Судове рішення #12876239

Справа № 11-565/2010 р.         Головуючий у І інстанції – Сова Т.Г.  

Категорія – ст. 185 ч. 3 КК України.             Доповідач – Демченко О.В.  

  У  Х  В  А  Л  А  

Іменем    України  

     26 серпня 2010 р.

   Апеляційний суд Чернігівської області в складі :  

 головуючого - судді Демченка О.В.,

суддів –  Акуленко С.О., Григор’євої В.Ф.

з участю прокурора –  Надточій О.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за  апеляціями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2010 року,-

  В С Т А Н О В И В:  

   Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2010 року  

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, раніше судимий:

1.   29.10.2001 р. Менським районним судом Чернігівської області по ст. 185 ч. 3  КК України до 1 року 6 міс. позбавлення волі;

2.   29.09.2004 р. Менським районним судом Чернігівської обл. за ст. 185 ч.2, 185 ч. 370 КК україни до 3-х років позбавлення волі,

3.   24.11.2006 р. Менським районним судом Чернігівської обл. за ст.  162 ч.1 КК України до 1 року 5 міс. позбавлення волі

4.   22.12.2009 р. Менським районним судом Чернігівської обл. за ст. 309 ч.1, 75, 76 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки;

  засуджений:   за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі. До призначеного покарання на підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Менського районного суду і остаточне покарання призначене в 3 роки 8 місяців позбавлення волі. З нього стягнуто судових витрат за проведення експертизи 172 грн.

  ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець  і мешканець АДРЕСА_2, з неповною середньою освітою, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

1.   20.08.2002 р. Коропським районним судом Чернігівської обл. за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК україни до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

2.   5.11.2002 р. Менським районним судом Чернігівської обл.  за ст. 185 ч 2, 70 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком  2 роки;

3.   2.06.2003 р. апеляційним судом Чернігівської обл. за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 4 років  6 міс. позбавлення волі;

4.   19.08.2003 р. Менським районним судом Чернігівської обл. за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі,

  засуджений:   за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі. З нього стягнуто судових витрат за проведення експертизи 172 грн.

      ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані судом винними і засуджені за те, що 14 березня 2010 р. близько 7 години  за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна,  прибули до приміщення ТОВ „Снекленд” в м. Мена Чернігівської обл. по вул.. Б.Хмельницького-22, де через вікно проникнули всередину цього приміщення, звідки таємно викрали  три електродвигуна загальною  вартістю 2700 грн.

      В апеляції на вирок суду ОСОБА_1, не заперечуючи проти фактично встановлених обставин справи, правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок і пом’якшити призначене покарання. Апеляція мотивована тим, що під час досудового слідства і в суді засуджений повністю визнавав свою вину, а суд при постановленні вироку не врахував обставини, що пом’якшує покарання – скоєння злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

      Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції також не заперечує проти правильності кваліфікації його дій та фактично встановлених обставин справи і просить пом’якшити призначене покарання. Апеляція мотивована  наявністю кількох обставин, що пом’якшують покарання: його щиросердним розкаянням, поганим станом здоров’я та наявністю у нього утриманців, котрі потребують його допомоги.

      В засіданні апеляційного суду прокурор заперечувала проти апеляцій, вважаючи їх безпідставними. Обидва засуджені, котрі перебувають під вартою, заяв про їхню доставку в зал судових засідань апеляційного суду не подавали.

      Вислухавши суддю-доповідача та прокурора, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що обидві апеляції не підлягають задоволенню. Таке рішення суд ґрунтує наступним.

      Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину, за який їх засуджено, у повній мірі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.  Вона підтверджена як їхнім особистим зізнанням, так і показаннями свідків, протоколами огляду місця події, речовими доказами, протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Усім цим  доказам суд дав правильної оцінки та вірно кваліфікував дії кожного з засуджених за ч. 3 ст. 185 КК України.

      Щодо призначеного покарання, то воно, на думку апеляційного суду, відповідає вимогам ст. 65 КК України.  судом було враховано велику кількість судимостей кожного з засуджених, їхні характеристики, поведінку під час досудового слідства і в суді,  тяжкість скоєного злочину і його наслідки. В засіданні місцевого суду засуджені не посилались на ті обставини, які вказані в їхніх апеляціях.  Матеріалами справи ці обставини: стан здоров’я, наявність утриманців, не підтверджуються і не можуть бути враховані апеляційним судом. До того ж ОСОБА_1 скоїв злочин в період іспитового строку звільнення від покарання з випробуванням. Обом засудженим покарання призначене в межах, близьких до мінімальних, передбачених законом за даний злочин.

      З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що  підстави для задоволення обох апеляцій відсутні.

 Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо засудженого судового рішення не встановлено.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, апеляційний суд, -

  у х в а л и в  :  

 Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а  вирок Менського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2010 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін.

    Судді:  

  С.О. Акуленко О.В. Демченко В.Ф. Григор’єва    

  

      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація