Справа № 22ц-6790/2010 Головуючий у 1 інстанції – Ченцова С.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого –судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі : Кравченко В.В.,
за участю : представника позивача – ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та збільшення розміру аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2010 року в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за аліментами у вигляді різниці між фактично виплаченою сумою аліментів та 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за період з 01.01.2006 року по 01.07.2010 року, що складає 8186,22 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_4 задоволено частково, збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, з 1/4 частини всіх видів заробітку до 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, в іншій частині позовних вимог відмовлено, вирішено питання про судові витрати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт посилається, що з часу набуття чинності ч.2 ст.182 СК України, відповідач повинен був виконувати вимоги Закону та сплачувати аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, з 01.01.2006 року він продовжував сплачувати аліменти в розмірі 41 грн. 18 коп., чим порушував права спільної дитини на матеріальне забезпечення від батька у розмірі, визначеному законодавством.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого листа №2-1424, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 29.04.1998 року, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки його заробітку.
Законом України №2901-IV від 22.09.2005 року частину 2 ст.182 Сімейного кодексу України було викладено в новій редакції, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач сплачував аліменти в сумі 41,18 грн., що складає 1/4 частину його заробітку (доходу), тобто він сплачував аліменти в розмірі, зазначеному у виконавчому листі.
Позивачкою не надано доказів про її звернення з заявою до державного виконавця про нарахування аліментів з врахуванням положень ч2 ст. 182 СК України чи до суду про зміну розмірів аліментів в порядку, передбаченому ст.. 192 СК України.
Відповідно до ч 4 ст. 183 СК України в редакції Закону України від 1.06.2010 року № 2302-VI одержувач аліментів має право звернутися до суду з позовом про відповідне збільшення розміру аліментів до платника аліментів, якщо після збільшення встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину розмір аліментів, визначений у частці від заробітку (доходу) буде меншим ніж мінімальний розмір аліментів, передбачений частиною другою статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.74 Закону України „Про виконавче провадження” розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.
За викладених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів з часу звернення позивачки до суду та відмовив в задоволенні вимог про стягнення різниці фактично сплачених аліментів та їх мінімального розміру, визначеного ч 2 ст. 182 СК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: