Судове рішення #1286907

      

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

19 листопада 2007 року  

Справа № 2-29/10328-2007А

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Дугаренко О.В.,

суддів                                                                      Заплава Л.М.,

                                                                                          Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1, дов. № 3499 від 10.10.06,

відповідача: Демко О.І., дов. б/н від 10.02.07,

третя особа: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Сакської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Башилашвілі О.І.) від 29 серпня 2007 року у справі №2-29/10328-2007

за позовом           Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до           Сакської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 15,Саки,96500)

 3-тя особа Ліснівська сільська рада (вул. Гагаріна, 65,Ліснівка, Сакський р-н,96560)

про спонукання укласти додаткову угоду по договору

                                       

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 29 серпня 2007 року у справі № 2-29/10328-2007 позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Сакської районної державної адміністрації, 3-тя особа Ліснівська сільська рада, про спонукання укласти додаткову угоду до договору, задоволено.

         Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

На підставі розпорядження Сакської районної державної адміністрації від 03.06.2002   № 409-р  між позивачем  і Сакською РДА 16 травня 2002 року  був укладений  договір оренди земельної ділянки площею 1,555 га  на південний захід від пансіонату “Прибережний”із земель Лісновської сільської ради.

Відповідно до п. 2.1. договору земельна ділянка була передана в оренду для комерційного використання під будівництво майданчика для організації послуг відпочиваючим і автотуристам.

Згідно з п. 2.2. договору термін його дії був визначений на 5 років з моменту реєстрації договору в Сакському  районному управлінні земельних ресурсів.

Вказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в Сакському районному управлінні земельних ресурсів 05.08.2002, - тобто, термін його дії закінчується 05.08.2007.

Пунктом 2.2. договору було передбачено, що після закінчення строку договору Орендар має переважне право на відновлення договору на новий термін. В цьому випадку, зацікавлена сторона повинна повідомити письмово іншу сторону про бажання продовжити  дію договору на новий строк не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

Більш ніж за сім місяців до закінчення   строку дії договору оренди позивач  звернувся на адресу Сакської РДА із заявою про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки і вказана заява  була позитивно розглянута орендодавцем, оскільки розпорядженням Сакської РДА від 07.12.2006 №992-р позивачу  було дано дозвіл на складання технічної документації з землеустрою для оформлення права довгострокової оренди земельної ділянки.

На виконання  вимог вказаного розпорядження Сакської РДА від 08.12.2006 №992-р   на підставі  договору із Землевпорядним проектним підприємством  “КОРВАН”позивачем була підготовлена технічна документація із землеустрою для складання документів, що посвідчують право довгострокової оренди на земельну ділянку.

В матеріалах складеної ЗПП „Корван” технічної документації наявний акт від 27.02.2007 про встановлення в натурі меж земельної ділянки, що передається в довгострокову оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для будівництва майданчику для організації послуг відпочиваючим та автотуристам на території Лісновської селищної ради Сакського району.

Зі змісту та висновків вказаного акту уповноваженою комісією, до складу якої входив представник відповідача в особі першого заступника голови Сакської РДА Богданова С.Г., було встановлено межі земельної ділянки, передбачуваної до передачі  в оренду строком на 44 роки.

Відповідно до п. 2.2. договору оренди, з метою   продовження строку його дії, позивач повторно звернувся на адресу відповідача з письмовою заявою від 05.03.2007 (вх. № 01.1-16/625), про відновлення договору оренди на строк  44 роки, а також, позивачем було поставлено  питання  про дозвіл на передачу земельної  ділянки  в суборенду.

До вказаної заяви позивачем була додана підготовлені Землевпорядним проектним підприємством  „КОРВАН”  технічна документація із землеустрою, наявність  якої була перевірена начальником юридичного відділу Сакської РДА, про що на заві було зроблено відповідну відмітку.

На момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції,  заява позивача відповідачем не розглянута, а про причини такої позиції позивача було сповіщено в серпні 2007 року з посиланням на те, що документи, надані за вхідним номером № 01.1-16/625 від 05.03.2007 загублені.

Після дослідження матеріалів справи та наданих сторонами доказів, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія  вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не засновані на законі та не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, суд виходив з доводів та вимог позивача про внесення змін до  договору  оренди земельної ділянки, укладеного 16 травня 2002 року  між позивачем  і Сакською РДА  і суд при цьому правильно застосував відповідні норми закону:  ст. 11 ГПК України, ст. 188 ГК України, ст. ст.. 651, 654  ЦК України,  ст. 30 Закону України “Про  оренду землі”, якими врегульовані питання внесення змін до договору.

Проте, на порушення ст. 43 ГПК України, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про наявність згоди відповідача про продовження договору.

Так, місцевий господарський суд виходив з тієї обставини, що розпорядження Сакської  РДА від 07.12.2006 № 992-р, яким позивачу  було дано дозвіл на складання технічної документації із  землеустрою для оформлення права довгострокової оренди земельної ділянки, а також подальші дії  відповідача, пов'язані зі складенням цієї технічної документації  - є повною і безумовною відповіддю орендодавця (відповідача по справі) про прийняття  пропозиції продовжити строк  дії договору оренди на вказаний в заяві позивача -на 44 роки, а тому, відповідна угода про зміну умов договору є фактично укладеною та договір продовжено.

Однак, як вбачається судовою колегією зі змісту заяви позивача від 05.03.2007, останній звернувся на адресу відповідача з питанням не про внесення змін до договору оренди від 16 травня 2002 року, а про передачу земельної ділянки, яка є об'єктом цього договору в довгострокову оренду строком на 44 роки ля тих самих цілей - під будівництво майданчика для організації послуг відпочиваючим і автотуристам.

Крім того, розпорядженням Сакської  РДА від 07.12.2006 № 992-р позивачу було дано дозвіл на складання технічної документації з землеустрою саме для оформлення права довгострокової оренди земельної ділянки, що також випливає з акту від 27.02.2007 про встановлення в натурі меж земельної ділянки, яка передається в довгострокову оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, в якому зазначено: право користування земельною ділянкою виникає після укладення договору оренди та проведення його державної реєстрації з одночасним припиненням дії договору оренди земельної ділянки від 16.05.2002, зареєстрованого в Сакському районному управлінні земельних ресурсів 05.08.2002 за № 32.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що сторони досягли згоди про укладення нового договору оренди земельної ділянки, яка є об'єктом договору від 16.05.2002, в довгострокову оренду строком на 44 роки, оскільки з огляду на вищевикладені обставини, судова колегія приходить до висновку про прийняття відповідачем пропозиції позивача про продовження дії договору оренди земельної дялнки від 16.05.2002.

Отже, суд неправильно застосував до спірних правовідносин норми ст. ст.. 642, 644 ЦК України про порядок укладення договорів, тому що позивачем не було дотримано досудовий загальний порядок укладення господарських договорів, передбачений ст. 181 ГК України, а саме: не було спрямовано проект договору довгострокової оренди земельної ділянки та не були погоджені істотні умови цього договору, в тому числі,  щодо орендної плати (за наявності нормативної грошової оцінки) та інші. 

За таких обставин, за відсутності доказів погодження або відхилення відповідачем проекту договору оренди спірної земельної ділянки, судова колегія вважає що позивач передчасно звернувся до суду за захистом свого права та інтересу, оскільки відсутні докази порушення його прав, що відповідно до ст. 1, 2 ГПК України, ст. 5 Закону України “Про судоустрій України” є підставою для відмови в позові, предметом якого є внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачем та позивачем від 16.05.2002.

При цьому, судова колегія зазначає, що позивач не позбавлений права, після дотримання загального порядку укладення господарського договорів, у разі відхилення відповідачем запропонованого проекту договору, звернутися до суду з позовом про зобов'язання відповідача укласти договір довгострокової  оренди земельної ділянки, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані всі вимоги законодавства щодо підготовки технічної документації та визначення інших умов, обов'язкових для укладення договору оренди земельної ділянки комунальної власності.

До того ж, судова колегія вважає безпідставними в даному випадку заперечення апелянта про те, що позивачем порушено строк на надання документів, не дотримано порядок затвердження грошової оцінки землі та таке інше, оскільки ці заперечення повністю спростовуються матеріалами справи та відповідні обставини вже встановлені судовою колегією.

Більш того, судова колегія вважає, що вимоги апелянта про продовження строку дії договору в даному випадку є безпідставними з огляду на те, що на час прийняття судом першої інстанції рішення по справі щодо зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про  внесення змін до договору оренди в частині продовження терміну дії договору на  44 роки, цей договір оренди вже був продовжений відповідно до вимог закону.

Так, на підставі ч. 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, який є спеціальним актом законодавства, що регулює відносини сторін за договором оренди землі,  у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи вказаної норми закону та відповідні обставини справи, які підтверджують бажання позивача продовжити строк дії договору у відповідності до вимог п. 2.2. договору та наявні у справі докази користування позивачем орендованою земельною ділянкою, судова колегія за відсутності доказів письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, доходить до висновку, що на даний час договір оренди земельної ділянки площею 1,555 га  на південний захід від пансіонату “Прибережний” із земель Лісновської сільської ради (кадастровий номер 01:243:839:00:07:001:0575), укладений  16.05.2002 між Сакською районною державною адміністрацією і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, є таким, що продовжений на той же строк і на тих же умовах -тобто, продовжує свою дію ще на 5 років -до 05.08.2012, враховуючи дату його державної реєстрації.

      За таких обставин, за наявності передбачених ст. 104 ГПК України підстав, рішення  Господарського суду Автономної Республіки  Крим від 29.08.2007 підлягає скасуванню з ухваленням  нового рішення по справі про відмову в задоволенні позову.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

                                                            ПОСТАНОВИВ:         

Апеляційну скаргу  Сакської районної державної адміністрації задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від  29 серпня 2007 року  у справі № 2-29/10328-2007 скасувати.

Прийняти нове рішення по справі.

В задоволенні позову відмовити.

                                                  

Головуючий суддя                                                  О.В. Дугаренко

Судді                                                                                Л.М. Заплава

                                                                                В.А. Лисенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація