Справа № 22ц- 6647/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Овсієнко Ю.К.
Доповідач – Позігун М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Позігуна М.І.
суддів: Губар В.С., Мамонової О.Є.
при секретарі : Кравченко В.В.
з участю: представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 листопада 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
У липні 2010 року ПАТ КБ „ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 50948 грн. 23 коп.. Свої вимоги мотивував тим, що згідно кредитного договору № 97-МК/2008 від 30 липня 2008 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 50 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном його повернення 15.07.2009 року. Проте, в порушення норм закону та зазначених умов кредитного договору зобов’язання належним чином не виконала, у зв’язку чим виникла заборгованість, яка станом на 11 червня 20010 становить 50 948 грн. 23 коп.. Оскільки в забезпечення даного кредитного договору було укладено договір поруки з ОСОБА_5, який також не виконав вимогу банку про виконання забезпеченого зобов’язання, позивач просить стягнути суму боргу з відповідачів солідарно.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 листопада 2010 року, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 50 948 грн. 23 коп., а також стягнуто в дольовому порядку витрати на інформаційно –технічне забезпечення та судовий збір.
В апеляційних скаргах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять скасувати зазначене рішення суду, незаконність якого обґрунтовують ухваленням його з порушенням норм матеріального і процесуального права, за неповно з’ясованих обставин справи, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Зокрема, апелянти посилаються на те, що суд безпідставно залишив без задоволення їх клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи за позовом ФОП ОСОБА_4 до ПАТ КБ „ПриватБанк” про тлумачення кредитного договору та Деснянським районним судом м. Чернігова справи за позовом ОСОБА_5 до ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання договору поруки припиненим, оскільки вважають, що позитивне вирішення зазначених справ вплинуло б на вирішення даної справи.
Порушення норм процесуального права ОСОБА_4 також вбачає і в ігноруванні судом її клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, ОСОБА_4 зазначає про наявність рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 серпня 2009 року, яким було передано в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави. Зазначає, що це рішення ніким не скасовано і не оскаржено, проте суд при ухваленні оскаржуваного рішення його не врахував.
Апелянт ОСОБА_5, посилаючись на положення ч.4 ст. 559 ЦК України, вважає договір поруки, укладений між ним та ПАТ КБ „ПриватБанк”, припиненим, оскільки банк не пред’являв до нього жодних вимог як протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, так і протягом року від дня укладення договору поруки.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 30.07.2008 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 97-МК/2008, відповідно до якого останній надано кредит в розмірі 50 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.07.2009 року (а.с. 4-7).
Для забезпечення виконання зазначеного кредитного договору 30.07.2008 року між ПАТ КБ”ПриватБанк” та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 97-МК/2008, згідно якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі що і боржник (а.с. 11).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 належним чином не виконувала умов кредитного договору, в зв’язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка станом на 11.06.2010 року становила 50 948 грн. 23 коп.. Саме з цього й виходив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог та стягнення солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором, забезпеченим порукою.
Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком місцевого суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів, оскільки на час звернення до суду ПАТ КБ „ПриватБанк” пропустив строк пред’явлення вимоги до поручителя, який сплинув 15 січня 2010 року, що вбачається з наступного.
Згідно п.11 договору поруки №97-МК/2008/Рr1 від 30 липня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ ”ПриватБанк” та ОСОБА_5, договір діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором. Проте, така умова договору не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно якої строк визначається роками, місяцями, тижнями днями або годинами, а термін – календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України у разі не встановлення в договорі поруки строку припинення поруки, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Строк виконання основного зобов’язання чітко визначено у п.п.1.3 п.1 кредитного договору – 15 липня 2009 року. Позивачем не надано жодного доказу, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання, а саме у період з 15 липня 2009 року по 15 січня 2010 року, поручителю направлялися повідомлення про невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором. Наявне в матеріалах справи повідомлення поручителю за № 33.0.0.0.0-03/888 було направлено 22 квітня 2010 року, тобто вже після закінчення зазначеного шестимісячного строку (а.с. 19).
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_5 про припинення поруки.
Що ж стосується доводів апеляційних скарг про наявність рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 серпня 2009 року, яке не було враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення, то апеляційний суд вважає їх безпідставними.
Зокрема, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №16636558 по виконанню виконавчого листа, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова на виконання рішення цього ж суду від 12 серпня 2009 року про передачу в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_4 належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначене в договорі застави №97-МК/2008/Z1 та знаходиться за адресами проспект Перемоги, 103 та проспект Миру, 32 в м. Чернігові, зазначене майно у ОСОБА_4 не вилучалося та не реалізовувалося в зв’язку з його відсутністю, а виконавчий лист повернуто до суду першої інстанції.
Таким чином, зобов’язання згідно кредитного договору відповідачкою не виконано.
За викладених обставин, апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_5 та стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАПТ КБ «ПриватБанк» 50 948 грн. 23 коп. заборгованості за кредитним договором, 509 грн. 48 коп. в повернення судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Інші доводи апеляційних скарг щодо процесуальних порушень, зокрема щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі, не впливають на суть вирішення спору, а тому не враховуються апеляційним судом при ухваленні судового рішення.
Керуючись ст.ст.303, 304, 309, 314, 316, 317,319 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 5 листопада 2010 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 50 948 грн. 23 коп. заборгованості за кредитним договором, 509 грн. 48 коп. в повернення судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_5 в повернення 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 254 грн. 74 коп. судового збору
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.
Головуючий: Судді: