АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-497/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ст. 130 ч.1КУпАП Смоляр А.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“ 27 ” грудня 2010 р. м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Демиденко А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за № 3-2519/2010 за ст.130 ч.1 КУпАП відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
що надійшли із Придніпровського районного суду м. Черкаси, у зв’язку з подачею ним апеляційної скарги на ухвалену в ній постанову від 27.08.2010 року, -
в с т а н о в и в :
Як убачається із цієї постанови, 22.07.2010 року о 00 год.05 хв. в с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від медичного огляду відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки з вилученням посвідчення водія.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданої постанови з наступною її зміною та пом’якшення накладеного на нього стягнення . При цьому він покликається на те, що строк оскарження постанови ним пропущено з поважної причини, оскільки суд належно не повідомив його про результати розгляду справи. Про зазначену постанову він дізнався, коли під час керування автомобілем був зупинений працівниками ДАІ. Після цього, 29.11.2010 року він отримав її в Придніпровському районному суді м. Черкаси, а 08.12.2010 року подав на неї апеляційну скаргу. На обґрунтування своїх вимог він посилається на те, що є професійним водієм і за рахунок цієї роботи утримує сім’ю. Раніше аналогічних правопорушень не допускав і в скоєному щиро покаявся.
За даними огляду матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 фактично отримав постанову місцевого суду тільки 29 листопада 2010 року, а скаргу на неї подав 08 грудня 2010 року. У зв’язку з цим, вважаю за можливе віднести всі сумніви на його користь і поновити строк на апеляційне оскарження.
В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 підтримав свої апеляційні вимоги і просив змінити постанову в частині накладення на нього стягнення, а саме – в бік пом’якшення – на громадські роботи. На їх обґрунтування він послався на те, що у вчиненому щиро кається, на час вчинення адміністративного правопорушення у нього було тяжке сімейне становище, пов’язане з розірванням шлюбу, а тому його незадовільний психічний та моральний стан і призвів до вчинення даного адмінправопорушення. Він є професійним водієм, за місцем роботи характеризується позитивно. Інших джерел заробітку немає. На його утриманні перебуває неповнолітня донька, онук та мати пенсіонерка.
Вивчивши матеріали та обміркувавши над доводами апеляції, приходжу до висновку про можливість її задоволення.
Суддя місцевого суду правильно з'ясував фактичні обставини справи, а дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфікував вірно. Ці висновки не заперечуються апелянтом в суді апеляційної інстанції.
Проте, при вирішенні питання про накладення на нього стягнення суддя недостатньо виконав вимоги ст.33 КУпАП. Зокрема, ним поверхово з’ясовані дані про особу правопорушника, його відношення до скоєного.
Об’єктивні дані засвідчують, про те, що ОСОБА_2 визнав свою вину повністю ще при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, у скоєному щиро кається. За місцем роботи характеризується позитивно, має тяжке матеріальне становище, оскільки на його утриманні перебуває неповнолітня дочка, онук та мати-пенсіонерка, яка проживає одиноко в Кіровоградській області. Його виробнича діяльність пов’язана з постійним використанням автомобіля ГАЗ 24.
Окрім того, при наявності альтернативних стягнень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, суддя без належного обґрунтування передчасно вдався до накладення на нього самого суворого стягнення.
Так, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено більш м'яке стягнення у виді громадських робіт і його накладення у даному випадку буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових правопорушень.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду щодо нього від 27 серпня 2010 року.
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП змінити в частині накладеного на нього стягнення, а саме: із позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки на громадські роботи на строк сорок годин.
В решті постанову залишити без змін.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Суддя
апеляційного суду А.І. Демиденко