АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-785/ 2010 Головуючий по 1 інстанції –
Черненко В.О.
Категорія ст.185 ч.3 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів–Ятченка М.О., Мунька Б.П.
за участю прокурора – Кругляк Н.М.
захисника – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 06.10.2010 року, яким
1) ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не одруженого, не працюючого, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не судимого, засуджено за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.
2) ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, не одруженого, не працюючого, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, маючого на утримані 2 неповнолітніх дітей, засуджено за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.
Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено попередній – підписку про невиїзд.
Вирішена доля речових доказів по справі, відповідно до положень ст.81 КПК України,-
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними та засуджено за те, що вони в ніч з 25 на 26 квітня 2010 року, за попередньою змовою між собою, з території тракторної бригади ТОВ «Птахофабрика Орловецька» по вул.Цвітковська с.Орловець Городищенського району Черкаської області, таємно викрали 160 літрів дизельного пального, 200 кілограмів аміачної селітри, 100 кілограмів нітроамофоски на загальну суму 1952 грн.
В апеляції захисник ОСОБА_5 просить вирок суду змінити, ОСОБА_6 виправдати у зв,язку з відсутністю в його діях складу злочину, дії ОСОБА_8 перекваліфікувати на ч.1 ст.185 КК України, звільнивши від покарання на підставі ст.7 КПК України, винести окрему ухвалу на адресу прокурора Городищенського району. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 не знав, що ОСОБА_7 скоює крадіжку і на прохання останнього лише допоміг перенести каністри з соляркою, тому відсутня кваліфікуюча ознака скоєння крадіжки за попередньою змовою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, їх захисника ОСОБА_5, підтримавших апеляцію, думку прокурора, заперечувавшого проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Колегія суддів вважає, що висновки суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у злочині, за який їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом 1 інстанції досліджені всебічно, повно і об,єктивно.
Як свідчать матеріали кримінальної справи і дані протоколу судового засідання, органом досудового слідства й судом 1 інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляції про те, що ОСОБА_6 не знав, що ОСОБА_7 скоює крадіжку і на прохання останнього лише допоміг перенести каністри з соляркою, тому відсутня кваліфікуюча ознака скоєння крадіжки за попередньою змовою, не грунтуються на матеріалах справи.
Виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну оцінку у вироку, суд 1 інстанції обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України, тому доводи апеляції про неправивильну кваліфікацію, у зв,язку з тим, що ОСОБА_6 злочину передбаченого ст.185 КК України не вчиняв, а дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, є безпідставними. Ці заперечення звинувачення були детально розглянуті судом 1 інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами.
Колегія суддів вважає, що немає підстав вважати, що викладені у вироку від 06.10.2010 року висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Так мотивуючи висновки про винність ОСОБА_6 та Чорнобрмвця у вчиненні інкримінованого злочину, суд обгрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_9, який в подробицях розповів про обставини придбання в ніч з 25 на 26 квітня 2010 року у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дизельного пального та мінеральних добрив біля контори ТОВ «Птахофабрика Орловецька», за що передав ОСОБА_6 гроші в сумі 1750 грн., після чого вони були затримані працівниками птахофабрики ОСОБА_10 та ОСОБА_11.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_9, суд 1 інстанції у вироку навів зміст цих показань, правильно зазначивши, що вони відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.
Зокрема, ці показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які працюють на посадах заступника директора та начальника охорони ТОВ «Птахофабрика Орловецька» відповідно та в ніч з 25 на 26 квітня 2010 року проводили об,їзд території підприємства та біля 3 години побачили автомобіль, який від,їзжав від території птахофабрики, після чого вони безпосередньо затримали ОСОБА_9 і в автомобілі останнього побачили дизельне пальне в каністрах та мінеральні добрива.
З протоколу огляду місця події вбачається, що оглянуто автомобіль марки Мітсубісі дн НОМЕР_1 та виявлені дизельне пальне в каністрах та мінеральні добрива, також у ОСОБА_7 були виявлені гроші в сумі 1750 грн.
З протоколу огляду предметів вбачається, що оглянуто автомобіль марки Мітсубісі дн НОМЕР_1 в якому знаходилось дизельне пальне в каністрах та мінеральні добрива.
Згідно довідки про вартість викраденого майна, вартість викраденого дизельного палива та мінеральних добрив складає 1952 грн.
Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд 1 інстанції дотримався вимог ст.67 КПК України.
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з території тракторної бригади ТОВ «Птахофабрика Орловецька» таємно викрали 160 літрів дизельного пального, 200 кілограмів аміачної селітри, 100 кілограмів нітроамофоски на загальну суму 1952 грн.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлені об,єктивні дані, які б ставили
під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, які підтверджують вину засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні ними злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, кримінальна справа відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розглянута об,єктивно, повно і всебічно та судом 1 інстанції досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.365 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування вироку не має, тому апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Головуючий - підпис
Судді – підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя І.А.Поэдинок