АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–7473/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 - Середа Л.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Демченко В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 22 ” грудня 2010 року . м. Черкаси
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів : Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі : Лисаченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про розірвання кредитного договору , -
в с т а н о в и л а :
16 листопада 2010 року ОСОБА_6 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду з позовом до ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» про розірвання кредитного договору.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року позовну заяву ОСОБА_6 повернуто позивачу для подачі її до належного суду за підсудністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року як незаконну, винесену з порушенням норм процесуального права, а справу направити до цього ж суду для розгляду по суті .
Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду в засідання не з’явились, не повідомивши про причини неявки, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Так, за матеріалами справи колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до Золотоніського міськрайонного суду з позовом до відповідача і обґрунтовував подачу позову до цього суду місцем його проживання, як споживача , на підставі ч.5 ст.110 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви у зв’язку з порушенням правил підсудності, суддя виходив з того, що на території Золотоніського району відсутні будь-які структурні підрозділи та філії відповідача, а тому за положеннями ч.7 ст.110 ЦПК України позов повинен бути поданий до суду за місцем знаходження філії або представництва юридичної особи і на нього не поширюються положення законодавства про захист прав споживачів.
У ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що послуга -діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. У п. 23 ст. 1 зазначеного Закону споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Проте, слід мати на увазі, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві.
Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору.
Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.
А тому, зважаючи на викладені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді про повернення позовної заяви у зв’язку з порушенням правил підсудності є обґрунтованою і такою, що ґрунтується на положеннях процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують її висновків і не відповідають нормам процесуального права, оскільки між позивачем та відповідачем існують кредитні правовідносини з 2007 року (моменту укладання кредитного договору) і на них розповсюджується спеціальне законодавство в системі кредитування, а не положення Закону України «Про захист прав споживачів», і тому позов повинен бути поданий до відповідача за його місцезнаходженням і є не підсудним Золотоніському міськрайонному суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.303, ст.304, ст.307, ст.312, ст.314, ст.317 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про розірвання кредитного договору, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Демченко