Справа № 22- 2031  - 2010 р.                              Головуючий у 1-й інст. –  Мішура В.С.                  

Категорія № 37                                                    Доповідач - Оніпко О.В.

УХВАЛА  

                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

                 27   грудня  2010 року                                        м. Рівне  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :                                      

              головуючого судді -  Оніпко О.В.

суддів  -    Григоренка М.П., Ковалевича С.П.    

з участю секретаря -  Омельчук А.М.                        

розглянула у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за  апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 11 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно.       

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

 Рішенням Здолбунівського районного суду від 11 листопада 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно відмовлено за безпідставністю позовних вимог.        

У поданій на дане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.  

Вказує, що у зв’язку з похилим віком та тяжким захворюванням ОСОБА_3 – мати сторін по справі - перебувала у безпорадному стані, потребувала постійного стороннього догляду, розмір її пенсії не забезпечував мінімальних матеріальних потреб. Відповідач ОСОБА_2 не піклувалася про матір, ухилялася від надання їй допомоги. Лише вона, ОСОБА_1, проживала разом з матір’ю і здійснювала догляд за нею, несла витрати на утримання та лікування. Судом не було дано належної оцінки показам свідків та довідкам Української сільської ради Острозького району, які суперечать одна одній.  

З цих підстав просить  рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.  

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.  

 Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі є дочками спадкодавця ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1- а.с.23).  

Після її смерті відкрилася спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1.  

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення від спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які є її рідними сестрами. В подальшому від позову до ОСОБА_5 вона відмовилася і дана відмова була прийнята судом (а.с.54).  

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачка ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги матері, яка через похилий вік та тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані. Надавала таку допомогу матері лише вона, а тому в порядку ч. 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України просила   усунути ОСОБА_2 від спадкування за законом.  

У відповідності до ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено ухилення відповідачки від надання допомоги спадкодавцю. Також позивачкою не було надано доказів, що померлий спадкодавець був у безпорадному стані і потребував допомоги.

З висновками, наведеними щодо цього місцевим судом  у рішенні, погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують вищенаведеного.

Окрім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка не заперечувала право відповідачки ОСОБА_2 на спадкове майно, що залишилось після смерті їх матері. Конкретно пояснити суду, в зв’язку з чим просить усунути останню від спадщини, не змогла, і звернулася до суду з даним позовом фактично з метою поділу будинку, що є спадковим майном.    

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції грунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, і  доводи апеляційної скарги їх не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.  

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315  ЦПК України,

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 11 листопада 2010 року відхилити.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий :                                                                      

Судді :