моральної шкоди.
Речові докази- зазначені у вироку речі потерпілого залишити за потерпілою.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня його оголошення, засудженим – з часу вручення копії вироку.
Суддя :