Справа № 22ц-6841/2010 Головуючий у 1 інстанції – Коверзнев В.О.
Категорія – цивільна Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого –судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі : Кравченко В.В.,
за участю : позивача ОСОБА_1, представника відповідача –Литвина А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства „Зеленбуд” Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Зеленбуд” Чернігівської міської ради про поновлення на роботі, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі КП „Зеленбуд” просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним наказ КП „Зеленбуд” Чернігівської міської ради від 27.05.2010 року №145, яким ОСОБА_1 27.05.2010 року звільнено з посади обхідника у зв’язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, поновлено ОСОБА_1 на посаді обхідника КП „Зеленбуд” Чернігівської міської ради з дня його звільнення, стягнуто з КП „Зеленбуд” Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4971 грн. 20 коп., а також 1000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди та 336 грн. 45 коп. у відшкодування суми, утриманої із його заробітку за використану наперед відпустку, а всього 6307 грн. 65 коп., вирішено питання про судові витрати, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь середньомісячного заробітку в розмірі 800 грн. звернуто до негайного виконання.
Апелянт вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також вважає, що судом не були з’ясовані всі обставини, що мають значення для справи. КП „Зеленбуд” посилається, що позивач був тимчасово, на строк 1 місяць, переведений на виробничу дільницю підприємства згідно наказу №137к від 20.05.2010р. з дотриманням вимог ч.2 ст.33 КЗпП України (працівник ознайомлений з наказом про переведення під підпис). Однак, ОСОБА_1 в порушення правил внутрішнього трудового розпорядку був відсутній на робочому місці протягом години 21.05.2010 року, а 25.05.2010 року та 26.06.2010 року взагалі не з’явився на робоче місце та відмовився виконувати доручену йому роботу, в зв’язку з чим до нього були застосовані заходи дисциплінарного впливу у вигляді догани. Враховуючи повторність порушення трудової дисципліни, наслідки у вигляді простою виробничого обладнання та вини працівника, 27.05.2010 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за систематичне невиконання ним без поважних причин правил внутрішнього трудового розпорядку та дорученої роботи за п.3 ст.40 КЗпП України. Зазначене дисциплінарне стягнення накладене на працівника з дотриманням вимог законодавства про працю – жодних доказів поважності відсутності на роботі та відмови виконувати доручену роботу працівник не надав. Безпідставним також апелянт вважає неприйняття до уваги судом посилання відповідача на абз.2 ст.33 КЗпП України. Судом також було грубо порушено норми процесуального права, що полягало у відмові в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків. Крім того, КП „Зеленбуд” посилається, що судом не було з’ясовано, чи можливо взагалі таке поновлення позивача, оскільки на час судового розгляду у штатному розписі підприємства взагалі відсутня посада обхідника. Необгрунтованими апелянт вважає твердження ОСОБА_1 про невикористання наперед відпустки, що спростовується заявами працівника, наказами про надання відпусток та відповідними записами в особовій карті працівника. Також недоведеним зазначає посилання позивача на завдання йому моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до ч.1 ст.33 КЗпП України тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом КП „Зеленбуд” №137к від 20 травня 2010 року (а.с.21) тимчасово, з 21.05.2010 року на строк 1 місяць переведено в підсобні робітники ОСОБА_1, обхідника. Однак, із зазначеного наказу не вбачається, що працівник погодився на таке переведення, його підпис свідчить тільки про те, що він ознайомлений з таким наказом.
Наказом КП „Зеленбуд” №145 від 27 травня 2010 року (а.с.32) ОСОБА_1 звільнено у зв’язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, за п.3 ст.40 КЗпП України.
Проте, відповідачем не було спростовано доводів позивача, що він не міг виконувати додатково покладені на нього трудові обов’язки за станом здоров’я, про що зазначав у своїй пояснювальній записці (а.с.30), що підтверджується і медичними документами.
Безпідставними є посилання апелянта на неможливість поновлення позивача на роботі, в зв’язку з відсутністю в штатному розкладі посади обхідника, яка також не передбачена і класифікатором професій, оскільки в даній справі вирішується питання про законність звільнення працівника з посади, яку він займав на підприємстві до звільнення, а відсутність посади в штатному розписі після його звільнення не впливає на вирішення вказаного спору.
З врахуванням обставин справи, оскільки мало місце порушення трудових прав позивача, що призвело до моральних страждань суд з врахуванням положень ст.. 237-1 КЗпП України обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Доводами апеляційної скарги не спростовується і висновок суду про наявність підстав для стягнення 336 грн.45 коп. утриманої суми за відпустку.
За викладених обставин й інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Зеленбуд” Чернігівської міської ради відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: