ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
04.09.06 Справа № 5/282-28/44
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Бобеляк О.М.
Орищин Г.В.,
при секретарі Горбач Ю.Б.
з участю представників:
від позивача –Перепелятнікова Т.Б.
від відповідача –Кушнір Т.В., Гайшев О.О.
від прокуратури –Палига О.І.
розглянув апеляційну скаргу Військового прокурора Західного регіону України від 07.07.2006 року вих.№3/1434
на постанову господарського суду Львівської області від 07.06.2006 року (підписана 14.06.2006 року), суддя Морозюк А.Я.
у справі №5/282-28/44,
за позовом Військового прокурора Західного регіону України, м.Львів в інтересах держави-Міністерства оборони України в особі уповноваженого органу –Державного підприємства МО України «Львівський бронетанковий ремонтний завод», м.Львів
до відповідача Державної податкової інспекції у м.Львові, м.Львів
про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Львові №902320/0/15262 від 15.09.2005 року, №902320/1/19755 від 25.11.2005 року та №902320/2/2044 від 06.02.2006 року щодо визначення податкових зобов’язань
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 07.06.2006 року по справі №5/282-28/44 в задоволенні позову Військового прокурора Західного регіону України відмовлено повністю.
При прийнятті постанови господарський суд Львівської області виходив з наступного:
Згідно ст. 14 Закону України "Про збройні сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати всіх видів податків.
Державне підприємство МО України „Львівський бронетанковий ремонтний завод” є платником земельного податку відповідно до Закону України "Про плату за землю" та ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування".
Судом також відзначено, що Закон України "Про збройні сили України” не є законом про оподаткування, а передбачені в статті 14 даного Закону пільги щодо оподаткування не можуть бути підставою для їх застосування, оскільки відповідні зміни в закон про оподаткування не внесені. Те ж саме стосується Закону України ”Про державний бюджет на 2004 рік”.
Таким чином, суд першої інстанції вважає, що Державне підприємство МО України „Львівський бронетанковий ремонтний завод” є платником земельного податку на загальних підставах, тому позовні вимоги позивача визнав необґрунтованими, в задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Військовий прокурор Західного регіону України подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 07.06.2006 року по справі №5/282-28/44 скасувати, прийняти нову постанову, якою задоволити в повному обсязі позовну заяву Військового прокурора Західного регіону України, м.Львів в інтересах держави-Міністерства оборони України в особі уповноваженого органу –Державного підприємства МО України «Львівський бронетанковий ремонтний завод».
Зокрема, скаржник зазначав, що в результаті неправомірних діянь Львівської міської ради в/частина А1565 (тепер ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод") не мало можливості підготовити та надати в МО України для подальшого скерування у Кабінет Міністрів України всі необхідні документи для внесення її в перелік підприємств, що звільняються від сплати земельного податку за 2004 рік, що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України, а тому в цей перелік внесена не була, незважаючи на те, що включно по 2002 рік в/частина А1565 включалась Кабінетом Міністрів України у вищевказані переліки Постанов „Про затвердження переліку підприємств МО України та органів і установ виконання покарань, що звільняються від сплати земельного податку...”, а з того періоду ні форма власності, ні юридичний статус, ні мета діяльності, ні розміри земельних ділянок, що використовувались частиною, не змінювались. Лише на тій підставі, що в/частина А1565 залишилась не включеною у зазначений вище перелік підприємств, державною податковою інспекцією у місті Львові було винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення .
В судовому засіданні представники прокуратури та позивача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримали, просили апеляційний господарський суд постанову господарського суду Львівської області від 07.06.2006 року по справі №5/282-28/44 скасувати, позов Військового прокурора Західного регіону України, м.Львів в інтересах держави-Міністерства оборони України в особі уповноваженого органу –Державного підприємства МО України «Львівський бронетанковий ремонтний завод»задоволити.
Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у поясненні на апеляційну скаргу (вих.№14692/10-0 від 01.09.2006 року), постанову господарського суду Львівської області від 07.06.2006 року по справі №5/282-28/44 залишити без змін, вказували на те, що згідно поданих розрахунків Державним підприємством ”Львівський бронетанковий ремонтний завод” заявлено пільгу на 2004 р. по сплаті земельного податку в розмірі 99,8 % на загальну площу 745701 кв.м., посилаючись відповідно на ст.75 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", відповідно до якої звільняються у 2004 р. від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підприємства Міністерства оборони України. Перелік зазначених підприємств з визначенням розмірів земельних ділянок затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування. При цьому земельні ділянки. що використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду, або земельні ділянки під будівлями (спорудами), наданими в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку.
Проте, згідно постанови КМУ №838 від 05.07.2004р. "Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку у 2004р. ДП МО України "ЛБРЗ" (попередня назва - ДП "Львівський ремонтно-механічний завод") в даних переліках відсутнє.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
ДПІ у м.Львові проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2005 року №94/23-2/07985602.
При проведенні перевірки встановлено, що позивачем у 2004 році була задекларована пільга зі сплати земельного податку без погодження про звільнення від цієї сплати з Львівською міською радою, і як наслідок ДП МО України "Львівський бронетанковий ремонтний завод" не було внесено в затверджений Кабінетом Міністрів України перелік підприємств, звільнених від сплати земельного податку у 2004р.
На підставі зазначеного акту перевірки 15.09.2005 року ДПІ у м.Львові прийнято податкове повідомлення-рішення №902320/0/15262, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок в розмірі 980252,14 грн. (490126,07 грн. - основний платіж та 490126,07 грн. - штрафні (фінансові санкції)).
В ході апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення ДПА у Львівській області своїм рішенням про результати розгляду повторних скарг від 03.02.2006р. за № 1357/10/25-005 скасовує податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Львові № 902320/0/15262 від 15.09.2005 року (від 25.11.2005 року № 902320/1/19735) в частині штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишає без змін.
В зв'язку з чим ДПІ у м.Львові приймає нове податкове повідомлення-рішення від 06.02.2006р. №902320/2/2044 (на підставі акту перевірки від 05.09.2005 року № 94/23-2/07985602 та рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду повторної скарги від 03.02.2006р. за № 135710/25-005), яким визначає суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок в розмірі 735189,11 грн. (490126,07 грн. - основний платіж та 245063,04 грн. - штрафні (фінансові санкції")).
В Акті перевірки за період з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року відповідач вказує на порушення позивачем ст. 2, ст. 14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), ст. 75 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" № 1344-ГУ від 27.11.2003 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання із сплати земельного податку на суму 490 126,07 грн., а саме:
IV кв. 2004 року - 180 368,60 грн.;
І кв. 2005 року - 309 757,47 грн.
Позивачем оскаржується донарахування йому суми податкового зобов'язання за IV квартал 2004 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій на цю суму.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається від грошової оцінки земель.
Згідно ст. 14 Закону України "Про збройні сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати всіх видів податків.
Державне підприємство МО України „Львівський бронетанковий ремонтний завод" є платником земельного податку відповідно до Закону України "Про плату за землю" та ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування".
Статтею 2 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Закон України "Про збройні сили України" не є законом про оподаткування, а передбачені статтею 14 даного Закону пільги щодо оподаткування не можуть бути підставою для їх застосування, оскільки відповідні зміни в закон про оподаткування не внесені. Те ж саме стосується Закону України ''Про державний бюджет на 2004 рік".
Разом з тим, слід звернути увагу, що згіно постанови Кабінету Міністрів України №838 від 05.07.2004 року «Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку у 2004 р.», яка прийнята на виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», позивач в переліку відсутній.
Отже, Державне підприємство МО України „Львівський бронетанковий ремонтний завод” є платником земельного податку на загальних підставах.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Військового прокурора Західного регіону України від 07.07.2006 року залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 07.06.2006 року по справі №5/282-28/44 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Бобеляк О.М.
Орищин Г.В.