Справа № 22- 1997 - 2010 р. Головуючий у 1-й інст. – Кухарець В.М.
Категорія № 37 Доповідач - Оніпко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Григоренка М.П., Ковалевича С.П.
При секретарі - Омельчук А.М.
З участю представників - адвокатів
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 29 жовтня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 29 жовтня 2010 р. про визнання права власності на спадкове майно , виділ частки в натурі у спадщині та стягнення грошової компенсації вартості частки у спадковому майні.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 29 жовтня 2010 р. позов ОСОБА_5 задоволено та визнано за позивачкою право власності на спадкове майно – по 1/8 частині : будинку АДРЕСА_1, нежитлового приміщення АДРЕСА_2, автомобіля „ Форд Транзит” держномер НОМЕР_1, автомобіля САЗ 3503 держномер НОМЕР_2, автомобіля ГАЗ -24 держномер НОМЕР_3.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно та виділено їй в натурі 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, а саме : приміщення в цокольному поверсі, позначене на плані будинку літерою 111-а, площею 17, 9 кв.м, приміщення на 1-му поверсі 1-4 , площею 19, 7 кв. м, та 1\8 частину огорожі № 1. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивачки 5553, 5 грн. в якості грошової компенсації вартості автомобілів : „ Форд Транзит”, САЗ 3503 та ГАЗ -24.Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивачки понесені нею судові витрати по справі 1081 грн . та в дохід держави судовий збір в сумі 1074 , 12 грн.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідачі вважають його незаконним, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та судом неповно з”ясовано обставини справи. При розгляді справи вони не були присутніми. Висновок будівельно-технічної експертизи, на який суд посилається у рішенні, не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2004 р. № 144/ 5.
Проведено поділ за вказаним висновком з урахуванням лише однієї частки спадкоємця та виділу в натурі тільки 1/ 8 частки . При розробці варіантів поділу будинку повинні бути враховано у відповідності до ідеальних часток, належних кожному із спадкоємців – власників. Вимоги про виділ часток в натурі інших спадкоємців не ставилися, тому суд вийшов за межі позовних вимог, виділивши кожному з учасників по 1/ 8 частині будинку.
При виділі позивачці приміщення в цокольному поверсі та на першому поверсі будинку, суд не з”ясовував, чи мають вони окремий вхід, чи обладнані інженерними мережами. Не визначено вартість кожного з усіх приміщень у будинку. Такий поділ неможливий без нерозмірного збитку для призначення спірного майна і поділ будинку з виділом кожній із сторін окремої частини будинку із самостійним входом судом не досліджувався.
ОСОБА_2 є інвалідом 1-ї групи, недієздатним та потребує постійної сторонньої допомоги та якому необхідні спеціально обладнані приміщення . Судом його інтереси враховано не було.
Також суд виділив позивачці 1/ 8 частину огорожі, в той час, як вона не входить в масу спадкового майна та була зведена ОСОБА_1 після смерті спадкодавця за її кошти в сумі 15 000 грн.
Поділ гаража, враховуючи незначну частку позивачки у цьому майні, площею 8, 3 кв. м вважають незаконною та в цьому випадку позивачці підлягає грошова компенсація за вартість цієї частки.
Транспортні засобі також можуть бути поділені між сторонами шляхом виділу позивачці автомобіля САЗ, вартістю 5 156 грн. Оскільки загальна вартість автомобілів становить 44 428 грн., то вказаний автомобіль становить 1/ 8 частку , належну позивачці, зі сплатою на її користь з відповідачів компенсації в сумі 477, 5 грн.
В порушення вимог закону суд стягнув з відповідача ОСОБА_2 - інваліда 1-ї групи судовий збір .
Просять рішення скасувати. В справі призначити судово – будівельну експертизу, в залежності від висновків якої ухвалити нове рішення в справі.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення суду 1-ї інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 помер 7.01.2008 р.
Спадкоємцями після його смерті є позивачка, дочка спадкодавця від першого шлюбу, дружина – ОСОБА_1 та двоє його синів – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від другого щлюбу.
Інші спадкоємці відсутні.
Всі зазначені особи у строк, передбачений законом, звернулися до Другої Рівненської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття ними спадщини за законом після смерті ОСОБА_6
Вказані обставини стверджено поясненнями сторін в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. ст. 1296, 1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може держати свідоцтво про право на спадщину після закінчення шестимісячного терміну з часу відкриття спадщину.
За ст. 1297 ЦК України спадкоємець , який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов”язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У відповідності до вимог ст. 48 Закону України „ Про нотаріат” видачу свідоцтва про право на спадщину здійснює нотаріус.
Позивачкою не надано суду доказів щодо відмови нотаріуса в оформленні їй права на спадщину, не надавалась така відмова відповідачам.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, що визначений цивільно –процесуальним кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно пояснень відповідачки та її представника в судовому засіданні , відповідачами не заперечується право позивачки, як спадкоємиці після смерті ОСОБА_6 нарівні з ними на частину спадкового майна, належного останньому за життя.
Судом встановлено, що право власності на майно - житловий будинок і автомобілі, яке входить до складу спадщини, оформлено за спадкодавцем у відповідності до вимог закону.
Зазначене свідчить, що видача свідоцтва про право власності на спадкове майно здійснюється нотаріусом після закінчення шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини і тільки у тому разі , коли вказане право позивача буде оспорюватись , не визнаватись або порушуватись , позивач буде мати право на судовий захист свого права.
Тобто, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, ст. ст. 1223, 1258, 1261, 1296-1298 ЦК України, ст. 48 Закону України „ Про нотаріат” , колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 29 жовтня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, виділ частки в натурі у спадщині та стягнення грошової компенсації вартості частки у спадковому майні – скасувати.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, виділ частки в натурі у спадщині та стягнення грошової компенсації вартості частки у спадковому майні - відмовити.
Рішення набирає законної сиди негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді